вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" листопада 2025 р. Справа№ 910/6466/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача: Михалевич М.М.;
від відповідача: Карасенко О.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрнафта»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 (Повне рішення складено 28.07.2025)
у справі №910/6466/25 (суддя - Грєхова О.А.)
За позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСКС»
про стягнення 1 019 976,00 грн.
Акціонерне товариство “Антонов» звернулось до Господарського суду міста Києва із Публічне акціонерне товариство “Укрнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСКС» про стягнення 1 019 976,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/6466/25 у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, Публічне акціонерне товариство “Укрнафта» 07.08.2025, через електронний кабінет, в межах встановлених процесуальних строків, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі № 910/6466/25 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Публічне акціонерне товариство “Укрнафта» не погоджується з вказаним вище рішенням Господарського суду міста Києва та стверджує про порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю № 13/1042-МТР від 29.03.2024 в частині строків поставки. Зокрема, прострочення поставки товару допущено відповідачем по видаткових накладних № РН-0000146 від 19.04.2024, № РН-0000180 від 29.04.2024 та № РН-0000181 від 29.04.2024, в зв'язку з чим, на підставі п. 6.1 Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1 019 976 грн. штрафу, що складає 10% від ціни Договору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі № 910/6466/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.10.2025.
У судовому засіданні 15.10.2025 було оголошено перерву до 05.11.2025.
01.09.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 29.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРСКС» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Укрнафта» (покупець) укладено Договір про закупівлю №13/1042-МТР, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього Договору.
Предмет закупівлі: 44110000-4 Конструкційні матеріали (Тампонажний матеріал різний) (далі - товар).
Номенклатура, кількість, ціна товару визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії товару визначені у Технічній специфікації до даного Договору, що є Додатком № 2 до цього Договору та є його невід'ємною частиною.
Загальна сума Договору, згідно з п. 3.2 Договору становить 8 499 800,00 грн., ПДВ (20%) - 1 699 960,00 грн., разом з ПДВ - 10 199 760,00 грн.
Умови оплати: розрахунок за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та/або акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) по кожній окремій партії товару у разі партійної поставки.
Датою поставки вважається підписання уповноваженими представниками сторін відповідних первинних документів, а саме видаткової накладної та акту приймання-передачі за кількістю та якістю, для такої самої окремої частини товару, яка була поставлена в межах повної партії (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 5.2 Договору поставка товару здійснюється постачальником згідно графіку поставки, визначеному у технічній специфікації, що є Додатком № 2 до цього Договору. Допускається поставка товару окремими частинами.
Поставка товару здійснюється постачальником протягом 30 календарних днів з дати отримання від покупця письмової заявки про готовність до прийняття товару. Заявка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Заявка направляється постачальнику у порядку, визначеному пунктом 13.10 цього Договору.
В заявці покупець обов'язково зазначає наступну інформацію: конкретне місце поставки та обсяг поставки товару. Заявка може містити також іншу інформацію, яку покупець вважає за необхідне до неї включити.
Постачальник зобов'язаний щоразу за 3 робочих дні до дати поставки товару (в тому числі кожної частини/партії товару), письмово сповістити покупця про дату та час надходження товару в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника, та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару. Відвантаження товару проводиться лише після отримання заявки покупця про готовність до прийняття товару.
У пункті 5.3 Договору сторонами узгоджено, що приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно з п. 5.4 Договору датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Прийом товару покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару (п. 5.5 Договору).
У відповідності до п. 5.6 Договору у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У даному випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.
У пункті 5.7 Договору узгоджено, що право власності та ризики на товар переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) згідно з умовами даного Договору.
При цьому, товарно-транспортні накладні про приймання товару не є документами, що свідчать про прийом товару.
Відповідно до п. 5.14 Договору у випадку передачі постачальником товару неналежної якості, або у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором: безоплатного усунення недоліків товару; відшкодування витрат на усунення недоліків товару; розірвати цей Договір в односторонньому порядку, передбаченому цим Договором. а у разі сплачених покупцем коштів - вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на товар неналежної якості.
Згідно з п. 6.1 Договору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми, визначеної у п. 3.2 Договору - за прострочення до 30 днів та 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 Договору - за прострочення 30 днів і більше.
У відповідності до п. 6.2 Договору у випадку якщо покупець відповідно до пункту 5.14 цього Договору приймає рішення про заміну товару на товар належної якості постачальник зобов'язаний у термін не пізніше 20 робочих днів з дати відмови покупця від товару або в інший, обумовлений сторонами строк замінити товар на ідентичний належної якості та/або комплектації. При цьому постачальник несе витрати з заміни та доставки товару самостійно.
Відповідно до п. 6.3 Договору якщо постачальник не здійснить заміну товару у строк визначений пунктом 6.2 на ідентичний належної якості та/або комплектації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію на загальну суму 10 199 760,00 грн.
Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено Технічну специфікацію, у якій визначено наступні умови приймання товару:
- приймання товару по кількості проводиться в робочі дні та години покупця. Факт надходження товару підтверджується відмітками у товарно-транспортній накладній на складі покупця;
- приймання товару по якості - за результатами вхідного контролю якості відібраного зразку товару, дослідження якого виконано в лабораторії УНПС ПАТ “Укрнафта». Термін проведення вхідного контролю по якості - до 15 робочих днів;
- у разі виникнення питань/суперечок за результатами проведення вхідного контролю якості товару, сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом переговорів та консультацій. У випадку, коли сторонами не досягнуто консенсусу шляхом переговорів, спірні питання вирішуються шляхом проведення досліджень в незалежній акредитованій лабораторії (вибір акредитованої лабораторії здійснюється за згодою сторін) у присутності представників постачальника та представників покупця за рахунок постачальника. Окремий відбір проб предмету закупівлі проводитиметься у присутності представників постачальника та представників покупця.
Керуючись пунктом 5.2 Договору позивач звернувся до відповідача із Заявкою № 01/01/13/10/23/22-02/1-70 від 01.04.2024 про готовність до приймання товару, визначеного у заявці.
На виконання умов Заявки № 01/01/13/10/23/22-02/1-70 від 01.04.2024 до Договору відповідачем поставлено позивачу товар згідно видаткових накладних № РН-0000181 від 29.04.2024 на суму 262 800,00 грн., № РН-0000180 від 29.04.2024 на суму 242 640,00 грн. та № РН-0000146 від 19.04.2024 на суму 157 872,00 грн.
До видаткової накладної № РН-0000181 від 29.04.2024 на суму 262 800,00 грн. позивачем складено Акт № 4885 від 03.05.2024 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання), відповідно до якого час початку приймання продукції (товарів) - 30.04.2024 о 8:13. Означеним Актом позивачем встановлено, що позиція № 2 вартістю 153 600,00 грн. непридатна за результатами аналізу. Також, означений Акт містить відмітку, про те що зауваження знято 17.10.2024.
До видаткової накладної № РН-0000180 від 29.04.2024 на суму 242 640,00 грн. позивачем складено Акт № 4883 від 03.05.2024 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання), відповідно до якого час початку приймання продукції (товарів) - 30.04.2024 о 17:04. Означеним Актом позивачем встановлено, що позиція № 2 вартістю 38 400,00 грн. непридатна за результатами аналізу. Також, означений Акт містить відмітку, про те що зауваження знято 17.10.2024.
Відповідно до вхідного контролю якості матеріалу тампонажного розширного для помірних геостатичних температур з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, складеного та затвердженого 07.05.2024 завідувачем лабораторії тампонажних розчинів та старшим інженером Тампонажної бази Схід ПАТ “Укрнафта», за результатами дослідження встановлено, що матеріал тампонажний розширний для помірних геостатичних температур, з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, партії № 23Т/1 від 19.04.2024, виготовлений ТОВ “УКРСКС» за ТУ У 23.6-35508039-008:2018 (зі зміною № 1 від 25.01.2024), посвідчення про якість № 0423/2 від 23.04.2024, не відповідає вимогам ТЗ закупівлі за показниками водовідведення (1,0 мл. без додавання НТФК та 5 мл. з додаванням 0,03% НТФК, при нормі не більше 0 мл.) та часу загуснення тампонажного розчину (без додавання НТФК-60 хвилин, при нормі не менше 90 хвилин).
До видаткової накладної № РН-0000146 від 19.04.2024 на суму 157 872,00 грн. позивачем складено Акт № 3110 від 22.04.2024 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання), відповідно до якого час початку приймання продукції (товарів) - 22.04.2024 о 09:35. Означеним Актом позивачем встановлено, що відповідно до вхідного контролю якості від 29.04.2024 цемент ШПЦС-120 в двох біг-бегах встановлено перевищення показника водовідведення 13 мл та 22 мл відповідно, при нормі не вище 6 мл згідно ТЗ закупівлі (біг-беги № 2 та № 10). Також, означений Акт містить відмітку, про те що зауваження знято 10.06.2024.
Відповідно до вхідного контролю якості цементу тампонажного шлакопіщаного спільного помелу модифікованого ШПЦС-120М, складеного та затвердженого 29.04.2024 завідувачем лабораторії тампонажних розчинів та старшим інженером Тампонажної бази Схід ПАТ “Укрнафта», за результатами дослідження встановлено, що цемент тампонажний шлакоподібний спільного помелу модифікований ШПЦС-120 М, партії 24Т від 05.04.2024-12.04.2024 виготовлений ТОВ “УКРСКС» за ТУ У В.2.7-26.5-32312060-002:2007 (зі змінами № 1 від 07.11.2008, № 2 від 08.12.2011, № 3 від 19.07.2016, посвідчення про якість № 0414/3 від 14.04.2024, в основній кількості відповідає вимогам ТЗ закупівлі та ТУ виробника, проте в двох біг-бегах з десяти (№ 2 та № 10) встановлено перевищення показника водовідведення 13 мл та 22 мл відповідно, при нормі не вище 6 мл. згідно ТЗ закупівлі, в зв'язку з чим рекомендовано постачальнику замінити цемент тампонажний в біг-бегах № 2 та № 10 цементом відповідної якості.
Листом вих. № 0305/24-1 від 03.05.2024 відповідач звернувся до позивача із проханням на підставі п. 3 Умов приймання товару дозволити повторний відбір проб матеріалу ШПЦС-120 М (з двох біг-бегів № 2 та № 10) за місцем зберігання в присутності сторін та додатково організувати проведення вимірювання показника водовідведення даних проб спільно з представниками покупця та постачальника в лабораторії ПАТ “Укрнафта».
За результатами розгляду Листа відповідача вих. № 0305/24-1 від 03.05.2024, позивач Листом вих. № 01/01/13/10/22/02-02/02/01/4042 від 10.05.2024 дозволив проведення повторного відбору проб матеріалу ШПЦС-120 М (з біг-бегів № 2 та № 10) за місцем зберігання в присутності представників покупця та постачальника та доручив вантажоотримувачу організувати проведення вимірювання показника водовідведення даних проб спільно з представниками постачальника в лабораторії ПАТ “Укрнафта».
Листом вих. № 0805/24-1 від 08.05.2024 відповідач звернувся до позивача із проханням на підставі п. 3 Умов приймання товару дозволити повторний відбір проб матеріалу РТМ-75 Н.ПВ за місцем зберігання в присутності сторін та додатково організувати проведення вимірювання показника водовідведення даних проб спільно з представниками покупця та постачальника в лабораторії ПАТ “Укрнафта».
Позивач Листом вих. № 01/01/13/10/22/02-02/02/01/4038 від 10.05.2024 дозволив проведення повторного відбору проб матеріалу РТМ-75 Н.ПВ за місцем зберігання в присутності представників покупця та постачальника та доручив вантажоотримувачу організувати проведення вимірювання показника водовідведення даних проб спільно з представниками постачальника в лабораторії ПАТ “Укрнафта».
20.05.2024 року сторонами складено спільний Акт за результатами міжлабораторного контролю якості матеріалу тампонажного розширеного для помірних геостатичних температур, з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.П, відповідно до якого висновки лабораторії тампонажних розчинів ТБ “Схід» УНПС ПАТ “Укрнафта»: показники водовідведення тампонажного розчину, визначений під час проведення міжлабораторного контролю в лабораторії тампонажних розчинів ТБ (Схід) УНПС ПАТ “Укрнафта», за участі виробника ТОВ “УКРСКС», не відповідає вимогам ТЗ закупівлі, про що і було зазанчено у вхідному контролі якості даного матеріалу від 07.05.2024; після закінчення випробувань (через 90 хвилин) по визначенню часу загуснення тампонажного розчину в приладі КЦ-3, кінцевий показник становив 32 Вс. Розчин з нормальною рухомістю має консистенцію не більше 30 Вс, яка дозволяє відновлювати процес цементування після короткочасних зупинок. Якщо консистенція перевищує 30 Вс, то розчин стає малорухомим і відновлення циркуляції після зупинки практично неможливі. Отже, отриманий показник часу загуснення до консистенції 30 Вс не відповідає вимогам ТЗ закупівлі та ТУ виробника. В свою чергу, відповідно до висновків лабораторії ТОВ “УКРСКС», в процесі відбору проб РТМ-75 Н.ПВ, хімічні добавки, які відповідають за показник водовідведення не потрапили в повному обсязі у відібрані проби. Після закінчення випробувань (через 90 хв) прилад показував 28 ОК, під час охолодження приладу ще 5-7 хвилин дійсно показував 32 ОК. Похибка приладів показників консистенції згідно технічної документації приладу КЦ-3 складає ± 4% від діапазона, а отже отриманий показник часу загустівання відповідає вимогам ТЗ закупівлі та ТУ виробника.
Листом вих. № 2506/24-1 від 25.06.2024 відповідач зазначив, що були проведені випробування тампонажних цементів ШПЦС-120М (партія 24Т) та РТМ-75 Н.ПВ (партія 23Т/1) та було замінено цемент у кількості 2 т., а для матеріалу тампонажного розширного для помірних геостатичних температур з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, запропонував розглянути можливість безоплатного усунення недоліку товару згідно пп. 1 п. 5.14 Договору. Також в означеному листі відповідач запропонував проведення попередніх випробувань у лабораторії ПАТ “Укрнафта» для демонстрації роботи модифікуючої домішки та отримання дозволу на її виробництво і поставку.
Позивач Листом вих. № 01/01/13/10/22/02-02/02/01/5784 від 02.07.2024 погодив проведення спільних досліджень модифікованої домішки.
Відповідно до вхідного контролю якості матеріалу тампонажного розширного для помірних геостатичних температур з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, складеного та затвердженого 05.07.2024 лаборантом з фізико-механічних випробувань та старшим інженером Тампонажної бази Схід ПАТ “Укрнафта», за результатами проведених досліджень 3-5 липня 2024 року, при додаванні модифікуючої добавки в кількості 0,3% до матеріалу тампонажного розширеного для помірних геостатичних температур, з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, партії № 23Т/1 від 19.04.2024, виготовлений ТОВ “УКРСКС» за ТУ У 23.6-35508039-008:2018 (зі зміною № 1 від 25.01.2024), посвідчення про якість № 0423/2 від 23.04.2024, даний матеріал відповідає вимогам ТЗ закупівлі та ТУ виробника. Проте, введення модифікуючої добавки безпосередньо в біг-біг без перемішування на спеціалізованому обладнанні несе ризики при використані на свердловині і можливе лише при використанні осереднюючої ємності (чанка).
Листом вих. № 1907/24-1 від 19.07.2024 відповідач просив позивача розглянути варіанти вирішення питання щодо усунення недоліків поставленого товару: у разі наявності у ПАТ “Укрнафта» можливості використовувати в роботах з матеріалом РТМ-75 Н.ПВ осереднюючу ємність (чанок), дозволити введення запропонованої модифікованої домішки безпосередньо у біг-бег без повторного відбору середньої проби (через неможливість рівномірного розподілу 3 кг у 1000 кг), або погодити та організувати проведення попереднього випробування іншої модифікуючої домішки, введення якої буде безпосередньо у воду затворення, що буде нівелювати ефект нерівномірного розподілу по біг-бегу.
Відповідно до вхідного контролю якості матеріалу тампонажного розширного для помірних геостатичних температур з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, складеного та затвердженого 09.08.2024 лаборантом з фізико-механічних випробувань та старшим інженером Тампонажної бази Схід ПАТ “Укрнафта», за результатами проведених досліджень 7-9 серпня 2024 року, при додаванні безпосередньо у воду затворення модифікуючої добавки в кількості 0,5% для випробовування матеріалу тампонажного розширеного для помірних геостатичних температур, з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, партії № 23Т/1 від 19.04.2024, виготовлений ТОВ “УКРСКС» за ТУ У 23.6-35508039-008:2018 (зі зміною № 1 від 25.01.2024), посвідчення про якість № 0423/2 від 23.04.2024, даний матеріал відповідає вимогам ТЗ закупівлі та ТУ виробника. Також зроблено загальний висновок, відповідно до якого, за результатами додаткових досліджень встановлено, що матеріал тампонажний розширний для помірних геостатичних температур, з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ, партії № 23Т/1 від 19.04.2024, виготовлений ТОВ “УКРСКС» за ТУ У 23.6-35508039-008:2018 (зі зміною № 1 від 25.01.2024), посвідчення про якість № 0423/2 від 23.04.2024, може бути застосований при встановленні цементних мостів на пластовій воді затворення, при водо-цементному відношенні 0,61, з додаванням у воду затворення модифікуючої домішки в кількості 0,5% ТОВ “УКРСКС» та 0,1% (у воду) реагента-піногасника PEN-21 ТОВ “УКРСКС».
Позивач Листом вих. № 01/01/13/10/28/02-02/01/7232 від 16.08.2024 погодив проведення попереднього випробування модифікуючої домішки, введення якої буде безпосередньо у воду затворення, що буде нівелювати ефект нерівномірного розподілу по біг-бегу та доручив вантажоотримувачу організувати проведення випробування вказаної домішки спільно з представниками постачальника в лабораторії ПАТ “Укрнафта».
Листом вих. № 1709/24-1 від 17.09.2024 відповідач за результатами проведення додаткових випробувань, просив підтвердити та дозволити допоставку модифікуючої домішки (5 кг/біг-бег, всього 100 кг) та піногасника (1 л/біг-бег, всього 20 л) для кожного біг-бега матеріалу тампонажного розширного для помірних геостатичних температур, з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ партії № 23Т/1, а також повідомити час та місце найближчого цементування з використанням даного матеріалу для проведення ІТС.
Позивач Листом вих. № 01/01/13/10/28/02-02/01/8557 від 24.09.2024 погодив допоставку модифікуючої домішки (5 кг/біг-бег, всього 100 кг) та піногасника (1 л/біг-бег, всього 20 л) для кожного біг-бега матеріалу тампонажного розширного для помірних геостатичних температур, з незначним лінійним розширенням, з пониженою водовіддачею РТМ-75 Н.ПВ партії № 23Т/1 та уповноважив вантажоотримувача на їх отримання. Також позивач зазначив, що час та місце найближчого цементування з використанням даного матеріалу для проведення ІТС буде повідомлено додатково.
З видаткових накладних вбачається, що видаткова накладна № РН-0000181 від 29.04.2024 на суму 262 800,00 грн. підписана представником позивача 17.10.2024, № РН-0000180 від 29.04.2024 на суму 242 640,00 грн. підписана представником позивача 17.10.2024 та № РН-0000146 від 19.04.2024 на суму 157 872,00 грн. підписана представником позивача 10.06.2024.
Позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 01/01/13/10/28/02-02/01/738 від 20.01.2025 про сплату штрафних санкцій за Договором у розмірі 1 019 976,00 грн. на підставі п. 6.1 Договору, у якій зазначив, що фактична поставка частини товару згідно із Заявкою № 01/01/13/10/23/22-02/1-70 від 01.04.2024 відбулась із затримкою.
Відповідач листом вих. № 2901/25 від 29.01.2025 зазначив, що через відсутність Акту виявлених недоліків та термінів їх усунення, що регламентується п. 5.6 Договору, та керуючись п. 6.2 Договору, відсутній чітко встановлений позивачем строк на усунення недоліків, а також оскільки тривала модифікація матеріалу пов'язана з втратою часу на підбір та погодження модифікуючої домішки, введення якої планувалось в кожний біг-бег, а також у зв'язку з тривалими офіційними відповідями від ПАТ “Укрнафта» та беручи до уваги той факт, що терміни заміни товару не призвели до зриву процесу цементування та буріння свердловини, поступки відповідача у вигляді додаткової поставки піногасника за власний рахунок, відповідач пропонував переглянути необхідність виставлення вказаних у листі штрафних санкцій, а також їх відповідність умовам Договору.
Зважаючи на вищенаведене, апелянт стверджує, що відповідачем було допущено прострочення поставки товару по видаткових накладних № РН-0000146 від 19.04.2024, № РН-0000180 від 29.04.2024 та № РН-0000181 від 29.04.2024, в зв'язку з чим, на підставі п. 6.1 Договору відповідач має сплатити 1019976 грн. штрафу (10% від ціни Договору).
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5.2 Договору поставка товару здійснюється постачальником згідно графіку поставки, визначеному у технічній специфікації, що є Додатком № 2 до цього Договору. Допускається поставка товару окремими частинами.
Поставка товару здійснюється постачальником протягом 30 календарних днів з дати отримання від покупця письмової заявки про готовність до прийняття товару. Заявка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Заявка направляється постачальнику у порядку, визначеному пунктом 13.10 цього Договору.
В заявці покупець обов'язково зазначає наступну інформацію: конкретне місце поставки та обсяг поставки товару. Заявка може містити також іншу інформацію, яку покупець вважає за необхідне до неї включити.
Постачальник зобов'язаний щоразу за 3 робочих дні до дати поставки товару (в тому числі кожної частини/партії товару), письмово сповістити покупця про дату та час надходження товару в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника, та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару. Відвантаження товару проводиться лише після отримання заявки покупця про готовність до прийняття товару.
Керуючись пунктом 5.2 Договору позивач звернувся до відповідача із Заявкою № 01/01/13/10/23/22-02/1-70 від 01.04.2024 про готовність до приймання товару, визначеного у заявці.
Таким чином, відповідач мав поставити товар у строк до 01.05.2024, що сторонами не заперечується.
На виконання умов Заявки № 01/01/13/10/23/22-02/1-70 від 01.04.2024 до Договору відповідачем поставлено позивачу товар згідно видаткових накладних № РН-0000181 від 29.04.2024 на суму 262 800,00 грн., № РН-0000180 від 29.04.2024 на суму 242 640,00 грн. та № РН-0000146 від 19.04.2024 на суму 157 872,00 грн.
У пункті 5.3 Договору сторонами узгоджено, що приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно з п. 5.4 Договору датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Прийом товару покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару (п. 5.5 Договору).
У відповідності до п. 5.6 Договору у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У даному випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.
Згідно із ч. 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 ЦК України)
Частини 1 - 2, 4 статті 678 Цивільного кодексу України визначають, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Також, відповідно до частини 1, 3 - 7 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.
Колегія суддів відзначає, що у відповідності до п. 5.6 Договору у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У даному випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.
Позивачем не долучено до матеріалів справи Актів виявлених недоліків товару, в яких, крім виявлених недоліків, були б зазначені і строки їх усунення постачальником.
Відповідно до п. 5.14 Договору у випадку передачі постачальником товару неналежної якості, або у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором: безоплатного усунення недоліків товару; відшкодування витрат на усунення недоліків товару; розірвати цей Договір в односторонньому порядку, передбаченому цим Договором. а у разі сплачених покупцем коштів - вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на товар неналежної якості.
З вищевикладеного листування сторін вбачається, що покупцем обрано право безоплатного усунення недоліків товару без визначення конкретного строку на їх усунення.
При цьому, як вбачається з усіх Вхідних контролів якості, а також Актів приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) до видаткових накладних, першочергово товар був поставлений відповідачем в межах визначених строків, а саме до 01.05.2024 і в подальшому, відносини сторін щодо поставленого за видатковими накладними № РН-0000181 від 29.04.2024 на суму 262 800,00 грн., № РН-0000180 від 29.04.2024 на суму 242 640,00 грн. та № РН-0000146 від 19.04.2024 на суму 157 872,00 грн. товару перейшли в площину якості означеного товару, який перебував безпосередньо на зберіганні у позивача.
Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 6.1 Договору у зв'язку з порушенням строків поставки.
Так, частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання. Одна з цих умов передбачає забезпечення виконання зобов'язання (основного зобов'язання), якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (частина перша статті 546 ЦК України).
Поряд з цим, за змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
На відміну від положень ЦК України, які штраф та пеню визначають як види неустойки в залежності від правил обчислення (частини друга та третя статті 549 цього Кодексу), а неустойку і як вид забезпечення виконання зобов'язання, і як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених законом або договором, положення ГК України визначають неустойку, штраф та пеню як господарські санкції у вигляді грошової суми - штрафні санкції, суму яких учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже сплату неустойки як один із видів забезпечення виконання зобов'язання, встановлених договором або законом, та як один із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов'язання передбачено лише нормами ЦК України (пункт 3 частини першої статті 611 цього Кодексу).
Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов'язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов'язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов'язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для неї встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.
Так, законодавець в ГК України, встановлюючи правила визначення розміру штрафних санкцій (зокрема і неустойки, стаття 231 цього Кодексу) та встановлюючи також як і ЦК України відмінності між порядками обчислення штрафу та пені (частина друга цієї статті Кодексу), уточнює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (частина четверта статті 231 ГК України).
Щодо застосування наведених положень статті 231 ГК України суд звертається до правової позиції, викладеної у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21: господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
У зв'язку із викладеним суд доходить висновку, що розмір неустойки у зобов'язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування:
- характером неустойки (договірний або встановлений законом);
- підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано);
- складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових;
- умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов'язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.
В свою чергу, як вбачається з умов Договору, сторонами визначено право на застосування неустойки до постачальника у двох пунктах, які відмінні за підставою виникнення такого права:
- п. 6.1 Договору визначає, що при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми, визначеної у п. 3.2 Договору - за прострочення до 30 днів та 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 Договору - за прострочення 30 днів і більше;
- п. 6.3 Договору визначає, що якщо постачальник не здійснить заміну товару у строк визначений пунктом 6.2 на ідентичний належної якості та/або комплектації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 Договору.
Таким чином, у пунктах 6.1 та 6.3 Договору, хоча і подібних між собою (тотожних) підстав - порушення строку, проте за різних умов - нездійснення поставки як такої, та нездійснення заміни у строк, визначений у п. 6.2, сторонами узгоджено різну за підставами її застосування неустойку.
Отже, оскільки нездійснення поставки як такої, не є тотожним поставці товару, щодо якого виник спір щодо якості, а відтак і підстави для застосування як неустойки у відповідності до п. 6.1, так і у відповідності до п. 6.3 відмінні.
Таким чином, у разі нездійснення поставки і як наслідок, порушення строку поставки, у покупця виникає право на стягнення неустойки на підставі п. 6.1 Договору, натомість у разі поставки товару у межах строку поставки та виникнення спору щодо якості або недоліків товару, визначення покупцем у порядку п. 5.14 свого рішення щодо такого товару та не заміну постачальником товару на ідентичний належної якості та/або комплектації, як це визначено у п. 6.2 Договору, у покупця виникає право на застосування неустойки у відповідності до п. 6.3 Договору.
Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін щодо поставки товару за видатковими накладними № РН-0000181 від 29.04.2024 на суму 262 800,00 грн., № РН-0000180 від 29.04.2024 на суму 242 640,00 грн. та № РН-0000146 від 19.04.2024 на суму 157 872,00 грн., суд зазначає, що здійснення відповідачем поставки у межах визначених строків з подальшим спором щодо з'ясування обставин щодо якісних характеристик товару та їх усунення, не може бути кваліфікований як нездійснення поставки як такої.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що товар відповідачем був поставлений в межах визначених строків, а саме до 01.05.2024 і в подальшому, відносини сторін щодо поставленого за видатковими накладними № РН-0000181 від 29.04.2024 на суму 262 800,00 грн., № РН-0000180 від 29.04.2024 на суму 242 640,00 грн. та № РН-0000146 від 19.04.2024 на суму 157 872,00 грн. товару перейшли в площину якості означеного товару, який перебував безпосередньо на зберіганні у позивача, та регулювання таких правовідносин сторонами визначено у відмінних від заявлених умовах Договору, що свідчить про відсутність підстав для застосування передбаченої саме п. 6.1 Договору неустойки у зв'язку з нездійсненням поставки як такої.
За змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки алгоритму розгляду спорів викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17 та від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено наявності підстав для застосування до відповідача відповідальності на підставі п. 6.1 Договору у вигляді неустойки у зв'язку з порушенням строку поставки, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі № 910/6466/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі № 910/6466/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі № 910/6466/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Публічне акціонерне товариство “Укрнафта».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов