про залишення апеляційної скарги без руху
23 грудня 2025 року м. Харків Справа № 905/1472/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола+», м. Краматорськ, Донецька область, (вх.№2599Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2025 у справі №905/1472/23 (суддя Ніколаєва Л.В., ухвалене в м. Харків, дата складення повного тексту - 24.11.2025)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Оліс ЛТД», м. Запоріжжя, Запорізька область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола+», м. Краматорськ, Донецька область,
про стягнення 92232,84грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Оліс ЛТД» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола+» основного боргу в розмірі 92232,84грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки (із дистриб'юторським застереженням) №1809/19 від 18.09.2019 в частині оплати продукції.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2025 у справі №905/1472/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Оліс ЛТД» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватна фірма “Виола+» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Оліс ЛТД» основний борг у розмірі 44953,08грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1046,52грн.; в решті позову відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола+» з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2025 у справі №905/1472/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1472/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
18.12.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Підпунктом 6 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік", встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 у розмірі 2684,00грн.
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 4026,00грн.
До апеляційної скарги скаржником долучено квитанцію №7584-5662-3740-4150 від 05.12.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3220,80грн.
В силу приписів частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду» у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №905/1472/23 в сумі 3220,80грн.
Таким чином, апелянтом не доплачено судовий в сумі 805,20грн. (4026,00грн. - 3220,80грн.).
Отже, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Крім того, пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не було надано доказів на підтвердження направлення копій апеляційної скарги позивачу - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Оліс ЛТД», з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пунктів 2 та 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п. п. 2, 3 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола+» на рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2025 у справі №905/1472/23 залишити без руху.
2.Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватна фірма «Виола+» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов