Справа № 761/48565/25
Провадження № 1-кс/761/30749/2025
25 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 221 000 200 032 55 від 29.09.2022, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ленінська Республіки Казахстан, громадянка України, українка, провідний економіст КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судима,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 13.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, та 20.11.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.07.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до десяти місяців, тобто до 31.11.2025.
Підозрюваній ОСОБА_4 та її захиснику 24.11.2025 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження з метою ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.
Слідчий вважала, що існують ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 , а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, к якому підозрюється; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрювана та її захисник заперечували проти клопотання, просили відмовити у його задоволенні.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_4 ознак інкримінованих кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, може вчинити дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , її соціальний статус, репутацію, наявність постійного місця мешкання, відсутність судимостей.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваної дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про низьку ймовірність існування вказаного вище ризику.
Водночас, слідчий суддя вважає, що не безпідставним є ризик того, що підозрювана може вчинити дії, спрямовані на незаконний вплив на свідків, потерпілих та/або вчинення іншого кримінального правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Санкції інкримінованих ОСОБА_4 статей КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, міцність соціальних зв'язків у місці її постійного проживання, репутацію підозрюваної, її майновий стан тощо.
Враховуючи перелічене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що належну процесуальну поведінку підозрюваної не зможе забезпечити інший, менш суворий запобіжний захід.
На підставі доручення про відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК стороні захисту 24.11.2025 повідомлено про завершення досудового розслідування.
Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК не включається у строки досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на неї обов'язок прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, за першою вимогою.
Крім того, покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця перебування та/або роботи;
-здати слідчому на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 25 січня 2026 року включно.
Підозрювану письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1