Постанова від 10.12.2025 по справі 922/5110/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/5110/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.,

за участю представників:

апелянт - керуючий реструктуризацією Артюх Юрій Володимирович, особисто,

від кредитора ОСОБА_1 - Карапетян А.Р., ордер про надання правничої допомоги серії АХ №1258417,

від боржника - Новаков А.І., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1079722,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією Артюха Юрія Володимировича (вх. № 2061Х/2)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Кононовою О.В. (повна ухвала підписана 29.09.2025)

за заявою ОСОБА_2 , м.Харків,

до ОСОБА_2 , м.Харків,

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21 задоволено заяву ОСОБА_1 (вх. №15945 від 08.07.2025) про закриття провадження у справі. Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 444 від 21.03.2013, адреса: 61002, м. Харків, пров. Каплунівський, б. 14).

Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) - закрито.

Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборону на відчуження майна, введені ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2022.

Керуючий реструктуризацією - Артюх Юрій Володимирович, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21 скасувати та направати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зупинити дію ухвали Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21 до закінчення апеляційного перегляду.

В обґрунтування апеляційної скарги керуючий реструктуризацією зазначає, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство справа перебувала на стадії виконання раніше затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 Плану реструктуризації боргів боржника. Ухвала Господарського суду Харківської області 07.06.2023 у справі №922/5110/21, якою затверджено План реструктуризації, ніким з учасників справи та іншими особами не оскаржувалась.

Апелянт зазначає, що після затвердження судом Плану реструктуризації боргів керуючий реструктуризацію невідкладно розпочав дії з його виконання та подав до суду усі передбачені Планом реструктуризації позови. Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали - 23.09.2025, строк, встановлений судом для виконання Плану реструктуризації - 60 місяців, ще не сплив (закінчення строку - тільки 07.06.2028).

Проте, вже станом на 23.09.2025, внаслідок виконання керуючим реструктуризацією Плану реструктуризації, рішенням цього ж Господарського суду Харківської області та постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/4755/23, яка розглядалася в межах справи про банкрутство №922/5110/21, позовні вимоги керуючого реструктуризацією боржника задоволені частково, визнано недійсним договір дарування від 20.10.2016 (реєстр. № 4149) нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:- 1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3/4 частини нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1060083863101).

На даний час вказані судові рішення набули законної сили, проте оскаржуються в касаційному порядку: керуючим реструктуризації - в частині незадоволених позовних вимог та кредитором ОСОБА_1 , в цілому.

Отже, на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство до ліквідаційної маси боржника повернуто цінне нерухоме майно, яке підлягає реалізації для задоволення вимог кредиторів за рахунок його вартості.

Проте, зазначає апелянт, суд першої інстанції, з'ясувавши ці обставини та усвідомлюючи факт повернення у власність боржника саме у процедурі банкрутства та саме внаслідок належного виконання Плану реструктуризації боргів, майна, раптово, за клопотанням зацікавленої особи - власника нерухомого майна, яке витребувано з незаконного володіння вказаними рішеннями суду, закриває провадження у справі про банкрутство. Отже, вважає скаржник, внаслідок прийняття судом оскаржуваної ухвали нівелюється зміст усієї процедури банкрутства боржника, спрямованої на максимальну реалізацію можливостей погашення вимог кредиторів у цій справі.

Також апелянт зазначає, що станом на момент винесення судом оскаржуваної ухвали усі матеріали справи про банкрутство №922/5110/21 було витребувано ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 по цій же справі для дослідження під час касаційного перегляду справи №922/4755/23, яка розглядалася в межах цієї справи про банкрутство. На момент розгляду судом першої інстанції справи № 922/5110/21 та винесення оскаржуваної ухвали - 23.09.2025 суд усвідомлював, що матеріали справи вже були направлені до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.08.2025, а судовий розгляд у Верховному Суді призначено на 07.10.2025.

Тобто, на думку апелянта, оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції в судовому засіданні за відсутності в розпорядженні суду матеріалів справи, що розглядається та без дослідження в судовому засіданні жодного аркушу цієї справи, що само по собі виключає законність оскаржуваної ухвали через порушення судом принципу безпосередності дослідження доказів та усіх обставин справи і побудови цієї ухвали виключно на припущеннях чи уяві судді щодо обставин справи.

На думку скаржника, закриваючи провадження у справі та припиняючи повноваження керуючого реструктуризацією суд першої інстанції чітко усвідомлював, що його ухвала про закриття провадження у справі набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, а керуючий реструктуризацією з цього ж моменту позбавляється свого процесуального статусу, і, відповідно, вже не матиме повноважень на участь у касаційному провадженні Верховного Суду по цій же справі, призначеному на 07.10.2025.

Вважає, що на момент прийняття судом оскаржуваної ухвали щодо боржника в цій справі не існує жодної передбаченої статтею 90 КУзПБ підстави для закриття провадження у справі про банкрутство; жодною нормою КУзПБ не передбачено будь-яких інших підстав для закриття провадження у справі щодо боржника - фізичної особи. Виходячи з того, що норми КУзПБ є процесуальними нормами та носять імперативний характер, враховуючи відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, визначених ст. 90 КУзПБ - ухвала суду, що оскаржується є незаконною; дії суду першої інстанції із закриття провадження у справі про банкрутство спрямовані виключно на створення керуючому реструктуризацією протиправних перешкод у здійсненні його повноважень та виконанню Плану реструктуризації боргів.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт повідомив про намір подати доповнення до апеляційної скарги в порядку ст. 266 ГПК України, посилаючись на той факт, що станом на момент подання апеляційної скарги судом не виготовлено повного тексту оскаржуваної ухвали і ухвала апелянтом не отримувалась.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025, для розгляду справи №922/5110/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5110/21 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

03.10.2025, тобто в межах строку, встановленого ст. 266 ГПК України, від керуючого реструктуризацією Артюха Юрія Володимировича надійшли доповнення до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21.

Доповнення до апеляційної скарги скаржник обґрунтовує такими доводами:

- строк виконання Плану реструктуризації не сплив (його закінчення - 07.06.2028 р.);

- План реструктуризації в частині, що залежала від волі і дій керуючого реструктуризацією, виконаний в повному обсязі і внаслідок його виконання до ліквідаційної маси боржника повернуте цінне майно, яке можливо реалізувати задля задоволення вимог кредиторів;

- в суді касаційної інстанції триває касаційне провадження з перегляду судового рішення за касаційною скаргою керуючого реструктуризацією, спрямованою на збільшення кількості майна, повернутого до ліквідаційної маси боржника;

- вищенаведені факти були відомі суду на момент винесення оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, не міг не усвідомлювати очевидну перспективність та реальність істотного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство;

- суд затвердив План реструктуризації у наведеній редакції та сам же своїм рішенням у справі за позовом керуючого реструктуризацію, поданому на виконання Плану реструктуризації, встановив фраудаторність вчиненого боржником правочину;

- на момент винесення оскаржуваної ухвали - 23.09.2025, суд усвідомлював, що усі матеріали справи про банкрутство передані до Верховного Суду на його вимогу, а касаційний розгляд призначено вже на 07.10.2025. Тобто, оскаржувана ухвала від 23.09.2025 була прийнята без наявних матеріалів справи, які були направлені до Верховного Суду;

- в оскаржуваній ухвалі суд зазначив про обов'язковість Плану реструктуризації для боржника і кредиторів та його пріоритетність для учасників справи про банкрутство над загальними нормами, а боржник має погашати вимоги кредиторів виключно згідно з умовами Плану реструктуризації. Оскільки Планом реструктуризації передбачено погашення вимог кредиторів тільки за рахунок коштів, отриманих внаслідок виконання Плану, факт будь-яких змін у майновому стані боржника, не пов'язаних з виконанням Плану, не може вважатися проявом недобросовісності боржника за планом, за затвердженим самим же судом Планом реструктуризації;

- жодного порядку та строку повідомлення кредиторів про істотні зміни у своєму майновому стані для боржника судом у Плані реструктуризації не визначено, а відтак з боку боржника не може бути неналежної чи недобросовісної поведінки в аспекті виконання/невиконання плану реструктуризації;

- жодного критерію «істотності» змін у майновому стані ні законом, ні судом для боржника не визначено. Проте, є очевидним, що в процесі поточного життя боржник, перебуває у стані постійної зміни свого майнового стану. Зважаючи на загальний розмір затверджених судом вимог кредиторів 16 667 051,18 грн, суд не зазначив що вважає «істотними» змінами майнового стану боржника;

- ухвалою від 12.08.2025 судом не було визначено для боржника ні порядку, ні строку виконання вимоги суду про «надання відомостей щодо ходу виконання Плану реструктуризації». В той же час суд сам констатує в ухвалі факт виконання боржником вимоги суду шляхом надання представником боржника у судовому засіданні вичерпної інформації про хід виконання плану реструктуризації на момент розгляду справи судом;

- безпідставними є доводи суду про те, що «боржником не вчиняються активні дії, передбачені умовами плану та законодавством про банкрутство щодо виконання плану реструктуризації, що свідчить про відсутність реального прагнення до розрахунку з кредиторами», зважаючи на подання двох позовів відповідно до Плану реструктуризації (в задоволенні одного було відмовлено, а розгляд іншого зупинено);

- суд зазначає про факт належного виконання Плану реструктуризації у вигляді повернення цінного нерухомого майна до ліквідаційної маси боржника від недобросовісного набувача за рішенням суду, яке вже набрало законної сили, усвідомлюючи, що продаж цього майна та погашення вимог кредиторів за рахунок коштів від продажу цього майна є питанням часу, і одночасно стверджує що «станом на сьогоднішній час не досягнуто жодної мети процедури реструктуризації боргів боржника».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керуючого реструктуризацією Артюха Юрія Володимировича (вх. № 2061Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21. Призначено справу до розгляду на 26.11.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

24.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від кредитора ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому кредитор просить апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Ю.В. від 23.09.2025 (з доповненнями від 03.10.2025) залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі № 922/5110/21 залишити без змін.

Зазначає такі доводи в обґрунтування відзиву:

- судом в ухвалі від 23.09.2025 зазначені конкретні обставини, які свідчать, по-перше, про невиконання Плану реструктуризації, по - друге, про наявність великої кількості фактів, які у своїй сукупності свідчать про недобросовісність боржника;

- до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків

- арбітражний керуючий зазначає, що «факт будь-яких змін у майновому стані боржника, не пов'язаних з виконанням Плану реструктуризації не може вважатися проявом недобросовісності боржника». Але, відповідний обов'язок встановлено не лише Планом реструктуризації, а і імперативними приписами ч.4 ст.127 КУзПБ, відповідно до якого, протягом дії плану реструктуризації боржник зобов'язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладанням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів;

- в матеріалах справи наявні докази того, що боржник 19.12.2023 отримав грошові кошти в сумі 229 333,50 грн на підставі рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 15.11.2023 по справі №638/20714/16-ц. Вказана грошова сума повернута з депозитного рахунку Дзержинського районного суду м. Харкова на користь боржника. Але, в матеріалах справи відсутні повідомлення до суду, кредиторів та арбітражного керуючого про отримання та витрачення боржником зазначених коштів, в той час як отримання боржником зазначених коштів є істотною зміною у його майновому стані;

- для непрацюючого пенсіонера, яким є боржник, отримані кошти є значними з урахуванням загальновідомих економічних обставин, в яких перебувають люди відповідної категорії; розмір отриманих коштів складає майже 10% від розміру кредиторських вимог ОСОБА_1 ;

- фактом недобросовісності боржника є також звернення боржника після затвердження Плану реструктуризації, без повідомлення будь-яких учасників провадження, до Шевченківського районного суду м. Харкова (справа №638/7304/25) про виділ земельної ділянки в натурі з припиненням права спільної часткової власності. Провадження по справі відкрито 23.04.2025. В матеріалах справи наявні докази того, що боржником сплачені значні кошти за проведення відповідної судової експертизи та судовий збір. Проте, в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо зміни у майновому стані боржника;

- станом на теперішній час жоден з підпунктів пункту 5.2 Плану реструктуризації не виконано і кредиторами не отримано коштів на його виконання; факти, викладені в оскаржуваній ухвалі та в клопотанні кредитора ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, є лише тими, які вдалось самостійно встановити кредитору; такі факти є достатніми та беззаперечними для закриття провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 розгляд справи відкладено на 10.12.2025.

В судовому засіданні 10.12.2025 керуючий реструктуризацією Артюх Юрій Володимирович (апелянт) та представник боржника підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник кредитора ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів встановила таке.

У грудні 2021 року Фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 має прострочені зобов'язання у загальному розмірі 13 656 100,00 грн та не може самостійно погасити наявну суму заборгованості перед кредиторами у зв'язку з відсутністю належного рівня доходу для погашення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 прийнято заяву Фізичної особи ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Призначено підготовче засідання. Зобов'язано фізичну особу ОСОБА_2 до дати проведення судового засідання надати суду додаткові докази, які свідчать про неплатоспроможність ОСОБА_2 (за наявності).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2022 (підготовче засідання) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 .

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_2 .

Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Призначено керуючим реструктуризацією фізичної ОСОБА_2 , арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди керуючого реструктуризацією є авансування боржником, що внесено на депозитний рахунок господарського суду.

Заборонено фізичній особі ОСОБА_2 відчужувати майно.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.02.2022 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.03.2022 для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів боржника.

Призначено дату попереднього судового засідання на 16.02.2022.

Зобов'язано керуючого реструктуризацією у строк до 16.02.2022 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Зобов'язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи фізичних осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (інші відомості відсутні) про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону.

Зобов'язано орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання вказаними громадянами України державного кордону за останні три роки.

Зобов'язано банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ).

Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.01.2022 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича та вжито заходів із забезпечення вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_2 у справі №922/5110/21.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 (попереднє засідання) визнано наступний розмір грошових вимог кредиторів:

1. ОСОБА_4 на загальну суму 13715827,18 грн та 4962,00 грн судового збору;

2. ОСОБА_1 на загальну суму 2 941300 грн та 4962,00 грн судового збору.

Зобов'язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.

Зобов'язано керуючого реструктуризацією в чотирнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням ст. 123 зазначеного Кодексу організувати та провести збори кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів. Докази надати суду. Збори кредиторів призначено на 23.03.2023.

Призначено засідання господарського суду (підсумкове), на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 26.04.2023.

Зокрема, судом встановлено, що після оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , в установлений строк до суду з заявою про кредиторські вимоги звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

За результатом розгляду заяви ОСОБА_4 з кредиторськими вимогами, суд встановив, що рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Європейська ліга правових інновацій" від 06.10.2016 по справі № 02/09/2016 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто заборгованість з неповернутої Боржником позики за договором позики від 10.03.2010 у розмірі 10 714 800,00 грн. Строк виконання грошових (позикових) зобов'язань боржника за договором позики було встановлено до 01.09.2016.

Ухвалою Дзержинського районного суду від 30.01.2017 у справі №02/09/2016 21.02.2017 було видано відповідний виконавчий лист на виконання зазначеного рішення третейського суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10 714 800,00 грн.

Вказаний виконавчий лист на теперішній час перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича.

Зважаючи на звернення ОСОБА_4 до суду з відповідною заявою 26.01.2022, сплив трирічного строку позовної давності по відношенню до інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період до 26.01.2019, судом визнано кредиторські вимоги ОСОБА_4 такими, що підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у розмірі 13715827,18 грн. Також судом включено до реєстру вимог кредиторів судовий збір у розмірі 4 962,00 грн за подання заяви з кредиторськими вимогами.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про кредиторські вимоги, суд встановив, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 у справі №638/20714/16-ц, яке залишено в сили постановою Харківського апеляційного суду від 13.09.2021, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2941 300,00 грн.

На виконання вказаного рішення суду 28.10.2021 був виданий виконавчий лист, з виконання якого 10.11.2021 приватним виконавцем Бабенком Д.А. було відкрито виконавче провадження. Станом на момент подання ОСОБА_1 до суду заяви з кредиторськими вимогами вказане рішення суду залишається невиконано в повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд визнав вимоги кредитора ОСОБА_1 у розмірі 2 941 300,00 грн такими, що підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Також до реєстру вимог кредиторів включено судовий збір у розмірі 4 962,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 задоволено заяву керуючого реструктуризацією від 25.04.2023 та затверджено План реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 .

Зокрема, розглянувши поданий боржником План реструктуризації боргів боржника та долучені до матеріалів справи документи, в тому числі протокольне рішення засідання зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку, що План реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 розроблено, погоджено та схвалено з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства; умови реструктуризації боргів не суперечать чинному законодавству. Тому, з метою відновлення платоспроможності боржника, суд вважав за можливе задовольнити заяву керуючого реструктуризацією та затвердити План реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 від 24.04.2023.

07.07.2025 кредитор ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

В обґрунтування поданої заяви кредитор ОСОБА_1 зазначала про невідповідність затвердженого судом Плану реструктуризації фізичної особи ОСОБА_2 вимогам чинного законодавства, що ставляться до його умов.

Вважала, що затверджений судом План реструктуризації боргів не встановлює жодних обов'язків для боржника, оскільки за його умовами боржник не зобов'язаний вчиняти будь-які дії для покращення свого майнового стану, його умови не передбачають обов'язок погашення вимог кредиторів. План не встановлює обов'язку для боржника щодо працевлаштування або намагання працевлаштування. Також кредитор зазначала про відсутність у Плані розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, відсутність передбачених заходів, направлених на реальне погашення вимог кредиторів тощо.

Кредитор зазначала, що з 30.12.2021 по 08.05.2025 постійно мешкала за межами України у Королівстві Таїланд, раніше не брала участь у подібних процесах та не обізнана щодо етапів та нюансів, у тому числі імперативних приписів, які існують на різних стадіях провадження про відновлення платоспроможності фізичної особи. Арбітражний керуючий, будучи обізнаним щодо відсутності кредитора в Україні, направляв повідомлення про проведення зборів кредиторів від 15.04.2023, на якому мали обговорювати запропонований арбітражним керуючим План реструктуризації на адресу її реєстрації, у зв'язку з чим кредитор не мала можливості взяти участь в у відповідних зборах кредиторів.

Також, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 127 КУзПБ кредитор наголошувала, що законом та Планом реструктуризації встановлено обов'язок боржника протягом дії плану реструктуризації повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладанням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.

Посилаючись на подане до суду 13.03.2024 (вх №6854) клопотання, кредитор ОСОБА_1 зазначала, що 19.12.2023 боржник отримав грошові кошти в сумі 229 333,50 грн на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2023 по справі №638/20714/16ц. Вказана грошова сума повернута з депозитного рахунку Дзержинського районного суду м. Харкова на користь боржника, які згідно з квитанцією №0.0.1239863767.1 від 16.01.2019 внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду. Згідно платіжної інструкції №183 від 19.12.2023 платником - Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, зазначені кошти перераховані на рахунок боржника. У зв'язку з цим кредитор ОСОБА_1 вважала, що отримання коштів боржником свідчить про істотну зміну у його майновому стані. Разом з цим, отримавши кошти у значному розмірі, боржник не повідомив про це на арбітражного керуючого, ні суд, ні кредиторів.

Також ОСОБА_1 зазначала, що в провадженні Шевченківського районного суду м.Харкова знаходиться справа №638/7304/25 за позовом боржника ОСОБА_2 до кредитора ОСОБА_1 про виділ земельної ділянки в натурі з припиненням права спільної часткової власності. Провадження у справі відкрито 23.04.2025. У поданій до суду заяві від 26.06.2025 про перенесення судового засідання, боржник зазначив, що ним замовлено проведення судової експертизи та додав докази оплати такої експертизи у розмірі 10 178,00 грн. Крім того, раніше боржником був сплачений судовий збір у цій справі у розмірі 2341,50 грн.

У зв'язку з цим, кредитор вважала, що здійснення боржником оплат судових витрат в інших судах на протязі виконання Плану реструктуризації за відсутності офіційного працевлаштування та відомостей про наявність будь якого доходу або соціальної підтримки, свідчить про недобросовісність боржника та приховування від зацікавлених сторін свого дійсного фінансового стану під час виконання Плану реструктуризації.

Посилаючись на невиконання обов'язків, які покладені на боржника приписами ч.4 ст.127 КУзПБ щодо повідомлення кредиторів, включених до Плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, існування систематичних ознак невиконання (неможливості виконання) Плану реструктуризації, кредитор вважала, що такі факти свідчать про недобросовісності боржника. На підставі вимог ст.7, 45, 90, 127, 128 КУзПБ просила закрити провадженні у справі №922/5110/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

За результатом розгляду вказаної заяви кредитора ОСОБА_1 судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу від 23.09.2025 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Зокрема, дослідивши доводи заяви кредитора ОСОБА_1 в частині невідповідності затвердженого Плану реструктуризації вимогам закону, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 суд затвердив план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 , який передбачав умови та строк його виконання. Ухвала Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 учасниками судового провадження не оскаржувалась, набрала законної сили та є чинною.

Суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 доводи щодо незаконності та недійсності затвердженого судом Плану реструктуризації, є такими, що фактично зводяться до перегляду судом зазначеного Плану на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства. Проте, кредитор ОСОБА_1 не реалізувала свого права шляхом подачі апеляційної скарги на судове рішення, яким було затверджено План реструктуризації боргів.

Суд відхилив доводи заявниці про неможливість участі у зборах кредиторів у зв'язку з перебуванням її за межами України та необізнаністю із судовою процедурою справ про неплатоспроможність, вказавши, що кредитор ОСОБА_1 у встановлений законом строк реалізувала своє право на подання відповідної заяви про визнання її кредитором в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 ; представник ОСОБА_1 адвокат Степанян Л.В. неодноразово брала участь в судових засіданнях в цій справі та спорах позовного провадження в межах цієї справи, а отже, кредитор мала бути обізнана про хід судових процедур в межах провадження по справі №922/5110/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Поряд з цим, суд виходив з того, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 127 КУзПБ протягом дії плану реструктуризації боргів боржник, між іншого, зобов'язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані. Наведені приписи також відображені у п. 4 затвердженого судом Плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції встановив, що згідно поданого клопотання кредитора ОСОБА_1 , 19.12.2023 боржник на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2023 по справі №638/20714/16ц отримав кошти в сумі 229 333,50 грн, які повернуто з депозитного рахунку Дзержинського районного суду м. Харкова на користь ОСОБА_2 .

Крім того, судом встановлено, що в межах судової справи №638/7304/25, що знаходиться в провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова за позовом боржника ОСОБА_2 до кредитора ОСОБА_1 про виділ земельної ділянки в натурі з припиненням права спільної часткової власності, боржником здійснено оплату експертизи у розмірі 10 178,00 грн та судового збору у справі в розмірі 2341,50 грн.

Проте, ні арбітражним керуючим, ні боржником не повідомлено кредиторів про зміни в майновому стані боржника, а також інформації щодо джерел походжень коштів для оплати відповідних судових витрат, враховуючи відсутність офіційного доходу у боржника.

Також судом враховано, що у відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 127 КУзПБ боржник зобов'язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.

Проте, боржником не виконано вимоги ухвали суду від 12.08.2025 та не надано відомостей щодо виконання плану реструктуризації боргів.

Здійснивши аналіз дій боржника щодо виконання Плану реструктуризації, суд дійшов висновку, що подача позовів на виконання Плану, на сьогоднішній час не призвела до досягнення цілей процедури реструктуризації як то погашення вимог кредиторів; на даний час не досягнуто жодної мети процедури реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 ; боржником не вчиняються активні дії, передбачені умовами плану та законодавством про банкрутство щодо виконання плану реструктуризації, що, вважав суд, свідчить про відсутність реального прагнення до розрахунку з кредиторами.

За таких підстав суд дійшов висновку, що порушення боржником умов виконання плану реструктуризації боржника щодо неповідомлення кредиторів та суд про зміни в своєму майновому стані; пасивна поведінка боржника щодо прагнення до розрахунку з кредиторами, ненадання відповідної інформації щодо руху своїх активів в цілому свідчить про наявність ознак недобросовісності боржника.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Вказана ухвала є предметом апеляційного перегляду.

Колегія суддів надаючи власну правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням доводів та заперечень сторін у даній справі зазначає таке.

Із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (ст.116 КУзПБ) цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Аналогічна правова думка викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (викладена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).

До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що є не обов'язком, а його правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника такі обов'язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Колегія суддів зазначає, що застосування судами законодавства про банкрутство зобов'язує суди відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності, є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд керується принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі також - КУзПБ) кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб розрахована на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність.

Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

Суд наголошує, що особливістю судової процедури реструктуризації боргів боржника є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника.

Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.

При поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником (частина 10 статті 126 КУзПБ).

Так, загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).

Як встановлено вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 задоволено заяву керуючого реструктуризацією (вх. № 10192 від 25.04.2023) та затверджено План реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який передбачає строк його виконання 60 місяців.

Визначено, що з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в Плані реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризації підлягають кредиторські вимоги у загальній сумі 16667051,18 грн та складаються з вимог:

- перед ОСОБА_4 на загальну суму 13 720789,18 грн;

- перед ОСОБА_1 на загальну суму 2 946 262,00 грн (п. 1, 2 плану).

Пункт 5.2 плану реструктуризації: доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів:

- 150 000,00 доларів США, що на момент складання плану реструктуризації становить 5 484 000,00 грн, шляхом подання боржником відповідного позову до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення на користь боржника зазначених грошових коштів через безпідставність їх отримання за договором про сумісне придбання майна від 03.06.2014;

- 6 857 913,59 грн шляхом подання боржником відповідного позову до ОСОБА_1 про поділ в рівних частинах спільних обов'язків подружжя у розмірі 13 715 827,18 грн, які випливають з договору позики від 10.03.2010, укладеного між ОСОБА_4 , як позикодавцем та боржником, та наступного стягнення 1/2 частини грошових зобов'язань з ОСОБА_1 на користь боржника;

- 4 800 000,00 грн шляхом подання позову про визнання договору дарування від 20.10.2016 реєстр. №4149 недійсним внаслідок його укладення на шкоду кредитора (кредиторів) боржника. Повернення нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 до власності боржника. Подальша реалізація цього майна в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

Пункт 5.3. плану реструктуризації - реалізація заходів, передбачених в п. 5.2. цього плану реструктуризації, припиняється з моменту задоволення всіх вимог кредиторів, які були заявлені.

Порядок і строки реалізації майна боржника (частини майна), у тому числі, що є предметом забезпечення: враховуючи, що у власності боржника на момент складання плану реструктуризації боргів в якості цінного майна перебуває лише 1/2 частина садового будинку, що є єдиним житлом боржника та 1/2 частина земельної ділянки, яка поєднана з вказаним будинком та призначена для його обслуговування - планом реструктуризації не передбачається реалізація вказаного майна боржника; реалізація майна боржника, яке буде повернуто у його власність внаслідок здійснення заходів, передбачених в п. 5.2. цього плану реструктуризації, повинно відбуватись в порядку і терміни, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, з врахуванням положень п. 5.3. цього плану реструктуризації.

Відстрочення боргів чи їх частини - до моменту реалізації заходів, передбачених в п. 5.2. плану реструктуризації, але не більше 5 років з моменту затвердження плану реструктуризації

Прощення (списання) боргів чи їх частини (за умови неотримання боржником запланованого доходу):

- ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з сумою вимог 13 720 789,18 грн - прощенню (списанню) підлягають вимоги в сумі, яка залишилась непогашеною після виконання заходів, передбачених в п. 5.2. плану реструктуризації;

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з сумою вимог 2 946 262,00 грн. - прощенню (списанню) підлягають вимоги в сумі, яка залишилась непогашеною після виконання заходів, передбачених в п. 5.2. плану реструктуризації.

Під час виконання плану реструктуризації боржника дозволяється зарахування зустрічних однорідних вимог, які можуть виникнути між боржником і кредиторами, в рахунок погашення вимог кредиторів, внесених в план реструктуризації.

Боржник, за погодженням з керуючим реструктуризацією, має право здійснювати відступлення право вимоги стягнення грошових коштів та/або майна, що з п. 5.2. плану реструктуризації не нижче, за їх номінальну вартість, визначену в цьому плані та за умови оплати таких вимог з боку нового кредитора до моменту закінчення строку виконання плану реструктуризації.

Встановлено умови та порядок внесення змін та доповнень до плану реструктуризації боргів боржника: зміни та доповнення в план реструктуризації вносяться зборами кредиторів, які скликає керуючий реструктуризацією.

Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Артюх Юрій Володимирович продовжує виконання своїх повноважень до моменту закінчення строку виконання плану реструктуризації.

Розмір основної грошової винагороди після закінчення авансованих боржником коштів, сплачується за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника. Додаткова грошова винагорода керуючого реструктуризацією визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Крім договорів, які передбачені планом реструктуризації боргів, боржник протягом реструктуризації не має права:

- здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об'єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати;

- укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника;

- виступати поручителем за зобов'язаннями інших осіб.

Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник повинен повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.

Зобов'язано фізичну особу ОСОБА_2 не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

До звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника додаються докази задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом.

План реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.

Колегія суддів звертає увагу, що План реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , схвалений на засіданні комітету кредиторів та затверджений ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023.

Дана ухвала суду від 07.06.2023 у встановленому порядку учасниками у справі про банкрутство не оскаржувалась, а тому набрала законної сили.

Частиною 1 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, оскільки ухвала Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 набрала законної сили, вона є обов'язковою до виконання учасниками у справі про банкрутство. На таку ухвалу суду поширено вимоги щодо принципу правової визначеності в особливості вимоги res judicata.

Будь-яких заперечень щодо укладення, схвалення, внесення до Плану змін та доповнень, а також затвердження Плану реструктуризації боргів, від кредиторів, в тому числі і кредитора ОСОБА_1 , до суду не надходило та не заявлялося.

Зважаючи на таке, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи кредитора ОСОБА_1 про невідповідність затвердженого Плану реструктуризації боргів вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

У разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника (ч. 3 ст. 128 КУзПБ).

У постанові від 13.05.2025 у справі № 904/3275/23 Верховний Суд зауважив на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

У випадку пропонування боржником плану реструктуризації, який передбачає повне списання боргів, питання обставин неплатоспроможності набуває особливого значення. У цій категорії справ кредитори часто наполягають на необхідності досягнення компромісу між ними та боржником, без якого нібито апріорі не може бути нормального процесу неплатоспроможності.

Суд зауважує, що компроміс, безумовно, представляє собою базовий варіант розвитку справи про неплатоспроможність фізичної особи. Проте досягнення компромісу може бути неможливим у певних справах з огляду як на об'єктивні (військові дії, зміна складу родини, яка не пов'язана з поведінкою боржника, втрата джерела існування внаслідок об'єктивних причин тощо), так і на суб'єктивні (вік боржника, стан його здоров'я, втрата джерела існування внаслідок суб'єктивних причин тощо) чинники.

За таких обставин завданням суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи є встановлення, у тому числі й на підставі даних, зазначених кредиторами у клопотаннях про закриття, поясненнях, запереченнях всієї сукупності істотних обставин, що характеризують поведінку боржника. При цьому суд має керуватися також принципом судового розсуду, який ґрунтується на природньому сприйнятті суддею обставин конкретної справи про неплатоспроможність фізичної особи. Водночас, висновки, яких доходить суд мають бути в достатній мірі ним обґрунтовані задля уникнення сумнів в реабілітації судом недобросовісного боржника засобами неплатоспроможності.

Так, обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі кредитор ОСОБА_1 зазначала, що під час виконання Плану реструктуризації боржником на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2023 у справі №638/20714/16ц отримано грошові кошти у розмірі 229 333,50 грн.

ОСОБА_1 також зазначила, що матеріали справи містять докази здійснення оплат боржником судових витрат в інших судах на протязі виконання Плану реструктуризації за відсутності офіційного працевлаштування та відомостей про наявність будь якого доходу.

Як вважала кредитор ОСОБА_1 , отримання боржником коштів у розмірі, що становить майже 10% від суми кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 , свідчить про зміни в майновому стані боржника, про які останній не повідомляв і про такі зміни кредитор дізнався сам. Також кредитор вважала, що здійснення оплат боржником судових витрат в інших судах на протязі виконання плану реструктуризації за відсутності офіційного працевлаштування та відомостей про наявність будь якого доходу, свідчить про недобросовісну поведінку боржника, що полягає у приховуванні від всіх зацікавлених сторін свого дійсного фінансового стану.

Апелянт, заперечуючи проти доводів кредитора та висновків суду першої інстанції, який визнав доводи кредитора обґрунтованими, зазначав, що Планом реструктуризації передбачено погашення вимог кредиторів тільки за рахунок коштів, отриманих внаслідок виконання Плану реструктуризації. Факт будь-яких змін у майновому стані боржника, не пов'язаних з виконанням Плану реструктуризації не може вважатися проявом недобросовісності боржника за затвердженим самим же судом Плану. Наголошує, що жодного порядку та строку повідомлення кредиторів про істотні зміни у своєму майновому стані для боржника судом у Плані реструктуризації не визначено. Відтак, з боку боржника не може бути неналежної чи недобросовісної поведінки в аспекті виконання/невиконання плану реструктуризації; жодного критерію «істотності» змін у майновому стані ні законом, ні судом для боржника не визначено. Проте, вважає апелянт, є очевидним, що в процесі поточного життя боржник, перебуває у стані постійної зміни свого майнового стану. Зважаючи на загальний розмір затверджених судом вимог кредиторів 16 667 051,18 грн, суд не зазначив що вважає «істотними» змінами майнового стану боржника.

Також апелянт зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025, якою боржника було зобов'язано надати суду відомості щодо ходу виконання Плану реструктуризації, судом не було визначено ні порядку, ні строку виконання боржником вимоги суду про «надання відомостей щодо ходу виконання Плану реструктуризації». В той же час, стверджував апелянт, суд сам констатує в ухвалі факт виконання боржником вимоги суду шляхом наданням суду представником боржника у судовому засіданні вичерпної інформації про хід виконання плану реструктуризації на момент розгляду справи судом.

З приводу наведених учасниками справи доводів та заперечень, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 127 КУзПБ встановлено, що план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.

Статтею 127 КУзПБ встановлено наслідки затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

Зокрема, приписами ч. 4 ст. 127 КУзПБ встановлено, що протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов'язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладанням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.

Тобто, обов'язок повідомлення боржником кредиторів про обставини, що свідчать про зміну майнового стану боржника під час виконання Плану реструктуризації боргів прямо визначено законодавцем, оскільки процедура банкрутства має на меті акумулювання активів для відновлення платоспрможності боржника та найбільш повного задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника в порядку черговості, встановленої законом. Ступінь задоволення вимог кредиторів прямо залежить від можливої зміни майнового стану боржника під час дії процедури реструктуризації боргів.

Зокрема, у наданому та затвердженому Плані боржника зазначено, що:

п. 5.1 на момент складання плану реструктуризації доходи у боржника відсутні.

п.7. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо) - відсутня.

п. 9. Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - відсутня.

Тобто, у п. 5.1. Плану реструктуризації, боржник підтвердив відсутність у нього доходів. Також у п. 9 Плану, розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - відсутня. Отже, станом на час затвердження Плану боржник підтвердив, що не має власних доходів і здійснення будь-яких витрат на задоволення побутових потреб Планом не передбачено.

Колегія суддів не надає правову оцінку відповідності наданого Плану умовам ст. 124 КУзПБ, оскільки умови Плану, наданого боржником, затвердженого комітетом кредиторів та в подальшому Господарським судом Харківської області, не є предметом апеляційного перегляду в межах даного спору.

Разом з цим, колегія суддів враховує приписи ч. 4 ст. 127 КУзПБ, якими прямо встановлено обов'язок боржника повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані.

Крім того, про обов'язок боржника щодо повідомлення кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, також зазначено в п. 4 ухвали Господарського суду Харківської області від 07.06.2023, якою затверджено План реструктуризації. Наведені вимоги суду прямо кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 127 КУзПБ.

Отже, зважаючи на закріплені законодавцем у ч. 4 ст. 127 КУзПБ вимоги, про які боржника додатково також повідомлено судом в ухвалі від 07.06.2023, виконання боржником таких вимог у процедурі реструктуризації боргів є обов'язковим.

Так, у клопотанні від 13.03.2024 кредитор ОСОБА_1 повідомила суду, що 19.12.2023 ОСОБА_7 (Боржник) отримав грошові кошти в сумі 229 333,50 грн на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.11.2023 по справі №638/20714/16ц.

Кредитор зазначала, що вказана грошова сума повернута з депозитного рахунку Дзержинського районного суду м. Харкова на користь ОСОБА_2 у сумі 229333,50 грн, які згідно з квитанцією №0.0.1239863767.1 від 16.01.2019 були внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду.

До клопотання від 13.03.2024 кредитором надано лист територіального управління ДСА України від 19.02.2024 №04-48/79с/27 від 19.02.2024 на запит адвокатського бюро «Юридична група Степанян», з якого вбачається, що платіжною інструкцією №183 від 19.12.2023 кошти в сумі 229333,50 грн були повернуті на підставі заяви та рішення Дзержинського районного суду від 15.11.2023 у справі №638/20714/16-ц, провадження 2-др/638/94/23.

Також до клопотання додано платіжну інструкцію №183 від 19.12.2023, згідно якої платником - ТУ ДСА України у Харківській області, кошти у сумі 229 333,50 грн перераховані на рахунок боржника - ОСОБА_2 .

Отримання коштів у сумі 229 333,50 грн боржником не заперечується та не спростовано.

Також, у заяві про закриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитор повідомляла суду, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова знаходиться справа №638/7304/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ земельної ділянки в натурі з припиненням права спільної часткової власності. Провадження по справі відкрито 23.04.2025.

На підтвердження таких доводів кредитором ОСОБА_1 надано відповідні докази про те, що 26.06.2025 боржником було подано до Шевченківського районного суду м. Харкова заяву про перенесення судового засідання у справі №638/7304/25. Зокрема, у цій заяві боржник зазначає про те, що ним замовлено проведення судової експертизи та додає докази оплати такої експертизи у розмірі 10 178,00 грн.

Копія квитанції від 26.06.2025 про оплату вартості експертизи у розмірі 10 178,00 грн долучена ОСОБА_1 до матеріалів заяви, а також долучено докази про сплату боржником 16.04.2025 судового збору у справі №638/7304/25 у розмірі 2341,50 грн.

Колегія суддів враховує, що станом на момент надходження боржнику коштів згідно платіжної інструкції №183 від 19.12.2023, прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 2684,00 грн. Отже, за повідомленою боржником у Плані реструктуризації інформацією про відсутність власних доходів коштів, а також відсутність коштів, що залишаються у розпорядженні боржника для задоволення побутових потреб, отримання боржником під час виконання Плану реструктуризації коштів у розмірі 229 333,50 грн не може не свідчити про зміни в майновому стані боржника.

Крім того, обставини щодо здійснення боржником судових витрат у справі №638/7304/25 (оплата експертизи, судового збору) додатково підтверджують наявність у боржника обігових коштів, їх витрачання для особистих потреб, що також не може не підтверджувати зміни майнового стану неплатоспроможної особи під час виконання Плану реструктуризації.

Таким чином, надходження до боржника значного розміру грошових коштів за відсутністю повідомлення інших кредиторів про зміни у майновому стані, ненадання інформації щодо джерел походжень коштів для оплати боржником відповідних судових витрат у справі №638/7304/25, зважаючи на закономірне очікування кредиторів в період виконання Плану фактичного погашення їх вимог, на думку колегії суддів свідчить про зміни у майновому стані боржника, про що кредитори не були повідомлені. Ненадання такої інформації кредиторам на виконання приписів закону та ухвали Господарського суду Харківської області від 07.06.2023, якою затверджено План реструктуризації на думку колегії суддів не може свідчити про добросовісність боржника - фізичної особи.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, до розгляду клопотання кредитора ні керуючим реструктуризацією, ні боржником, до суду не надано доказів повідомлень кредиторів про зміни в майновому стані боржника, а також інформації щодо джерел походжень коштів для оплати боржником відповідних судових витрат у справі №638/7304/25, враховуючи відсутність офіційного доходу у боржника.

Про такі обставини, суду стало відомо лише після звернення кредитора ОСОБА_1 до суду із відповідним клопотанням від 13.03.2024 та заяви про закриття провадження у справі із наданням відповідних доказів.

Доводи апелянта про те, що жодного порядку та строку повідомлення кредиторів про істотні зміни у своєму майновому стані для боржника судом у Плані реструктуризації не визначено, а відтак з боку боржника не може бути неналежної чи недобросовісної поведінки, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки боржник, маючи на меті підтвердити добросовісне намагання взаємодії із учасниками справи під час виконання Плану реструктуризації, маючи на меті акумулювання активів для відновлення своєї платоспроможності та погашення вимог кредиторів, не був позбавлений права надання кредиторам, керуючому реструктуризацією, суду, такої інформації у будь-який час протягом виконання Плану.

Колегія суддів зазначає, що з дня затвердження Плану реструктуризації боржник зобов'язаний вчиняти активні дії з виконання його умов, оскільки саме боржник звернувся в суд із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з метою реструктуризації своїх боргів та погодив умови плану реструктуризації у даній справі. Надання відомостей кредитору не покладало на боржника додаткового тягаря, а мало б підтвердити його добровільне прагнення до виконання умов Плану реструктуризації та приписів законодавства.

Таким чином, надані кредитором докази свідчать, що під час виконання Плану реструктуризації, не маючи власного доходу та за відсутністю у Плані інформації щодо розміру коштів, які залишаються у розпорядженні боржника для задоволення побутових потреб, мав у розпорядженні та користувався коштами, не повідомляючи кредиторів про зміни свого майнового стану, що є порушенням приписів ч. 4 ст. 127 КУзПБ та вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 07.06.2023, якою затверджено План реструктуризації боргів ОСОБА_2 .

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 127 КУзПБ, якою встановлено загальні вимоги до наслідків затвердження плану реструктуризації боргів боржника, визначено, що боржник зобов'язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.

Матеріали справи свідчать, що враховуючи подане кредитором ОСОБА_1 клопотання про закриття провадження у справі від 08.07.2025, суд першої інстанції ухвалою від 12.08.2025 вважав за необхідне відкласти розгляд заяви ОСОБА_1 від 08.07.2025 про закриття провадження у справі та вирішення питання про подальший рух справи.

Зокрема, з урахуванням доводів клопотання кредитора про закриття провадження у справі, суд першої інстанції в ухвалі від 12.08.2025 вважав за необхідне зобов'язати кредитора ОСОБА_1 надати суду відповідні докази в підтвердження викладених в заяві про закриття провадження у справі обставин.

Також суд зобов'язав боржника надати суду відомості щодо ходу виконання плану реструктуризації.

Втім, матеріали справи свідчать, що боржник вимоги ухвали суду першої інстанції не виконав, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали відповідних відомостей до суду не надав, як і не надав доказів щоквартального подання таких відомостей до органу з питань банкрутства, як то встановлено приписами абз. 3 ч. 4 ст. 127 КУзПБ. Надання представником боржника в судовому засіданні суду першої інстанції пояснень з приводу виконання плану реструктуризації, а саме, щодо позовів, що подавались в межах справи про банкрутство та їх рух, про що також зазначає апелянт, не спростовує обставин, які свідчать про невиконання боржником вимог ухвали суду першої інстанції від 12.08.2025 та приписів абз. 3 ч. 4 ст. 127 КУзПБ.

Матеріали справи також свідчать, що досліджуючи питання щодо виконання боржником Плану реструктуризації, суд першої інстанції дійшов висновку, що подача передбачених Планом реструктуризації боргів позовів на сьогоднішній час не призвела до досягнення цілей процедури реструктуризації як то погашення вимог кредиторів.

Заперечуючи проти таких висновків, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що після затвердження судом Плану реструктуризації боргів керуючий реструктуризацію невідкладно розпочав дії з його виконання та подав до суду усі передбачені Планом позови, в тому числі у справах № 922/5110/21 (922/4756/23) та № 922/5110/21 (922/4757/23).

Скаржник зазначає, що вже станом на 23.09.2025, внаслідок виконання керуючим реструктуризацією Плану реструктуризації рішенням Господарського суду Харківської області та постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/4755/23, яка розглядалася в межах справи про банкрутство №922/5110/21, позовні вимоги керуючого реструктуризацією боржника задоволені частково, визнано недійсним договір дарування від 20.10.2016 (реєстр. № 4149) нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:- 1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею. 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3/4 частини нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1060083863101).

Станом на даний час вказані судові рішення набули законної сили, проте оскаржуються в касаційному порядку: керуючим реструктуризації - в частині незадоволених позовних вимог та кредитором ОСОБА_1 - в цілому.

Отже, як вважає скаржник, на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали об'єктивним та безспірним є той факт, що внаслідок виконання керуючим реструктуризацію Плану реструктуризації на підставі судових рішень, які набули законної сили, до ліквідаційної маси боржника повернуто цінне нерухоме майно, яке підлягає реалізації задля задоволення вимог кредиторів за рахунок його вартості. Проте, з'ясувавши ці обставини та усвідомлюючи факт повернення у власність боржника саме у процедурі банкрутства та саме внаслідок належного виконання Плану реструктуризації боргів, суд першої інстанції за клопотанням зацікавленої особи - власника нерухомого майна, яке витребувано з незаконного володіння вказаними рішеннями суду, закриває провадження у справі про банкрутство. Отже, вважає скаржник, внаслідок прийняття судом оскаржуваної ухвали нівелюється зміст усієї процедури банкрутства боржника, спрямованої на максимальну реалізацію можливостей погашення вимог кредиторів у цій справі.

Апелянт також звертає увагу, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали - 23.09.2025, строк, встановлений судом для виконання Плану реструктуризації - 60 місяців, ще не сплив (закінчення строку - тільки 07.06.2028).

З урахуванням наведених доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 5.2 Плану реструктуризації: доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів складаються з:

- 150 000,00 доларів США, що на момент складання плану реструктуризації становить 5 484 000,00 грн., шляхом подання боржником відповідного позову до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення на користь боржника зазначених грошових коштів через безпідставність їх отримання за договором про сумісне придбання майна від 03.06.2014;

Пунктом 5.3. Плану реструктуризації також встановлено, що реалізація заходів, передбачених в п. 5.2. цього плану реструктуризації, припиняється з моменту задоволення всіх вимог кредиторів, які були заявлені.

Також умовами Плану встановлено умови прощення (списання) боргів чи їх частини (за умови неотримання боржником запланованого доходу):

- ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з сумою вимог 13720789,18 грн - прощенню (списанню) підлягають вимоги в сумі, яка залишилась непогашеною після виконання заходів, передбачених в п. 5.2. плану реструктуризації;

Колегія суддів зазначає, що умовами Плану реструктуризації боржником не визначалось розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів. Задоволення кредиторських вимог, а також їх прощення (списання), за умовами Плану, пов'язується саме із обставинами виконанням боржником умов, визначених у п. 5.2. Плану - подання відповідних позовів до судів. Доходи, які боржник розраховував отримати протягом процедури реструктуризації боргів для погашення вимог кредиторів, насамперед складались з суми коштів, які боржник мав отримати за результатом розгляду таких справ. Також виконання заходів, передбачених в п. 5.2. Плану реструктуризації прямо пов'язано із процедурою прощення (списання) вимог кредиторів.

Доводи апелянта насамперед зводяться до того, що суд першої інстанції закрив провадження у справі на етапі касаційного перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №922/4755/23, яка розглядалася в межах справи про банкрутство №922/5110/21 та за результатом розгляду якої, зазначає апелянт, в ліквідаційну масу боржника буде повернуто нерухоме майно. Як вважає скаржник, вищенаведені факти були відомі суду на момент винесення оскаржуваної ухвали і суд першої інстанції не міг не усвідомлювати очевидну перспективність та реальність істотного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що апелянт надає оцінку оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції лише крізь призму судового розгляду справи №922/4755/23 (що розглядається в межах справи про банкрутство №922/5110/21), результати розгляду якої наразі є предметом касаційного перегляду.

Поряд з цим, скаржник не враховує, що за встановленими судом першої інстанції обставинами, за результатом розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в рівних частинах спільних обов'язків подружжя у розмірі 13715827,18 грн, які випливають з договору позики від 10.03.2010, укладеного між ОСОБА_4 , як позикодавцем та боржником, та наступного стягнення 1/2 частини грошових зобов'язань з ОСОБА_1 на користь боржника, в задоволенні позову відмовлено.

Відповідне рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 справі №922/5110/21 (922/4756/23) набрало законної сили 14.06.2024 та сторонами не оскаржувалось.

В той же час, як встановлено вище, отримання коштів за таким позовом, згідно умов Плану, мало б наслідком отримання боржником коштів, які мали бути направлені на погашення вимог кредиторів. В той же час, у задоволенні позову було відмовлено і боржником не надано суду обґрунтованих пояснень, з яких саме причин він не скористався процесуальним правом на оскарження зазначеного рішення у справі №922/5110/21 (922/4756/23).

Провадження у справі № 922/5110/21 (922/4757/23) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення на користь боржника грошових коштів через безпідставність їх отримання за договором про сумісне придбання майна від 03.06.2014 наразі зупинено за клопотанням ОСОБА_6 до припинення його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Таким чином, на час розгляду клопотання кредитора та прийняття оскаржуваної ухвали результати розгляду справи № 922/5110/21 (922/4757/23) відсутні і доходи, за наслідком подання позову у справі № 922/5110/21 (922/4757/23) боржником не отримано.

В постанові від 16.12.2021 у справі №910/8306/20 Верховний Суд зазначив, що законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості.

Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.

Колегія апеляційного суду відмічає, що стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (ч.2), а ч.4 цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом.

Разом з цим, встановлені обставини свідчать, що заходи, виконання яких покладено боржником в умови Плану реструктуризації з метою отримання доходів для погашення вимог кредиторів, зокрема, подання позовів у справах №922/5110/21 (922/4756/23) та №922/5110/21 (922/4757/23), станом на час звернення кредитора із заявою та постановлення судом оскаржуваної ухвали, не призвели до мети затвердженого Плану - отримання доходів для погашення вимог кредиторів. Сам факт подання керуючим реструктуризацією позовів до суду, зважаючи на результати такого звернення, які не підтверджують їх результативність (відсутність отримання доходів за результатом подання позовів) на час постановлення оскаржуваної ухвали, не може свідчити про виконуваність умов Плану в цій частині.

При цьому колегія суддів враховує, що Планом реструктуризації боргів встановлено можливість внесення зборами кредиторів змін та доповнень до Плану.

Поряд з цим матеріали справи не містять доказів, що боржником, або керуючим реструктуризації порушувалось питання щодо внесення змін або доповнень до Плану, зважаючи на недосягнення бажаних результатів отримання коштів за результатом подання позовів за умовами п. 5.2. Плану, зокрема, у справах №922/5110/21 (922/4756/23) та №922/5110/21 (922/4757/23).

Отже, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не свідчать про вчинення боржником активних дій, що передбачені умовами Плану та законодавством про банкрутство щодо виконання плану реструктуризації, що не є підтвердженням реального прагнення до його виконання та розрахунку з кредиторами.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що на момент прийняття судом оскаржуваної ухвали щодо боржника в цій справі не існує жодної передбаченої статтею 90 КУЗПБ підстави для закриття провадження у справі про банкрутство; жодною нормою КУЗПБ не передбачено будь-яких інших підстав для закриття провадження у справі щодо боржника - фізичної особи. Виходячи з того, що норми КУзПБ є процесуальними нормами та носять імперативний характер, враховуючи відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, визначених ст. 90 КУЗПБ - ухвала суду, що оскаржується є незаконною; дії суду першої інстанції із закриття провадження у справі про банкрутство спрямовані виключно на створення керуючому реструктуризацією протиправних перешкод у здійсненні його повноважень та виконанню Плану реструктуризації боргів.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає про таке.

За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.

Системне тлумачення положень частини першої статті 90 КУзПБ у взаємозв'язку зі статтею 113 КУзПБ свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Тож, за змістом частини першої статті 90 КУзПБ термін "справа про банкрутство" слід тлумачити широко, як універсальне поняття, адже банкрутство боржника є одним з етапів провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а підстави закриття провадження, які стосуються лише юридичних осіб, законодавець виділив у цій нормі відповідним уточненням щодо особи боржника або властивих лише банкрутству юридичних осіб судових процедур.

Окрім того, з урахуванням положень статей 3, 12 ГПК України, 2 КУзПБ та відсилочного припису пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи можуть бути застосовані підстави закриття провадження у справі за статтею 231 ГПК України в тих межах, що стосуються фізичної особи та особливостей банкрутства.

Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.

Правова позиція з цього питання викладена Верховним Судом у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

У постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 Суд також зазначив, що у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:

- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);

- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статті 126 КУзПБ);

- боржником порушено план реструктуризації боргів (частина друга статті 128 КУзПБ).

Верховний Суд виснував, що системний аналіз цих норм приводить до висновку, що за наведених вище підстав (окрім частини сьомої статті 123 КУзПБ) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.

Визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Таким чином само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.

Слід враховувати, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ, і саме тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20.

Частиною 3 ст. 128 КУзПБ встановлено, що у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника.

Враховуючи в сукупності встановлені у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку вбачається порушення боржником умов виконання плану реструктуризації боржника щодо неповідомлення кредиторів та суд про зміни в своєму майновому стані. До того ж, пасивна поведінка боржника щодо прагнення до розрахунку з кредиторами, ненадання відповідної інформації щодо руху своїх активів в цілому свідчить про наявність ознак недобросовісності боржника.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви кредитора ОСОБА_1 та наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі апелянт також вважає, що на момент винесення оскаржуваної ухвали - 23.09.2025, усі матеріали справи про банкрутство передані до Верховного Суду на його вимогу. Тобто, оскаржувана ухвала від 23.09.2025 була прийнята без наявних матеріалів справи, які були направлені до Верховного Суду.

Щодо наведених доводів апелянта, колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 09.06.2025 відкрито касаційне провадження у справі №922/5110/21(922/4755/23) за касаційними скаргами ОСОБА_1 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025.

Між іншого, вказаною ухвалою витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/5110/21(922/4755/23) за позовом арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича до відповідачів: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_8 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання недійсною угоди та витребування майна в межах справі № 922/5110/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Також ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 у справі № 922/5110/21(922/4755/23), між іншого, витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/5110/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Господарський суд Харківської області супровідним листом від 15.09.2025 №922/5110/21 на виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.25025 надіслав 5 томів (тт.1-4, т.2а) справи № 922/5110/21.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини 5 статті 9 КУзПБ оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

До апеляційного або касаційного суду направляються матеріали справи у витребуваній ухвалою апеляційного чи касаційного суду частині. Суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може витребувати справу про банкрутство (неплатоспроможність) у повному обсязі за власною ініціативою. Належним чином засвідчені копії справи або частини справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Матеріали справи про банкрутство (неплатоспроможність), які стосуються заяви (позову), поданої (поданого) в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, направляються господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі. Належним чином засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Колегія суддів також зазначає, що положення статті 9 щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство як у випадку оскарження судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, так і щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами переважно як спеціальні норми права у всіх випадках, коли в суду за загальними правилами ГПК України виникає право зупинити провадження у справі.

Тобто, заборона зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (частина п'ята статті 9 КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень, наданих ГПК України, оскільки така процесуальна дія суду відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі, що передбачено КУзПБ.

Таким чином, направлення Господарським судом Харківської області справи №922/5110/21 ((тт.1-4, т.2а) до Касаційного господарського суду не зупиняло розгляду справи №922/5110/21. Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 9 КУзПБ належним чином засвідчені копії справи або частини справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). До того ж, колегія суддів зазначає, що матеріали заяви ОСОБА_1 (вх.№15945 від 08.07.2025) містяться у томі 5, який до Касаційного господарського суду не направлявся.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією Артюха Юрія Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/5110/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 22.12.2025

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова

Попередній документ

132826491

Наступний документ

132826493

Інформація про рішення:

№ рішення:	132826492
№ справи:	922/5110/21
Дата рішення:	10.12.2025
Дата публікації:	24.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (16.12.2025)
Дата надходження:	09.05.2025
Предмет позову:	про визнання недійсною угоди та витребування майна

Розклад засідань:

Минулі засідання (46)

14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
14.01.2026 03:57	Господарський суд Харківської області
06.01.2022 11:00	Господарський суд Харківської області
16.02.2022 11:20	Господарський суд Харківської області
09.03.2022 11:40	Господарський суд Харківської області
14.03.2022 10:00	Східний апеляційний господарський суд
16.08.2022 12:20	Господарський суд Харківської області
22.11.2022 11:20	Господарський суд Харківської області
07.02.2023 11:30	Господарський суд Харківської області
07.03.2023 12:00	Господарський суд Харківської області
07.06.2023 11:30	Господарський суд Харківської області
10.01.2024 12:40	Господарський суд Харківської області
24.01.2024 10:30	Господарський суд Харківської області
24.01.2024 10:40	Господарський суд Харківської області
31.01.2024 10:20	Господарський суд Харківської області
31.01.2024 10:40	Господарський суд Харківської області
13.03.2024 12:20	Господарський суд Харківської області
13.03.2024 12:30	Господарський суд Харківської області
13.03.2024 12:40	Господарський суд Харківської області
03.04.2024 11:00	Господарський суд Харківської області
14.05.2024 11:00	Господарський суд Харківської області
12.06.2024 10:00	Східний апеляційний господарський суд
14.11.2024 10:45	Касаційний господарський суд
22.01.2025 14:30	Східний апеляційний господарський суд
18.02.2025 15:00	Східний апеляційний господарський суд
02.04.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
15.04.2025 14:45	Східний апеляційний господарський суд
15.07.2025 11:15	Касаційний господарський суд
05.08.2025 11:15	Касаційний господарський суд
12.08.2025 13:30	Господарський суд Харківської області
16.09.2025 10:30	Касаційний господарський суд
23.09.2025 15:30	Господарський суд Харківської області
07.10.2025 10:15	Касаційний господарський суд
04.11.2025 11:15	Касаційний господарський суд
26.11.2025 10:00	Східний апеляційний господарський суд
02.12.2025 10:30	Касаційний господарський суд
10.12.2025 16:00	Східний апеляційний господарський суд
16.12.2025 10:45	Касаційний господарський суд
13.01.2026 10:30	Касаційний господарський суд