Справа № 761/26178/25
Провадження № 2/761/8298/2025
(заочне)
23 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Путрі Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири, -
23 червня 2025 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 56 709,00 грн., 7 000,00 грн. - вартість складання звіту про визначення вартості спричинених збитків.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 22.03.2025 року відбулось залиття квартири позивача з квартири відповідача. Після обстеження квартири було складено відповідний акт та визначено, що залиття квартири сталося з квартири, яка знаходиться поверхом вище та належить відповідачу на праві власності.
Як зазначає позивач, внаслідок залиття було спричинено збитків на суму 56 709,00 грн., що встановлено Звітом №27/25 від 19.05.2025 року.
Крім того, позивач понесла витрати на складання зазначеного звіту в сумі 7 000,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд позову за його відсутності та просив задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, не направила уповноваженого представника, не направила відзив на заявлені вимоги.
Третя особа в судове засідання представника не направила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила. В поясненнях, які 15.09.2025 року надійшли до суду представник третьої особи зазначив, що у акті про заллиття квартири від 02.04.2025 року засвідчено факт проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 02.04.2025 року представниками виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що відповідає вимогам чинного законодавства. У акті обстеження підтверджено факт залиття квартири АДРЕСА_1 в установленому порядку та строк, зафіксовано пошкодження майна у квартирі АДРЕСА_1 . Акт обстеження станом на день подання позову є чинним та не оскарженим в установленому порядку та спосіб. Таким чином, Акт обстеження квартири АДРЕСА_1 02.04.2025 року підтверджує вину мешканців квартири АДРЕСА_2 у залитті у цьому ж будинку квартири № 18 та її пошкодження.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних матеріалів за згодою представника позивача. Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як зазначено в заяві.
А тому на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін та заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Як встановлено в судовому засіданні, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 04.12.1997 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2007 року.
Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Частина 4 статті 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує.
Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2025 року відбулось залиття квартири позивача.
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року N 76, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N 927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Як вбачається, в акті повинно бути зазначено причину залиття квартири.
02.04.2025 року членами комісії ПП «Український центр управління нерухомістю» було складено акт в якому зазначено, що 22.03.2025 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 та причиною залиття квартири встановлено - засмічення внутрішньоквартирної розводки каналізації вище розташованої квартири №21 , що знаходиться в зоні відповідальності власника квартири. Під час обстеження встановлено, що квартира №18 має наступні пошкодження:
- кухня - загальною площею 7,3 кв.м.:
стеля - підвісна підшита гіпсокартоном, пофарбована водоемульсійною фарбою залита вся, видніються руді плями навколо точкових плафонів;
стіни - обшиті гіпсокартоном, пофарбовані водоемульсійною фарбою приблизно 4,0 кв.м.;
-ванна - площею 5,6 кв.м.:
стеля - підвісна підшита гіпсокартоном пофарбована водоемульсійною фарбою, залита вся. Точкові світильники не працюють.
Для визначення вартості спричиненого збитку позивач звернулась до ФОП ОСОБА_3 та Звітом №27/25 від 19.04.2025 року про оцінку збитків, нанесених власниці квартири АДРЕСА_1 встановлено, що розмір матеріальних збитків, завданих внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження становить 56 709,00 грн.
За проведене дослідження позивач сплатила 7 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 19.04.2025 року.
Таким чином, досліджені докази свідчать про те, що залиття квартири позивачки сталося з вини власника квартири №21 (відповідача).
Відповідач в судове засідання не з'явилась, не надала суду доказів на спростування зазначених причин залиття квартири та розміру спричинених збитків.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що залиття квартири позивачки, сталося з вини відповідача, а тому вона, відповідно до ст.1166 ЦК України, зобов'язана відшкодувати позивачці заподіяні цим збитки згідно із Звітом, що становить 56709,00 грн. та 7 000,00 грн. за складання звіту.
Згідно із положеннями статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, адреса знаходження майна: АДРЕСА_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 ), третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду спричинену залиттям квартири в сумі 56 709 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'ять) гривень 00 копійок, витрати за складання звіту в сумі 7 000,00 грн. та 1 211,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г.Притула