79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" грудня 2025 р. Справа №909/909/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі Філії “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України» від 17.10.2025 (вх.№ЗАГС 01-05/3041/25 від 17.10.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2025 (повний текст рішення складено 10.10.2025, суддя О.В. Малєєва)
у справі № 909/909/25
за позовом: Керівника Калуської окружної прокуратури, м. Калуш
в інтересах держави в особі Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, смт. Брошнів-Осада, Калуський район, Івано-Франківська область
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі Філії “Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м.Київ
про: стягнення шкоди в розмірі 274 617,00 грн.
Керівник Калуської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області з позовом до ДП "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 274 617,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час досудових розслідувань у кримінальних провадженнях: № 12020090220000163 від 16.06.2020, №12021091220000033 від 20.05.2021 та № 12021091220000088 від 18.08.2021 було виявлено факти незаконної порубки дерев на території Підмихайлівського та Брошнівського лісництв, які перебували у віданні ДП "Калуське лісове господарство", правонаступником якого є відповідач. У межах кожного досудового розслідування проведено судову інженерно-екологічну експертизу та встановлено розміри шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки сироростучих дерев, на загальну суму 274 617 грн. Оскільки осіб, які безпосередньо вчинили незаконну порубку, під час досудових розслідувань не встановлено, прокурор вважає, що відповідальність за відшкодування збитків покладається на постійного лісокористувача (відповідача), який не забезпечив належну охорону лісових насаджень.
Звернення прокурора з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що підриває матеріальну фінансову основу органів державної влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області зазначається нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави у сфері охорони та захисту лісів, що має наслідком ненадходження коштів до місцевого бюджету, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру».
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2025 у справі №909/909/25 (суддя О.В. Малєєва) позов задоволено. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі Філії “Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» на рахунок Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області 274 617,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі Філії “Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 4 119,26 грн. судового збору.
При ухваленні рішення суд виходив з того, що відповідач, як правонаступник ДП "Калуський лісгосп", є постійним лісокористувачем, на якого відповідно до норм чинного законодавства покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території. У актах огляду місця вчинення лісопорушення від 18.06.2020, від 20.05.2021, від 16.08.2021, складених представниками ДП "Калуський лісгосп", зазначено кількість зрізаних дерев та їх діаметр, а також здійснено розрахунок заподіяної шкоди лісовому господарству, які повністю відповідають даним, вказаним в позовній заяві. Такі ж дані наведені ДП "Калуський лісгосп" в листах, які направлялись слідчим органам. Огляди місця події проводились за участю представників ДП "Калуський лісгосп". Оскільки факти незаконної порубки деревини виявлені на території Брошнівського та Підмихайлівського лісництв, яке входить в Брошнів-Осадську територіальну громаду, то заподіяна шкода підлягає стягненню на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Брошнів-Осадської селищної ради .
Не погодившись з ухваленим рішенням, ДСГП “Ліси України» в особі Філії “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України», звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною у скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2025 у справі №909/909/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає оскаржуване рішення необгрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Наголошує, що заявляючи позов про відшкодування відповідачем шкоди, позивач повинен довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі (але не виключно), і наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою. Працівниками державної лісової охорони, з метою забезпечення охорони лісових насаджень від незаконних рубок, під час обстеження лісових насаджень було виявлено незаконну рубку дерев, про що невідкладно проінформовано правоохоронні органи (листи від 17.08.2021 №192, від 18.06.2020 №130, від 19.05.2021 №102), задля проведення останніми розслідування за даним фактом. За фактами вчинених невідомими особами незаконних порубок відкрито кримінальні провадження № 12020090220000163 від 16.06.2020, № 12021091220000033 від 20.05.2021 та № 12021091220000088 від 18.08.2021 ініційовані заявами відповідача у справі. Стверджує, що постійним лісокористувачем вживалися усі можливі дії, спрямовані на організацію належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території держлісфонду. В свою чергу, прокурором не визначено та не доведено, які конкретно дії, виконання яких законодавством покладено на відповідача, не були вчиненні останнім. Скаржник зазначає, що для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення. Такий акт, відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб' єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водночас, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, не проводила перевірку (у тому числі документальну) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю зі складенням відповідно до законодавства акта за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції та не надавала обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства. На переконання скаржника постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» поширює свою дію при обчисленні розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Згадана постанова не визначає ступінь відповідальності підприємств, установ, організацій, що здійснюють охорону лісових насаджень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №909/909/25 визначено суддю Н.М. Кравчук, суддів: О.С. Скрипчук, О.І. Матущак.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 909/909/25 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом направлення ухвали суду від 22.10.2025 про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Прокурор та позивач у відзивах на апеляційну скаргу заперечують проти доводів скаржника, вважають апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема, зазначають, що факт неналежного виконання ДП «Калуське лісове господарство» заходів щодо охорони лісу від незаконної рубки підтверджується матеріалами кримінальних
проваджень: №12020090220000163 від 16.06.2020; №12021091220000033 від 20.05.2021; №12021091220000088 від 18.08.2021. Також протоколами огляду місця події, відношеннями, актами огляду правопорушення, висновками судових експертиз підтверджується, що відповідачем як постійним лісокористувачем, порушено норми статей 19, 63, 64, 86, 89, 90 ЛК України, Статуту та Положення, що полягає у не забезпеченні охорони та збереження лісових насаджень. Тобто, відповідач допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев у кількості 12 шт. на території ДП «Калуське лісове господарство» правонаступником якого є ДП «Ліси України» в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Зауважують, що в матеріалах справи є також розрахунок розміру шкоди, проведеної уповноваженими працівниками відповідача, а саме акт огляду місця вчинення правопорушення, в якому проведено розрахунок розміру шкоди, що співпадає із сумою шкоди, визначеною експертом. Окрім того, звертають увагу суду апеляційної інстанції на те, що постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, а відсутність акта не може бути єдиною підставою для наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності. Просять рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2025 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
Відповідно до п. 1.4.44 Статуту позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства "Калуське лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 925.
Згідно з п. 1 наказу ДП "Ліси України" № 1894 від 18.10.2024 було припинено (закрито) Філію "Калуське лісове господарство" ДП "Ліси України" з передачею її активів та пасивів до Філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України".
Як зазначає прокурор у позовній заяві, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020090220000163 від 16.06.2020 встановлено, що у період з 14 до 16 червня 2020 року працівниками Підмихайлівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" виявлено, що невстановлена особа здійснила незаконну рубку двох дерев породи дуб у кварталі 9 Підмихайлівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство", розташованого за межами с. Кадобна в напрямку с.Креховичі, Брошнівської селищної ради.
Старший слідчий за участю майстрів лісу Підмихайлівського лісництва ДП "Калуський лісгосп" Сагайдаки В.В. та Андріїв В.В. 16.06.2020 провів огляд місця події ділянки лісового масиву у кварталі 9 Підмихайлівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство", під час якого зафіксовано незаконну порубку двох дерев породи дуб (протокол огляду місця події від 16.06.2020).
Лісничий Підмихайлівського лісництва ДП "Калуський лісгосп" 18.06.2020 склав акт огляду місця вчинення правопорушення, в яком вказано, що 16.06.2020 виявлено незаконну рубку двох дубів діаметрами пнів 100 см та 98 см і визначено розмір шкоди 67 984,78 грн.
ДП "Калуський лісгосп" направило Рожнятівському ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області лист від 18.06.2020 № 130 (вх. №608/61-01-20 від 18.06.2020), в якому вказало, що державна лісова охорона Підмихайлівського лісництва ДП "Калуський лісгосп" виявила незаконну рубку, якою завдано шкоди на суму 67 984,78 грн. Також зазначено, що в ході службового розслідування встановити осіб, які вчинили дане порушення, силами державної лісової охорони не вдалось.
Під час досудового розслідування Івано-Франківське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз провело судову інженерно-екологічну експертизу. Відповідно до висновку експерта № 2499/21-28/2559/21-28 від 10.12.2021 розмір шкоди, завданої незаконною порубкою двох сироростучих дерев породи дуб звичайний на території кварталу 9 Підмихайлівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство", становить 67 984,78 грн.
У ході досудового розслідування особу, яка вчинила незаконну порубку дерев, не встановлено.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021091220000033 встановлено, що 18.05.2021 працівники Брошнівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" виявили факт незаконної рубки невстановленою особою п'яти сироростучих дерев дуба звичайного в кварталі 26 виділ 2 Брошнівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" за межами селища Брошнів-Осада.
19.05.2021 слідчий за участю провідного інженера по охороні лісу ДП "Калуський лісгосп" Бережницького Л.І. та лісничого Брошнівського лісництва Бойка В.М. провів огляд місця події - лісових насаджень в кварталі 26, виділ 2 Брошнівського лісництва за межами населених пунктів від с. Кадобна в напрямку с. Раків Брошнів-Осадської селищної ради. Під час огляду місця події виявлено п'ять пнів дерев породи дуб, діаметри пнів: 70см, 70 см, 62 см, 85 см, 78 см (протокол огляду місця події від 19.05.2021).
Лісничий Брошнівського лісництва ДП "Калуський лісгосп" 19.05.2021 склав акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, в яком вказано, що 18.05.2021 виявлено незаконну рубку п'яти дерев дуба звичайного діаметрами пнів 70 см, 70 см, 62 см, 85 см та 78 см, визначено розмір шкоди 119 434,59 грн.
ДП "Калуський лісгосп" направило Рожнятівському ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області лист від 19.05.2021 № 102, в якому вказало, що державна лісова охорона Брошнівського лісництва ДП "Калуський лісгосп" виявила вказану незаконну рубку, якою завдано шкоди на суму 11 9434,59 грн. Зазначено, що в ході службового розслідування встановити осіб, які вчинили дане порушення, силами державної лісової охорони не вдалось.
Під час досудового розслідування Івано-Франківське відділення КНДІСЕ провело судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно з висновком експерта № 2628/21-28 від 23.12.2021 розмір шкоди (збитків), завданих незаконною порубкою 19.05.2021 п'яти сироростучих дерев породи дуб на території кварталу 26 виділ 2 Брошнівського лісництва ДП "Калуське ЛГ", становить 119 434,59 грн.
У ході досудового розслідування особу, яка здійснила незаконну порубку дерев не встановлено.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021091220000088 від 18.08.2021 встановлено, що 16.08.2021 в кварталі 26 виділу 2 Брошнівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" лісовою охороною Брошнівського лісництва виявлено незаконну рубку п'яти дерев породи дуб звичайний.
17.08.2021 слідчий за участю майстра лісу Брошнівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" Кравецького Б.П. провів огляд місця події в кварталі 26 виділ 2 Брошнівського лісництва - за межами с. Кадобна Брошнів-Осадської селищної ради. За наслідками огляду виявлено п'ять пнів дерев породи дуб (протокол огляду місця події від 17.08.2021).
Старший майстер Брошнівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" 16.08.2021 склав акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, в яком вказано, що 16.08.2021 виявлено незаконну рубку п'яти дерев дуба звичайного діаметрами пнів 61 см, 61 см, 58 см, 50 см та 64 см, визначено розмір шкоди 87 197,63 грн.
ДП "Калуський лісгосп" направило Відділу поліції № 2 (смт Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лист від 17.08.2021 № 192, в якому вказало, що державна лісова охорона Брошнівського лісництва ДП "Калуський лісгосп" виявила вказану незаконну рубку, якою завдано шкоди на суму 87 197,63 грн. Зазначено, що в ході службового розслідування встановити осіб, які вчинили дане порушення, силами державної лісової охорони не вдалось.
Під час досудового розслідування Івано-Франківське відділення КНДІСЕ провело судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно з висновком експерта № 2626/21-28 від 23.12.2021 розмір шкоди (збитків), завданих незаконною порубкою п'яти сироростучих дерев породи дуб, становить 87 197,63 грн.
Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування не встановлено.
Загальний розмір шкоди, заподіяної вказаними порушеннями, становить 274 617 грн (67 984,78 грн + 119 434,59 грн + 87 197,63 грн).
В актах огляду місця вчинення лісопорушення від 18.06.2020, від 20.05.2021, від 16.08.2021, складених представниками ДП "Калуський лісгосп", зазначено кількість зрізаних дерев та їх діаметр, а також здійснено розрахунок заподіяної шкоди лісовому господарству. Такі ж дані наведені ДП "Калуський лісгосп" в листах, які направлялись слідчим органам. Огляди місця події проводились за участю представників ДП "Калуський лісгосп".
Зважаючи на те, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив ефективний комплекс всіх заходів, спрямованих на забезпечення охорони збереження лісів на підвідомчій йому території, прокурор просить шкоду, заподіяну лісу незаконним вирубуванням дерев у розмірі 274 617,00 грн. стягнути з відповідача.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За приписами статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. (ст. 2 Лісового кодексу України).
Відповідно до статтей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов'язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (ст. 63 Лісового кодексу України).
Згідно із п.5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 1.4.44 Статуту ДП «Ліси України» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства «Калуське лісове господарство» на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 925 « Про припинення Державного підприємства «Калуське лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення ».
Відповідно до Положення про Філію «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Філія «Карпатський лісовий офіс» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України».
Метою діяльності Філії є ведення на землях лісового господарства, охорони, захисту, невиснажливого раціонального використання відтворення лісів.
Предметом діяльності Філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Відповідно до п. 7.8 положення, Філія здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні Підприємства, оренді або інших речових правах.
Отже, відповідач, як правонаступник ДП "Калуський лісгосп", є постійним лісокористувачем, на якого відповідно до вказаних норм було покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.
Згідно з статтею 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів (ст. 89 Лісового кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 63, 64, 86, 89 та 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, відповідно до цього Кодексу.
Отже, діяльність із ведення лісового господарства є постійною, безперервною, а на осіб, які її здійснюють, покладено обов'язки, визначені у вищеназваних статтях Лісового кодексу України.
Статтею 93 названого Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Факт неналежного виконання відповідачем заходів щодо охорони лісу від незаконної рубки підтверджується матеріалами кримінальних проваджень: №12020090220000163 від 16.06.2020; № 12021091220000033 від 20.05.2021, №12021091220000088 від 18.08.2021. Наявними в матеріалах справи протоколами огляду місця події, відношеннями, актами огляду правопорушення, висновками судових експертиз підтверджується, що відповідачем як постійним лісокористувачем, порушено норми статей 19, 63, 64, 86, 89, 90 ЛК України, Статуту та Положення, що полягає у не забезпеченні охорони та збереження лісових насаджень.
Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев у кількості 12 шт. на території ДП «Калуське лісове господарство» правонаступником якого є ДП «Ліси України» в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України.
Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення та іншого шкідливого впливу.
Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду: від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та підтримано Верховним Судом у справі №914/669/22 від 18.05.2023.
У п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №№ 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.
Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідач є постійним лісокористувачем, а тому організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, враховуючи норми чинного законодавства, покладається на нього, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.
Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що прокурором не доведено вини відповідача у вчиненні незаконної рубки дерев, а відповідач шляхом виявлення незаконної порубки вчинив усіх можливих заходів, спрямованих на збереження лісу, оскільки за змістом наведених норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок (вказана позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 справа № 920/1106/17).
Законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях (бездіяльності) ДСГП “Ліси України» в особі Філії “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України», яке, як лісокористувач, не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку дерев.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.
В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівника) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд повинен виходити з презумпції вини правопорушника.
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності.
Отже, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі 274 617,00 грн.
Щодо доводів скаржника про відсутність перевірок Державної екологічної інспекції Карпатського округу, колегія суддів зауважує, що постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
Також колегія суддів враховує висновок наведений Верховним Судом у постанові від 12.09.2024 у справі № 907/181/22, що такий доказ, як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності.
Відсутність акта не може бути єдиною підставою для наявності складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.
Окрім того, як слушно зауважив суд першої інстанції здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами Державної екологічної інспекції України не виключають можливості виявляти та фіксувати вказані обставини в ході розслідування кримінальних справ відповідно до приписів КПК України.
Щодо розрахунку розміру шкоди, колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства щодо охорони лісів, збереження лісових ресурсів і підвищення ефективності їх використання.
В актах огляду місця вчинення лісопорушення від 18.06.2020, 20.05.2021, 16.08.2021 складених представниками відповідача, зазначено кількість зрізаних дерев, їх діаметр та загальний об'єм деревини.
Окрім того, представниками відповідача до вказаних вище актів огляду місця вчинення лісопорушення також проведено і розрахунок заподіяної шкоди лісовому господарству.
Також як зазначалось вище, у межах кожного досудового розслідування проведено судову інженерно-екологічну експертизу та встановлено розміри шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки сироростучих дерев, на загальну суму 274 617 грн. Зокрема, внаслідок порубки двох сироростучих дерев в кварталі 9 Підмихайлівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" - у розмірі 67 984,78 грн, внаслідок порубки п'яти сироростучих дерев в кварталі 26 виділ 2 Брошнівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" у розмірі 119 434,59 грн, внаслідок порубки п'яти сироростучих дерев в кварталі 26 виділ 2 Брошнівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство" - у розмірі 87 197,63 грн.
Чинне процесуальне законодавство, не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих в межах інших проваджень (правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 27.01.2021 у справі №461/3675/17).
Докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як доказ у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18.
При цьому, розрахунки проведені на підставі даних відповідача, обміри пнів визначалися його посадовими особами, та як наслідок складено акти.
Акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства складались представниками відповідача за формою, встановленою Інструкцією з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення від 31.08.2010 №262, якою не передбачено зазначення в актах огляду вимірювальних засобів, якими здійснювались заміри пнів. У вказаних актах огляду містяться відомості про породу дерев, діаметр пнів, кількість дерев, їх масу та розмір шкоди.
Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують факту незаконного вирубування дерев.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі Філії “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2025 у справі №909/909/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук