Справа № 761/49708/25
Провадження № 1-кс/761/31449/2025
03 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 012 74 від 07.10.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Селище Овруцького району Житомирської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, заступник директора ТОВ «Джі енд Кей», пенсіонер, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 27.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої останній 06.10.2025, приблизно о 20.37 год., керуючи технічно справним автомобілем «Сitroen Аircross», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у межах крайньої лівої (другої) смуги руху із двох наявних у його напрямку проїзної частини вулиці Михайла Драгоманова зі сторони вулиці Анни Ахматової у напрямку вулиці Здолбунівської у місті Києві, та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 6/1 по вулиці Михайла Драгоманова у місті Києві.
У цей час попереду, на вказаному нерегульованому пішохідному переході перебував неповнолітній пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався через проїзну частину вулиці Михайла Драгоманова зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля марки «Сitroen Аircross», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б» та п. 18.1 Правил дорожнього руху України.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Сitroen Аircross», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у межах крайньої лівої (другої) смуги руху із двох наявних у його напрямку проїзної частини вулиці Михайла Драгоманова зі сторони вулиці Анни Ахматової у напрямку вулиці Здолбунівської у місті Києві, під час руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував неповнолітній пішохід ОСОБА_8 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки, не дав дорогу вказаному пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_8 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження: відкриту травму лівої гомілки: синець (без опису морфології, розміром 8х5(см) у ділянці потилиці; перелом лобної кістки праворуч, з переходом на зовнішню пластину лобної пазухи праворуч (із наявністю рідини в лобній пазусі праворуч); перелом кісток носа (зі зміщенням уламків); перелом решітчастої кістки праворуч (без зміщення уламків), синець (без опису морфології, 4х10(см)) в ділянці правої половини живота. Вказані тілесні ушкодження у своїй сукупності відносяться тяжкого тілесного ушкодження.
Слідчий вважала, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, вважали його необґрунтованим.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників, вивчивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, може вчинити дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , його соціальний статус, вік, відсутність судимостей.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваного дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про низьку ймовірність існування вказаного вище ризику.
Водночас, слідчий суддя вважає, що не безпідставним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік особи, міцність її соціальних зв'язків у місці постійного проживання, репутацію, майновий стан тощо.
Враховуючи перелічене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що належну процесуальну поведінку підозрюваного не зможе забезпечити інший, менш суворий, ніж домашній арешт, запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язок прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, за першою вимогою.
Крім того, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця мешкання та/або роботи;
-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 27 січня 2026 року включно.
Підозрюваного письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1