печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21926/25-ц
Пр. № 2-6545/25
10 листопада 2025 року Печерський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Остапчук Т.В.,
при секретарі Погребняк В.Д.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні в місті Київ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-БЕЙС», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово - інвестеційний Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-БЕЙС», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово - інвестеційний Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.08.2007 №2052, вчинений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» боргу у сумі 158336,29 грн. шляхом звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,1450 га, яка розташована за адресою с. Волосянка, Сколівський район, Львівська область, кадастровий номер 4624580800:01:014:0551, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, що належить на праві власності ОСОБА_2 , який є майновим поручителем приватного підприємця ОСОБА_1
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав суду заяву в якій просив справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином. Відзив від відповідача не надійшов. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків. Третя особа у судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого. Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у Сколівському відділі Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться оскаржуваний виконавчий напис - АСВП НОМЕР_4 (ідентифікатор для доступу: 7Г4Е2Д93АЕ50). Боржник за виконавчим написом ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія Свідоцтва про смерть від 15 грудня 2021 року серія НОМЕР_1 додається). Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 березня 2025 року заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про залучення його правонаступника задоволено. Залучено до участі у справі як правонаступника публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс».
Постановою Львівського апеляційного суду від 01.05.2025 року у справі №453/1544/24 замінено сторону виконавчого провадження № НОМЕР_5 по примусовому виконанню виконавчого напису № 2052 приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор Світлани Юріївни від 02 серпня 2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» боргу у сумі 158 336, 29 гривень, шляхом звернення на земельну ділянку площею 0, 1450 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580800:01:014:0551 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, що належить на праві власності ОСОБА_2 , який є майновим поручителем ОСОБА_1 , а саме: боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на його правонаступника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус не дотримався вимог Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (в редакції, чинній на дату винесення виконавчого напису) (далі - «Перелік документів»), сума заборгованості, вказана у виконавчому написі не є безспірною, тому виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України). Позивач звертає увагу суду, що вона, в статусі фізичної особи-підприємця, була боржником за основним зобов'язанням: кредитним договором №18-2006Л від 08.06.2006 року про відкриття кредитної лінії. При цьому, як вбачається з інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 07.10.2014 року, номер запису: 22290060003001407. З огляду на те, що на дату припинення підприємницької діяльності позивача у кредитора (третьої особи) буди відсутні будь-які майнові претензії до неї, це свідчить про відсутність боргових зобов'язань за спірним виконавчим написом. Тобто, починаючи з 07.10 2014 року основне зобов'язання - кредитний договір №18-2006Л від 08.06.2006 року про відкриття кредитної лінії припинилося, відповідно припинилося похідне - Договір іпотеки №1-43-2006 від 08.06.2006 року, тому виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Позивач не отримувала від кредитора (третьої особи) вимоги про усунення порушень за кредитним договором , що об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованої про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора.
Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України "Про нотаріат", Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.
Статтями 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України; нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року; при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.
Пунктом 2 Розділу 2 "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Проте, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року по справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.
Відповідно ст.265 ч.2 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.01.2019 року по справі №910/13233/17.
Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 року по справі №6-887цс17, які також знайшли своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №320/8269/15-ц від 16.05.2018 року в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
Згідно приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у зазначеному спорі, підлягають перевірці доводи сторін у повному обсязі з приводу того, чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Пунктом 1 вищевказаного Переліку, в редакції станом на 29.11.2001 року, у підпункті (б) передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Статтями 4, 12, 13, 89 ЦПК України передбачено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинив виконавчий напис без дотримання вимог ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат", що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, на користь позивача по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн..
Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 246, 258-260, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-БЕЙС», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний Промислово - інвестеційний Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.08.2007 №2052, вчинений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» боргу у сумі 158336,29 грн. шляхом звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,1450 га, яка розташована за адресою с. Волосянка, Сколівський район, Львівська область, кадастровий номер 4624580800:01:014:0551, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, що належить на праві власності ОСОБА_2 , який є майновим поручителем приватного підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-БЕЙС» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 968, 96 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС» 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 55
третя особа: Публічне акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна,буд.8
Суддя Т.В.Остапчук