Справа № 761/7693/24
Провадження № 1-кп/761/2102/2025
18 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_4
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3
про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишгород, Київської області, громадянина України, військовослужбовець В/Ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 раніше не судимого
у кримінальних провадженнях, відомості про які внесенні в Єдиний реєстр досудових розслідувань за в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.07.2023 року за № 62023100130001171 та 29.03.2024 року за № 62024100130000601 за ч. 5 ст. 407 КК України
До провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшли кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001171 та №62024100130000601, у якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, які 06.08.2024 ухвалою суду об'єднані в одне провадження № 761/7693/24.
Під час судового розгляду кримінального провадження 06.08.2024 ухвалою суду призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_5 .
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 491 від 03.04.2025 враховуючи клінічний перебіг наявних у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічних порушень «Реакція на важкий стрес та порушення адаптації» у вигляді: Посттравматичного стресового розладу, на тлі епізодичного зловживання алкоголем та вживання психоактивних наркотичних речовин» (згідно з МКХ-10: F 43.1, F 19.1), насамперед, через ознаки посттравматичного стресового розладу у вигляді виражених невротичних та емоційно-вольових порушень, зниження критики до свого стану та ситуації загалом, за своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_5 , 1988 р.н., потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги з метою його обов'язкового лікування, запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України).
У зв'язку із чим, прокурором подано до суду клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру, щодо наступних обставин.
Так, вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Вимоги ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовій обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Згідно з указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено та який діє по теперішній час. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 6 грудня 1991 року та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року воєнний стан правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, й територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. органам місцевого
Однак, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України без поважних причин та без дозволу відповідних командирів (начальників)близько 15 год 00 хв 23.05.2023 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби. 13.06.2023 солдат ОСОБА_5 добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), чим вчинив суспільно небезпечне діяння передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, солдат ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних причин та без дозволу відповідних командирів (начальників) близько 08 год. 00 хв. 02.10.2023 самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), після чого до 11.10.2023, тобто до моменту прибуття до вказаної військової частини, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, чим вчинив суспільно небезпечне діяння передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив обставини, викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, вказав, що дійсно залишав місце несення служби без належного дозволу керівництва частини, з приводу чого жалкує. Просив застосувати заходи медичного характеру, які не будуть суворого характеру.
Захисник та законний представник висловили узгоджену з ОСОБА_5 позицію, щодо доцільності застосування до останнього ініційованих у клопотанні заходів, оскільки це в повній мірі відповідає його інтересам і він дійсно потребує лікування.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що зібрані органом досудового розслідування докази відповідають вимогам ст. 84, 94 КПК України, а їх дослідженням у судовому засіданні достеменно встановлено, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у стані, який виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності, а отже, щодо ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру.
Крім іншого, судом були досліджені матеріали кримінального провадження, а саме: акт службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 01.06.2023, акт службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 23.02.2024, доповідь про самовільне залишення ОСОБА_5 ВЧ НОМЕР_1 та доповідь про його повернення до ВЧ, відомості щодо мобілізації ОСОБА_5 , зокрема витяг з наказу по ВЧ НОМЕР_1 від 01.10.2022 та призначення ОСОБА_5 на посаду стрільця.
Також судом досліджено матеріали що характеризують особу ОСОБА_5 , відомості щодо судимості та інше, довідку ВЛК, службову характеристику.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені матеріали провадження та надані стороною обвинувачення докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, які були досліджені у судовому засіданні, суд вважає їх належними, достовірними, допустимими та достатніми для висновку відповідно до положень ст. 513 КК України, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, було вчинено ОСОБА_5 , про що останній також повідомив суду.
За даними інформації КНП «Київський обласний центр ментального здоров'я» ОСОБА_5 неодноразово отримував стаціонарну допомогу.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 491 від 03.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на періоди кримінальних правопорушень: з 23 травня 2023 року по 13 червня 2023 року та з 02 жовтня 2023 року по 11 жовтня 2023 року виявляв ознаки психічного розладу: «Реакція на важкий стрес та порушення адаптації» у вигляді: «Посттравматичного стресового розладу, на тлі епізодичного зловживання алкоголем та вживання психоактивних наркотичних речовин» (згідно з МКХ-10: 143.1, F19.1), у теперішній час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також виявляє ознаки психічного розладу: «Реакція на важкий стрес та порушення адаптації» у вигляді: Посттравматичного стресового розладу, на тлі епізодичного зловживання алкоголем та вживання психоактивних наркотичних речовин» (згідно з МКХ-10: F 43.1, F 19.1). Враховуючи клінічний перебіг наявних у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічних порушень «Реакція на важкий стрес та порушення адаптації» у вигляді: Посттравматичного стресового розладу, на тлі епізодичного зловживання алкоголем та вживання психоактивних наркотичних речовин» (згідно з МКХ-10: F 43.1, F 19.1), насамперед, через ознаки посттравматичного стресового розладу у вигляді виражених невротичних та емоційно-вольових порушень, зниження критики до свого стану та ситуації загалом, за своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_5 , 1988 р.н., потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги з метою його обов'язкового лікування, запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України)
Згідно з ч. 1, 3 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Розглядаючи питання виду заходів медичного характеру, які підлягають застосуванню до ОСОБА_5 , враховуючи висновки судово психіатричної експертизи, вимоги ст. 94 КК України, тяжкість вчиненого діяння до ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Ухвалою слідчого судді до ОСОБА_5 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжений на час судового провадження із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. На виконання ухвали суду за ОСОБА_5 внесено заставу ОСОБА_7 у розмірі 60560 грн. застосований запобіжний захід підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю ОСОБА_7 .
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. 7,92,93, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 512-513 КПК України, суд
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 адовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави скасувати.
Суму застави у розмірі 60560 гривень, внесену в якості застави ОСОБА_7 за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2025 по справі №761/7693/24, провадження № 1-кс/761/2162/2025 повернути заставодавцю ОСОБА_7 (код платника НОМЕР_2 ).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча суддя ОСОБА_1