Справа № 761/43314/25
Провадження № 3/761/8645/2025
27 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 156 КУпАП, -
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 626407, ОСОБА_1 02 жовтня 2025 року о 10 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2, порушив правила торгівлі тютюновими виробами, а саме здійснив їх продаж без марок акцизного збору.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 до суду, що на переконання суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та доказам, долученим до матеріалів, за відсутності останнього.
Відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 626407 від 02 жовтня 2025 року, рапорт старшого ДОП ВП № 3 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Шимченка О., протокол виявлення, огляду та вилучення тютюнових виробів від 02 жовтня 2025 року, фототаблицю, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП, у зв'язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в межах санкції зазначеної статті з конфіскацією предметів торгівлі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 156, 268, 283-285, 294, 307-308, 313-316 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП (протокол серії ВАД № 626407 від 02 жовтня 2025 року), і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Мартинов Є.О.