Справа № 161/24070/25 Провадження №11-сс/802/669/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
22 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника власника арештованого майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2025 року про арешт майна (ЄРДР №72025031050000012),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2025 року частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку від 19.11.2025, а саме на : мобільний телефон марки Iphone IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №72025031050000012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.
В поданій апеляційній скарзі представника власника майна - адвокат ОСОБА_9 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що вилучене під час огляду майно, повинно бути визнане на подальших етапах кримінального провадження незаконно здобутим та відповідно, недопустимим доказом на підставі ч.2 ст.87 КПК України. Зазначає, що прокурором не доведено жодних доказів, які б встановлювали будь-який зв'язок між ОСОБА_8 та протиправною діяльністю товариства або посадових осіб сільської ради, що свідчить про відсутність належного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, яке йому належить. Просить ухвалу слідчого судді про часткове накладення арешту на майно скасувати.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_7 , яка підтримувала подану апеляційну скаргу та просила скасувати накладення арешту, прокурора, яка апеляційну скаргу заперечила та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Клопотання про арешт майна подане у зв'язку з необхідністю збереження речових доказів, тобто з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), а також розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим, прокурором вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Апеляційним судом встановлено, що ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримано.
З матеріалів провадження вбачається, що ТУ БЕБ у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025031050000012 від 18.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.
19.11.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: м. Київ, провулок Ольвійський, 4, виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_8 марки Iphone IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Вищевказана річ містить інформацію про вчинення кримінального правопорушення.
Вилучені в ході обшуку речі та документи в розумінні ч.2 ст.167 КПК України, є тимчасово вилученим майном.
Постановою старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_10 вилучені речі, визнані в кримінальному провадженні №72025031050000012 від 18.03.2025 речовим доказом.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, який є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Клопотанням прокурора та долученими до нього документами доведено необхідність накладення арешту на мобільний телефон.
Проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що майно, на яке накладено арешт відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, а тому відповідно до ч.2 ст.170 КПК України підлягає арешту.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, апеляційний суд доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст.ст.131-132, 170-173 КПК України наклав арешт на майно, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає на даний час підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Крім того, при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2025 року про часткове задоволення клопотання про арешт майна - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: