Справа № 761/3052/25
Провадження № 3/761/1266/2025
21 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із УПП в м.Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,
Із матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №586363 від 07.01.2025 року вбачається, що 13 грудня 2024 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_1 , за адресою: м.Київ, проспект Берестейський, 60, у магазині «Фора» вчинив дрібне викрадення чужого майна, а саме продуктів харчування. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу серії ВАВ №586365 від 07 січня 2025 року вбачається, що 13.12.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Фора», що за адресою: м. Київ, пр-т. Берестейський, 60, таємно викрав товар з полиці магазину продукти харчування, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу серії ВАВ №586364 від 07.01.2025, вбачається, що 25.11.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Фора», що за адресою: м. Київ, пр-т. Берестейський, 60, таємно викрав товар з полиці магазину продукти харчування, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, не з'явився. Жодних заяв або клопотань, в тому числі і про відкладення, від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
При цьому, судя звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»). Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, розглядом справи не цікавився, своїм правом брати участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та дату розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляв, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддя прийшла до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Згідно з положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.
Так, ч.1 ст.51 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Таким чином, вартість викраденого майна для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.51 КУпАП не повинна перевищувати 1514 грн.
У свою чергу, ч.1 ст.51 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суддя звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому жодних доказів на підтвердження факту причетності ОСОБА_1 до інкримінованих йому діянь до протоколів про адміністративне правопорушення не долучено. Більше того, жодних даних, які б свідчили про те, що описані події дрібного викрадення чужого майна були вчинені саме ОСОБА_1 матеріали не містять. У той же час, відсутні й відеозаписи, якими б підтвердився факт перебування ОСОБА_1 у вказані у протоколах дати у приміщенні магазину «Фора», що за адресою: м. Київ, пр-т. Берестейський, 60.
Отже, аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що дані протоколів, складених відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.51 КУпАП, не підтверджені належними та допустимими доказами, зібраними працівниками поліції при складенні протоколу.
При цьому, суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 наявності складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП підлягає закриттю за недоведеністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 1, 9, ч. 1 ст. 51, 245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва М.С. Антонюк