10 грудня 2025 року м. Харків Справа № 905/810/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Довгань А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Покровської міської ради Донецької області (вх.№2320Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 14.10.2025 у справі №905/810/25, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Лейбою М.О. в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (повне рішення складено 14.10.2025)
за позовом Покровської міської ради Донецької області, м. Покровськ, Донецька області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, м. Дніпро,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкаст", м.Мирноград, Донецька область,
про стягнення 523602,58 грн,
У серпні 2025 року Покровська міська рада Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкаст" про стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки у розмірі 523602,58 грн.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі від 15.04.2014 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати за період 01.01.2022 - 31.07.2024 у сумі 523602,58 грн, а саме: за 2022 рік у розмірі 195476,29 грн; за 2023 рік у розмірі 224797,74 грн; за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 у розмірі 103328,55 грн.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.07.2024, обґрунтовано позивачем з посиланням на положення Закону України №3050-ІХ від 11.04.2023 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Зокрема, позивач вважав, що у відповідача відсутні підстави для несплати орендної плати за землю у період з 2022 року по 31.07.2024 на підставі Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022; тільки з прийняттям Закону №3050-ІХ від 11.04.2023 законодавцем було врегулювано питання з автоматичного звільнення орендаря від плати земельного податку та орендної плати за землю, проте ця норма розповсюджувалася тільки на території активних бойових дій та не стосується території можливих бойових дій.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.10.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкаст" на користь Покровської міської ради Донецької області заборгованість в сумі 264 018,63 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 3168,22 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Зокрема, за встановленими судом обставинами земельна ділянка з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016, якою користується за договором оренди землі відповідач, розташована у місті Покровськ (зміна найменування з міста Красноармійськ) Донецької області; територія Покровської міської територіальної громади (у спірний період) відноситься до території, на яких ведуться бойові дії.
Дослідивши період заявленої позивачем до стягнення розрахунків заборгованості з орендної плати, а також вимоги законодавства, яким врегульовано нарахування орендної плати за земельні ділянки у спірний період, суд першої інстанції дійшов висновку, що у Покровської міської ради було наявне право нарахування плати за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; з 06.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 31.07.2024. За висновком суду саме у зазначений період часу у відповідача був наявний обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою. У інші періоди відповідач від плати за користування земельною ділянкою був звільнений.
Покровська міська рада Донецької області не погодилась з рішенням Господарського суду Донецької області та 03.11.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Донецької області від 14.10.2025 у справі № 905/810/25 скасувати в частині стягнення з ТОВ "Люкаст" заборгованості в сумі 264 018,63 грн та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути на користь Покровської міської ради Донецької області суму заборгованості у розмірі 523 602,58 грн. Судові витрати стягнути з відповідача.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує такими доводами:
- за висновком суду першої інстанції у відповідача не було обов'язку сплачувати з 01.03.2022 (дата визначена в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022) по 05.05.2023 (остання дата перед датою набрання чинності змін до пункту 69.14 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» №3050-ІХ від 11.04.2023) таку орендну плату;
- умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій;
- суд фактично самостійно дослідив обставини проведення чи непроведення бойових дій на території м. Покровськ в той час як порядок їх визначення встановлюється виключно Кабінетом Міністрів України;
- у спірному періоді з 01.03.2022 по 05.05.2023 Кабінетом Міністрів України не затверджувався Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Отже, судом першої інстанції неправомірно застосовано для визначення таких територій Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2025 №75, що діяв в період з 26.04.2022 до 27.12.2022;
- Законом № 3050 від 11.04.2023 було уточнено період, з якого починається надання пільги - з 01.01.2022 (на відміну встановленої попередньою редакцією - з 01.03.2022) та встановлений кінцевий строк у бюджетному періоді - до 31 грудня 2022 року; окремо визначено умови отримання пільги починаючи з 1 січня 2023 року, вид територій, де розташовані земельні ділянки - території активних бойових дій (у попередній редакції - території бойових дій), змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Тільки з прийняттям вищевказаного закону було врегульовано розбіжності у визначені органу, який повинен затвердити такий перелік територій, - що дозволило застосовувати постанову Кабінету Міністрів України № 1364 та прийнятий у відповідності до неї наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України №309 від 22.12.2022 для випадків, визначених п.69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;
- саме з набранням чинності наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 16.09.2024 № 293 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» було визначено дату припинення можливих бойових дій по Покровській міській територіальній громаді Покровського району Донецької області - по 22.08.2024, та визначено дату початку активних бойових дій - з 23.08.2024, у зв'язку з чим громаду включено до розділу 3. «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси». Відповідно до норм п.69.14 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України земельні ділянки, розташовані в межах Покровської міської територіальної громади, були звільнені від плати за землю з початку місяця, в якому були віднесені до зони активних бойових дій - з 01.08.2024;
- суд зазначив, що у Покровської міської ради було наявне право нараховувати плату за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; з 06.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 31.07.2024. Але, в порушення вищевикладеного судом першої інстанції необґрунтовано визначено період звільнення відповідача від наявного обов'язку плати за користування земельною ділянкою.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу від 03.11.2025, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Покровської міської ради Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 14.10.2025 у справі №905/810/25. Призначено справу до розгляду на 10.12.2025. Витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/810/25. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкаст" зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено сторони, що їх участь у судовому засіданні не є обов'язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Разом з цим, у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представники учасників справи в судове засідання 10.12.2025 не з'явились. Про причини нез'явлення суд не повідомили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Зокрема, позивач та третя особа повідомлені судом про час, дату та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 до Електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Частиною 5 ст. 6 ГПК України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч. 6 ст. 6 ГПК України).
Отже, на виконання зазначених приписів законодавства, відповідач як юридична особа мав зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, про що було також повідомлено в ухвалі суду від 10.11.2025.
Разом з цим, вимоги ч. 6 ст. 6 ГПК України та ухвали суду апеляційної інстанції від 10.11.2025 щодо реєстрації електронного кабінету відповідачем не виконані, отже, надсилання відповідачу копії ухвали від 10.11.2025 до електронного кабінету в системі "Електронний суд", не є можливим.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ "Люкаст", є: Україна, 85322, Донецька обл., місто Мирноград, вул. Курська, будинок 17.
Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК україни встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Відомостей про зміну місцезнаходження відповідачем до суду не надавалось.
Разом з цим, направити ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 10.11.2025 за місцезнаходженням відповідача рекомендованим поштовим відправленням не вдалось можливим. Зокрема, згідно Акту Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2025, який складено відповідальними працівниками відділу документального забезпечення та контролю, ухвала від 10 листопада 2025 року, суддя-доповідач Лакіза Валентина Володимирівна, у справі № 905/810/25 за позовом Покровської міської ради Донецької області до ТОВ "Люкаст", про стягнення заборгованості, не відправлена Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу вул. Курська, 17, м. Мирноград, 85323, ТОВ "Люкаст" у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв'язку № 85323 в умовах воєнного стану.
У зв'язку з цим, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, 12.11.2025 текст ухвали суду апеляційної інстанції від 10.11.2025 було розміщено на сайті Східного апеляційного господарського суду офіційного веб-порталу Судової влади України.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду 10.11.2025 надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень та 12.11.2025 оприлюднена для загального доступу.
Отже, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Зважаючи на викладене, судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які колегія суддів вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах 19.03.2024 у справі № 910/3016/23, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23, від 01.12.2022 у справі № 910/14025/20 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.04.2014 між Красноармійською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Люкаст» (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди), відповідно до умов пункту 1 якого, орендодавець на підставі рішення Красноармійської міської ради №6/35-56 від 05 березня 2014 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування 1 (одну) земельну ділянку за кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 для обслуговування автозаправної станції (АЗС), яка знаходиться за адресою: м. Красноармійськ, на перехресті вул. Шмідта та вул. Краснознаменська.
Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2772га.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна будівля АЗС, магазин під'їзним шляхом є асфальтне покриття (пункт 3 договору).
Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 449202,60грн.
Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем за рік у розмірі: 13476грн.08коп. (162,05грн х 2772 кв.м. х 3%).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 договору).
Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься у такі строки щомісячно у розмірі 1123грн.01коп.
За умовами пунктів 15, 16 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автозаправної станції (АЗС). Цільове призначення земельної ділянки - земельна ділянка надається в оренду виключно для функціонального використання згідно пункту №1 договору (код використання згідно КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється по акту приймання-передачі у десятиденний строк після державної реєстрації відповідно до вимог діючого законодавства України права оренди за цим договором (пункт 20 договору).
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Право оренди за цим договором підлягає державній реєстрації відповідно до вимог діючого законодавства України та виникає з дня проведення такої державної реєстрації, про що орган, що здійснив реєстрацію права оренди, видає Витяг з державного реєстру речових прав про реєстрацію іншого речового права (пункт 43 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Позивач передав, а відповідач прийняв в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,2772 га з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016; земельна ділянка розташована у м. Красноармійську, на перехресті вул. Шмідта та вул. Краснознаменська належить до земель житлової та громадської забудови Красноармійської міської ради, земельна ділянка передана для обслуговування автозаправної станції (АЗС), на підтвердження чого до матеріалів справи позивачем надано акт приймання передачі земельної ділянки.
До матеріалів справи позивачем також надано акт встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки від 15.04.2014.
14.04.2020 сторонами договору оренди укладена додаткова угода про внесення змін та поновлення договору оренди землі від 15.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за №6175267 від 01.07.2014 року (далі - додаткова угода).
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди термін дії договору на земельному ділянку площею 0,2772 га кадастровий №1413200000:08:033:0016 для обслуговування автозаправної станції (АЗС) на перехресті вул. Шмідта та вул. Гайдамацька у м. Покровськ, відповідно до рішення Покровської міської ради від 26.09.2019 №7/69-46 поновлюється на 5 (п'ять) років.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди пункт 5 розділу “Об'єкт оренди» викладено в такій редакції:
“ 5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 777 057,23 грн з урахуванням коефіцієнтів індексації земель 1.06; 1.0; 1.0; 1.0».
Згідно з пунктом 3 додаткової угоди, зокрема, пункти 9, 10 договору оренди викладено в такій редакції:
“ 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки орендованих земель, що складає 213246,87грн за рік на відповідний рахунок Покровської міської ради Донецької області».
“ 10. Орендна плата вноситься орендарем на відповідний рахунок орендодавця у такі строки - рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця».
Додаткова угода про поновлення договору оренди землі набуває чинності з моменту її підписання сторонами та підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 додаткової угоди).
Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена печатками.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки №436483124 від 23.07.2025, право відповідача оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 за договором від 15.04.2014 зареєстровано 01.07.2014, номер запису про інше речове право 6175267.
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка проводилась станом на 2016 рік, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 1413200000:08:033:0016 яка розташована у м. Покровськ, перехрестя вул.Шмідта та вул.Гайдамацька (площею 2772 м2) становить 1480881,02грн, дата формування витягу 11.05.2021.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 згідно витягу №НВ-9938869522024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить 1476122,18грн, дата формування витягу: 10.05.2024.
За розрахунками позивача:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 1413200000:08:033:0016, становить:
у 2022 рік 1628969,12 грн (1480881,02грн *1,1);
у 2023 рік 1873314,49 грн (1480881,02грн *1,1*1,15);
у 2024 рік 1476122,18 грн (згідно витягу №НВ-9938869522024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок).
- орендна плата становить:
у 2022 році 16289,69 грн за місяць (1628969,12 х 12%/12), де 1628969,12 грн сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022 рік, 12% - ставка плати за землю за договором оренди землі (відсотків нормативної грошової оцінки);
у 2023 році 18733,15 грн за місяць (1873314,49 х 12%/12), де 1873314,49 грн сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік, 12% - ставка плати за землю за договорами оренди землі (відсотків нормативної грошової оцінки);
у 2024 році 14761,22грн за місяць (1476122,18 х 12%/12х7), де 1476122,18грн сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2024 рік, 12% - ставка плати за землю за договорами оренди землі (відсотків нормативної грошової оцінки).
Як вбачається з наведених розрахунків нормативної грошової оцінка земельної ділянки у 2022-2023 роках, такі розрахунки проведено позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1480881,02 грн, яка проводилась станом на 2016 рік згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, дата формування витягу 11.05.2021.
Вказана у витягу нормативно грошова оцінка станом на 2016 рік є меншою ніж визначено додатковою угодою, разом з цим, такий розрахунок є правом позивача.
Як зазначав позивач, згідно з інформацією Головного управління ДПС України в Донецькій області, наданої листом від 10.05.2024 №1866/5/05-99-04-10, відповідачем орендна плата за земельні ділянки протягом 2022-2024 років не сплачувалась.
Звертаючись до Господарського суду Донецької області позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договорів оренди землі в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, у зв'язку з чим просив суд стягнути з ТОВ "Люкаст" заборгованість за договором оренди землі від 15.04.2014 за період 01.01.2022 - 31.07.2024 у сумі 523 602,58 грн.
Рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено частково є предметом апеляційного перегляду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.
За приписами статей 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Спірні правовідносини є господарськими та пов'язані зі сплатою орендної плати за земельну ділянку комунальної форми власності.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі визначено як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у даній справ виникли між сторонами на підставі договору оренди землі від 15.04.2014.
Як встановлено вище, 15.04.2014 між Красноармійською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Люкаст» (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди), відповідно до умов пункту 1 якого, орендодавець на підставі рішення Красноармійської міської ради №6/35-56 від 05 березня 2014 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування 1 (одну) земельну ділянку за кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 для обслуговування автозаправної станції (АЗС), яка знаходиться за адресою: м. Красноармійськ, на перехресті вул. Шмідта та вул. Краснознаменська.
14.04.2020 між сторонами договору оренди укладена додаткова угода про внесення змін та поновлення договору оренди землі від 15.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за №6175267 від 01.07.2014 (далі - додаткова угода).
Відповідно до наданих до матеріалів справи акту приймання передачі земельної ділянки від 15.04.2014 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016, що знаходиться за адресою м.Покровсье (раніше м.Красноармійськ), на перехресті вул.Івана Мазепи (раніше вул.Шмідта) та вул.Гайдамацька (раніше вул.Краснознаменська), перебуває у власності Покровської територіальної громади Донецької області. За договором від 15.04.2014 передана відповідачу на праві користування (право оренди земельної ділянки) строком на 5 років. Додатковою угодою від 14.04.2020 термін дії договору на земельну ділянку з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 поновлено на 5 років.
Таким чином, право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1413200000:08:033:0016) за договором оренди від 15.04.2014 та з урахуванням додаткової угоди від 14.04.2020, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Люкаст».
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст.21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до підпунктів 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Положеннями пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з частиною 1 статі 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5,9,11 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2014 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 449 202,60 грн; орендна плата вноситься орендарем за рік у розмірі: 13476 грн 08 коп. (162,05грн х 2772 кв.м. х 3%); орендна плата вноситься у такі строки щомісячно у розмірі 1123,01 грн.
Згідно умов п. 5, 9, 10 додаткової угоди від 14.04.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 777 057,23 грн з урахуванням коефіцієнтів індексації земель 1.06; 1.0; 1.0; 1.0»; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки орендованих земель, що складає 213246,87 грн за рік на відповідний рахунок Покровської міської ради Донецької області; орендна плата вноситься орендарем на відповідний рахунок орендодавця у такі строки - рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця».
Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Частиною 5 статті 5 Закону України “Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Таким чином, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
За змістом статей 15, 20, 21 Закону України “Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина 2 статті 20, частина 3 статті 23 Закону України “Про оцінку земель»).
Відповідно до наявних в матеріалах справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2016 та 2024 роки грошова оцінка земельної ділянки 1413200000:08:033:0016 становить 1 480 881,02 грн на 2016 рік; 1 476 122,18 грн на 2024 рік.
Судова колегія враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, в якій Суд вказав, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Таким чином, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, відсутність витягу на нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 за 2022 рік та 2023 рік, що входять до спірного періоду у цій справі, не скасовує оплатність використання землі комунальної власності.
Частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Згідно з пунктом 10 договору, обчислення розміру орендної плати за земелю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі унаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом (пункт 13. договорів).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п.289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки застосовується ретроспективно, тобто кожного року після 01 січня для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати). Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №804/937/16.
Матеріали справи свідчать, що розрахунки нормативної грошової оцінка земельної ділянки у 2022-2023 роках проведено позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1 480 881,02грн, яка проводилась станом на 2016 рік згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Проте, як правомірно враховано судом першої інстанції, це є правом позивача і такий розрахунок не призводить до перевищення суми таких нарахувань.
З огляду на зазначене, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 1413200000:08:033:0016, становить:
у 2022 рік 1628969,12грн (1480881,02грн *1,1);
у 2023 рік 1873314,49грн (1480881,02грн *1,1*1,15);
у 2024 рік 1476122,18грн (згідно витягу №НВ-9938869522024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок).
За умовами пункту 9 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 14.04.2020), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки орендованих земель.
Отже, враховуючи вищевикладене, нормативні грошові оцінки земельної ділянки та умови укладеного між сторонами договору оренди від 15.04.2024 орендна плата становить:
у 2022 році - 16 289,69 грн за місяць (1628969,12 х 12%/12), де 1628969,12 грн сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022 рік, 12% - ставка плати за землю за договором оренди землі (відсотків нормативної грошової оцінки);
у 2023 році - 18 733,15 грн за місяць (1873314,49 х 12%/12), де 1873314,49 грн сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік, 12% - ставка плати за землю за договорами оренди землі (відсотків нормативної грошової оцінки);
у 2024 році - 14761,22 грн за місяць (1476122,18 х 12%/12 х 7), де 1476122,18грн сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2024 рік, 12% - ставка плати за землю за договорами оренди землі (відсотків нормативної грошової оцінки).
Статтями 24, 25 Закону України “Про оренду землі» встановлені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом також і орендну плату за водний об'єкт, а орендодавець у свою чергу має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Доказів здійснення оплати за договором оренди землі від 15.04.2014 відповідачем до суду не надано.
В той же час, звертаючись до суду з позовом позивачем заявлено до стягнення заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.07.2024 з урахуванням положень Закону України №3050-ІХ від 11.04.2023 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Як вважав позивач, обґрунтовуючи період нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою, у відповідача не було підстав для не сплати орендної плати за землю у період з 2022 року по 31.07.2024 на підставі Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022. Тільки з прийняттям Закону №3050-ІХ від 11.04.2023 законодавцем було врегулювано питання з автоматичного звільнення орендаря від плати земельного податку та орендної плати за землю, проте ця норма розповсюджувалася тільки на території активних бойових дій та не стосується території можливих бойових дій.
Як зазначає позивач в обґрунтування апеляційної скарги, спірна земельна ділянка з кадастровим №1413200000:08:033:0016 розташована в місті Покровськ Покровського району (до перейменування - м. Красноармійськ Красноармійського району) Донецької області. Після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
На думку скаржника, ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій. Разом з цим, у спірному періоді з 01.03.2022 по 05.05.2023 Кабінетом Міністрів України не затверджувався такий Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Отже, відсутні підстави для звільнення орендаря від плати за землю до моменту набрання чинності Закону України № 3050-ІХ від 11.04.2023 - 06.05.2023. Відповідно судом першої інстанції неправомірно виключено із розрахунку період з 01.03.2022 по 05.05.2023.
Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022 доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ та які перебувають у власності або користуванні. У тому числі на умовах оренди фізичними або юридичними особами. А також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації визначається Кабінетом Міністрів України.
Зазначені зміни набрали чинності 17.03.2022.
Таким чином, на законодавчому рівні встановлено тимчасове спеціальне право орендарів, у тому числі юридичних осіб, впродовж відповідного періоду не здійснювати орендні платежі за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності, що розташовані, зокрема, на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Відповідно до редакції пункту 69.14 Податкового кодексу України, введеною в дію 17.03.2022, зазначене спеціальне право, яке за своєю суттю опосередковує гарантії підприємництва в умовах запровадженого особливого режиму воєнного, надзвичайного стану, встановлено і надано відповідно до пункту 8 статті 92 Конституції України та в силу цієї ж норми Основного Закону не може бути скасовано інакше, ніж відповідним Законом або у визначеному таким Законом порядку.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" від 16.04.2022 №457 (в редакції від 16.04.2022) Кабінет Міністрів України встановив, що Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022 №75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 №457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789).
Земельна ділянка з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016, якою користується за договором оренди землі відповідач, розташована у місті Покровськ (зміна найменування з міста Красноармійськ) Донецької області.
Колегія суддів враховує, що до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 неодноразово вносились зміни протягом 2022 року. Вказаний наказ 27.12.2022 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.
Водночас, протягом дії наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 Покровська міська територіальна громада входила до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 06.12.2022 №1364 встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Частиною 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" №1364 від 06.12.2022 (в редакції станом на 06.12.2022) визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 (зі змінами та доповненнями) "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" встановлено, що прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до:
- зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження";
- надання доступу користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції;
- цілей реалізації положень пунктів 8-16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".
В свою чергу, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 прийнято наказ від 22.12.2022 №309 (який діяв на момент спірних правовідносин), яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Вказаний наказ набрав чинності 27.12.2022.
Згідно зазначеного Переліку Покровську міську територіальну громаду Покровського району Донецької області (у редакції чинній на час спірного періоду) з 24.02.2022 віднесено до територій можливих бойових дій без визначення дати завершення таких.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в період з 01.03.2022 відповідно до пункту 69.14 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, відповідач виступав суб'єктом, на якого розповсюджувалось спеціальне право впродовж відповідного періоду не здійснювати орендні платежі за користування земельною ділянкою комунальної власності, що розташована на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
06.05.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-ІХ від 11.04.2023, яким внесено зміни до пункту 69.14 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України та визначено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Тобто, внаслідок вказаних змін в законодавстві, в частині визначення територій, щодо яких запроваджуються зазначені вище законодавчі приписи щодо спеціального права орендаря не сплачувати орендну плату, саме на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, відповідачем втрачено статус суб'єкта відповідного спеціального права.
Водночас, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачав, що у період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі №520/21190/24).
Також, у постанові від 23.01.2025 у справі № 922/499/24 Верховний Суд зробив такі висновки: в редакції Податкового кодексу України, яка діяла до 06.05.2023, орендна плата за земельні ділянки комунальної власності, які перебували під окупацією військ російської федерації, у період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком у якому припинено або скасовано воєнний стан та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії - не нараховується та не сплачується.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
За змістом статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997 зазначив про те, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-ІХ від 11.04.2023 не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
З набранням чинності наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 16.09.2024 №293 Покровську міську територіальну громаду віднесено до зони активних бойових дій, при цьому дату початку активних бойових дій визначено з 23.08.2024, отже Покровську міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій з 23.08.2024.
Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
Колегія суддів звертає увагу на необхідності дотримання визначеної Європейським судом з прав людини вимоги "якості закону", яка у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля (зокрема справа "Новік проти України" (заява № 48068/06). Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував "якість законодавства" в рішенні у справі "Сєрков проти України" (заява № 39766/05): якість законодавства - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні. Відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, є причиною порушення вимог положень Конвенції щодо "якості закону". Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі "Промислово-фінансовий Консорціум "Інвестиційно-металургійний Союз" проти України" (заява № 10640/05) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі "Беєлер проти Італії", заява № 33202/96).
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися так, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
При цьому, основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що Покровська міська рада Донецької області не мала суб'єктивного права на отримання орендної плати, від сплати якої тимчасово звільнено відповідача у наведений спосіб (не нараховується та не сплачується) в силу приписів Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".
Відповідно, у відповідача, не було обов'язку сплачувати таку орендну плату з 01.03.2022 (дата визначена в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022) по 05.05.2023 (остання дата перед датою набрання чинності змін до пункту 69.14 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-ІХ від 11.04.2023).
Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Покровської міської ради права нараховувати плату за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; з 06.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.07.2024. Відповідно саме у зазначений період часу у відповідача був наявний обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, яку він використовує. У інші періоди відповідач від плати за користування земельною ділянкою був звільнений, про що дійшов обґрунтованого висновку суд першої інстанції.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 11 договору оренди землі від 15.04.2014 визначено, що орендна плата вноситься щомісячно.
Строк виконання вказаного зобов'язання є таким, що настав.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем, в повному обсязі чи частково, орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 за спірний період.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі від 15.04.2014 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1413200000:08:033:0016 у загальній сумі 264 018,63 грн за період користування: 01.01.2022-28.02.2022 (32579,38 грн); 06.05.2023-31.05.2023 (15711,80 грн за 26 днів); 01.06.2023-31.12.2023 (112398,90 грн); 01.01.2024-31.07.2024 (103328,55 грн).
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів вважає про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення господарського суду - без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Покровської міської ради Донецької області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 14.10.2025 у справі №905/810/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 22.12.2025.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя І.В. Тарасова