Справа № 991/13019/25
Провадження 1-кс/991/13118/25
18 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 16.10.2025 у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02.04.2025,
16.12.2025 на розгляд слідчого судді надійшла скарга захисника ОСОБА_4 (далі - заявник), який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на повідомлення про підозру від 16.10.2025 у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02.04.2025.
Скарга обгрунтована тим, що за твердженням заявника, кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 209 КК України підслідне Державному бюро розслідувань (далі - ДБР), який також здійснював досудове розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України, а не Національному антикорупційному бюро (далі - НАБУ), а тому повідомлення про підозру від 16.10.2025 року, яке було вручене заступником Генерального прокурора керівником САП ОСОБА_6 , було вручене неуповноваженою особою.
Скарга подана у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду ( далі - ВАКС ) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.
У судовому засіданні заявник подану скаргу підтримав, просив її задовольнити, надав усні пояснення. Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив подану скаргу задовольнити.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що вказане кримінальне провадження підслідне детективам НАБУ, надав усні пояснення та письмові докази на підтвердження своєї позиції .
Розглянувши матеріали провадження, заслухавши пояснення присутніх учасників, слідчий суддя встановив:
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42024000000001243 від 11.11.2024 у за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 190 КК України.
11.07.2025 у кримінальному провадженні № 42024000000001243 ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених:
- ч. 1 ст.111 КК України, тобто, у державній зраді, та саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України,
- ч. 2 ст. 111 КК України, держаній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду державній інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнному стану,
- ч. 4 ст. 190 КК України, тобто, у заволодінні чужим майном обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
04.09.2025 матеріали за підозрою ОСОБА_3 було виділено в окреме провадження № 62025000000000912, досудове розслідування в якому також було доручено здійснювати та здійснювалось Головним слідчим управлінням ДБР .
02.04.2025 року до ЄРДР були внесені відомості про реєстрацію кримінального провадження № 42025000000000272 за ст. 368-5 КК України. Здійснення досудового розслідування було доручено детективам НАБУ.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02.04.2025 в діях народного депутата України ОСОБА_3 , за версією слідства, виявлено можливі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КПК України, про що 11.06.2025 було внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 42025000000000456. Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42025000000000456 здійснювалось детективами НАБУ.
08.07.2025 року матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 42025000000000456 11.06.2025 та кримінального провадження № 42025000000000272 від 02.04.2025, були об'єднані в одне провадження № 42025000000000272.
16.10.2025 в кримінальному провадженню № 42025000000000272 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 України.
Положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачається можливість оскарження на досудовому провадженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Заявник уважає, що виходячи із змісту повідомлення про підозру від 16.10.2025, підозра за ч. 2 ст. 209 КК України є похідною від підозри, пред'явленої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024000000001243 за ч. 4 ст. 190 КК України.
Зокрема про це свідчить те, що листом від 08.05.2025 НАБУ звернулось до ДБР з проханням надати на ознайомлення матеріали кримінального провадження № 42024000000001243.
Далі, постановою ДБР від 29.05.2025 було надано детективу НАБУ дозвіл на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42024000000001243 з метою перевірки наявності у вказаних матеріалах доказів та відомостей, що можуть бути використані докази у кримінальному провадженні № 42025000000000272.
Також ухвалою ВАКС від 04.08.2025 по справі № 991/7346/25 було надано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні ДБР , по кримінальному провадженню № 42024000000001243.
З огляду на викладене заявник уважає, що підслідність кримінального провадження за підозрою ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 209 КК України має бути визначена за ч. 9 ст. 216 КПК України, яка передбачає, що у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 і 209-1 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, що передував легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно із цією статтею до підслідності НАБУ.
Окремо заявник звернув увагу, що розмір коштів, які, за версією слідства, були легалізовані ОСОБА_3 (9 192 550,24 грн.), є нижчою, ніж це визначено ч. 4 та ч. 5 ст. 216 КПК України.
Також, на думку заявника, статусу підозрюваного, як народного депутата, також сама по собі не визначає підслідність кримінального провадження НАБУ, за відсутності ознак вчинення корупційного злочину.
Оцінивши доводи заявника, слідчий суддя уважає їх безпідставними, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Зокрема, слідчий суддя не оцінює правильності правової кваліфікації діяння, оскільки це питання вирішується органом досудового розслідування і прокурором, а остаточне рішення ухвалює суд під час розгляду справи по суті.
Викладена у змісті повідомлення про підозру позиція органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_3 злочину, та зазначення певних фактичних обставин можливого вчинення такого злочину, на цей час є лише версією слідства.
Надані прокурором документи підтверджують фактичні обставини, викладені у повідомленні про підозру від 16.10.2025. Вказані фактичні обставини заявником не заперечуються.
Отже, матеріали провадження свідчать про обґрунтованість на цей час підозри за стандартом «достатніх підстав», і така підозра може бути остаточно підтверджена або спростована лише за наслідками здійснення досудового розслідування.
Також, заявником не заперечується сам факт вручення ОСОБА_3 письмового повідомлення про підозру від 16.10.2025.
Тобто, в цьому випадку заявник лише стверджує про формальне вручення ОСОБА_3 письмового повідомлення про підозру неуповноваженою особою.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено певним спеціальним суб'єктом, у тому числі прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення;
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у пункті 1 цієї частини.
Відповідно до ч. 9 ст. 216 КПК України у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 і 209-1 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, що передував легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно із цією статтею до підслідності НАБУ.
Відомості про можливе вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК України (з приводу можливого вчинення якого ОСОБА_3 було пред'явлено підозру від 16.10.2025) було виявлено під час здійснення детективам НАБУ досудового розслідування кримінального провадження № 42025000000000272 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України.
При цьому, досудове розслідування злочинів передбачених ст. 368-5 КК України, до вчинення яких може бути причетний народний депутат, віднесено до виключної компетенції НАБУ.
Після внесення відповідних відомостей про можливе вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК України до ЄРДР за № 42025000000000456 від 11.06.2025, у цьому кримінальному провадженні було розпочато досудове розслідування детективами НАБУ.
Отже, подальше об'єднання кримінального провадження № 42025000000000456 11.06.2025 та кримінального провадження № 42025000000000272 від 02.04.2025 в одне провадження № 42025000000000272, та продовження здійснення в цьому провадженні досудового розслідування детективами НАБУ є правомірним, та відповідає положенням ч. 9 ст. 216 КПК України.
При цьому, слідчий суддя окремо наголошує, що положення ч. 9 ст. 216 КПК України не містять вимоги щодо безумовного здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 і 209-1 Кримінального кодексу України слідчим того органу, до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, що передував легалізації (відмиванню) майна, про що стверджує заявник. Положення ч. 9 ст. 216 КПК України прямо визначають можливість здійснення в цьому випадку досудового розслідування слідчим того органу, який розпочав таке досудове розслідування.
Окрім того, положення ч. 9 ст. 216 КПК України прямо визначають, що встановлені цією частиною статті правила розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 і 209-1 Кримінального кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно із цією статтею до підслідності НАБУ (що має місце в кримінальному провадженні № 42025000000000272).
Положення ст. 216 КПК України чітко визначають, що розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209 КК України щодо народних депутатів України віднесено до виключної підслідності НАБУ.
Слідчий суддя не приймає до уваги посилання заявника на зміст ухвали Київського апеляційного суду від 11.04.2024 по справі № 761/6774/24, оскільки зміст вказаного судового рішення відповідно до положень ст. 90 КПК України не має преюдиціального значення у справі № 991/13019/25.
Отже, заявлена скарга є повністю необгрунтованою.
Також слідчий суддя звертає увагу, що в скарзі заявник не зазначає які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного ОСОБА_3 могли бути порушені в наслідок викладених ним обставин.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
При цьому, відповідно до сталих підходів, неодноразово викладених у судовій практиці, слідчий суддя, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права, або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Зокрема, Велика палати Верховного суду у постанові від 31.07.2022 у справі № 756/10060/17 зробила висновок, що розглядаючи питання можливого вчинення процесуальних дій неуповноваженими особами, суд у кожному випадку повинен аргументувати, які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб були знівельовані, звужені чи обмежені, та в чому це виразилося.
У свою чергу слідчий суддя в цьому провадженні не вбачає жодних порушень конвенційних чи конституційних прав і свободи підозрюваного ОСОБА_3 у зв'язку з врученням йому повідомлення про підозру від 16.10.2025 саме заступником Генерального прокурора керівником САП ОСОБА_6 .
Вказана процесуальна дія була вчинена у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України, отже, визначений КПК України особливий порядок пред'явлення підозри ОСОБА_3 , як народному депутату України, був у цьому випадку належним чином дотриманий.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення скарги захисника ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 16.10.2025 у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02.04.2025 відсутні.
Керуючись статтями 9, 33-1, 303-307, 309, 372, 376, 481 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на повідомлення про підозру від 16.10.2025 у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02.04.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1