про залишення апеляційної скарги без руху
23 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/4369/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (вх.№2742 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.12.2025 у справі №922/4369/25 (суддя Трофімов І.В., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту - 10.12.2025) за результатами розляду заяви Слобідської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову (вх.№ 28542/25 від 08.12.2025)
за позовом: Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків,
до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м. Харків,
до 2-го відповідача: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
до 3-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладонсервіс", м. Харків,
до 4-го відповідача: Фізичної особи-підприємця Волкова Юрія Олексійовича, Харківська область, Коломацький район, смт. Коломак,
про визнання недійним договору та витребування майна,
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладонсервіс" та Фізичної особи-підприємця Волкова Юрія Олексійовича, в якому просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05.12.2015 № 5339-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень цокольного поверху № 1-:-13, І, ІІ в житловому будинку літ. "Б-3", загальною площею 139,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 14, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Волковим Юрієм Олексійовичем (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Саутенко С.В., зареєстрований в реєстрі за № 3067);
- витребувати у недобросовісного набувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладонсервіс" (код ЄДРПОУ 44233725) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-:-13, І, ІІ в житловому будинку літ. "Б-3", загальною площею 139,8 кв.м, які розташовані за адресою: м.Харків, пров. Руставелі, 14 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 157014263101).
Крім того, 08.12.2025 прокурор подано до місцевого господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень цокольного поверху № 1-:-13, І, ІІ в житловому будинку літ. "Б-3", загальною площею 139,8 кв.м (реєстраційний номер 157014263101), які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 14.
Обгрунтовуючи підстави для задоволення вказаної заяви прокурор посилався на те, що у разі задоволення позовних вимог відповідач у справі - ТОВ "Хладонсервіс" втрачає право власності на спірне майно та повинне буде повернути це майно.
Водночас, без встановлення обмежень, на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна ТОВ "Хладонсервіс" може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час та подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Отже, вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, в разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Таким чином, наявність у ТОВ "Хладонсервіс" правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.
Також, прокурор зазначав, що ТОВ "Хладонсервіс" будучи обізнаним про наявність судового спору, з метою утруднення в майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
Крім того, прокурор звертав увагу суду на те, що 4-им відповідачем засновником - ФОВ ОСОБА_1 вже відчужене спірне майно шляхом внесення в статутний капітал підприємства (відповідача 3) з метою уникнення відповідальності.
Враховуючи викладене, на переконання прокурора, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову визначеним прокурором у заяві шляхом.
Крім того, прокурором у заяві зазначено про те, що спір є реальним, носить матеріальний характер, власником спірної майна є ТОВ "Хладонсервіс, а відсутність обтяжень не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на нерухоме майно, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору. Сам факт наявності зареєстрованого права власності на нерухоме майно вже свідчить про реальну можливість власника (відповідача 3) вільно розпоряджатися останнім.
Відтак існують підстави вважати, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник нерухомого майна може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час. Подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду, зміна їх цільового призначення, поділ, виділ чи об'єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду. Крім того, вчинення будь-яких дій зі спірним нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це нерухоме майно може бути передано в оренду або відчужено іншим чином.
На переконання прокурора, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідні дії щодо спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про повернення майна з володіння відповідача 3 в разі задоволення такого позову.
При цьому, прокурором зауважено про те, що про таку реальну загрозу свідчить той факт, що спірне майно протиправно вибуло з власності Харківської міської територіальної громади та 3-ий відповідач може розпорядитись ним. Як наслідок наявні обґрунтовані підстави вважати, що 3-ий відповідач в подальшому буде вживати заходи щодо неповернення спірного майна законному власнику, тому позовні вимоги прокурора підлягають забезпеченню шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно спірного майна.
На теперішній час, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже у разі наступного відчуження спірного майна, зміни його цільового призначення в результаті реконструкції, чи інших дій позивач буде змушений знову ініціювати новий судовий розгляд задля задоволення своїх вимог. У зв'язку із чим, прокурор звернувся до суду з відповідною заявою до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2025 у справі №922/4369/25 відмовлено в задоволенні заяви Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову від 08.12.2025.
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харкіської області з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10.12.2025 у справі №922/4369/25 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 у розмірі 3028,00грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суддя - доповідач враховує, що апеляційну скаргу у справі подано апелянтом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", а тому судовий збір обраховується з понижуючим коефіцієнтом 0,8.
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,00грн. (3028,00грн.х0,8).
До апеляційної скарги скаржником долучено платіжну інструкцію №3703 від 15.12.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2242,40грн.
В силу приписів частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду» у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі у справі №922/4369/25 в сумі 2242,00грн.
Таким чином, апелянтом не доплачено судовий в сумі 179,60грн. (2422,00грн. - 2242,40грн.).
Отже, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.12.2025 у справі №922/4369/25 залишити без руху.
2.Керівнику Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов