печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59110/25-ц
02 грудня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання Погребняк В.Д., за участю представника заявника - Сіренко Ю.Є., представника відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
21.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 (далі - Заявник) звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. У поданій заяві посилався на те, що йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2007 належить квартира АДРЕСА_1 . 11.07.2007 Заявник отримав на споживчі цілі (купівлю Квартири) кредит в іноземній валюті у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та одночасно із цим передав вказану Квартиру в іпотеку банку. 08.11.2025 ОСОБА_2 надійшло повідомлення через додаток «Дія» про його з місця реєстрації за адресою АДРЕСА_2 . У зв'язку з зазначеним, 08.11.2025 Заявнику стало відомо про те, що відбулося звернення стягнення на його Квартиру як таку, що не була реалізована на торгах, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_1 її власником став ОСОБА_1 . Внаслідок послідовного укладення в один і той же день (30.07.2021) договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та Договором Іпотеки Квартири, укладеного із Заявником, це право перейшло від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до АТ «Оксі Банк», від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТАЙМ КАПІТАЛ», а останнє у цей самий день - від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТАЙМ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 . При цьому, первісні кредитори АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТАЙМ КАПІТАЛ» ніколи не перебували у процедурі ліквідації. Таким чином, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Нерухоме майно вибуло із власності ОСОБА_2 поза його волею та з порушенням норм діючого законодавства, а тому Позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння. Представник заявника в судовому засіданні просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3229619980000, загальною площею 64.9, житловою площею 37.5.; - забороною органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до будь-яких реєстрів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3229619980000, загальною площею 64.9, житловою площею 37.5.; забороною ОСОБА_1 (НОМЕР_1, унікальний номер запису в реєстрі: 19790101-05896) вчиняти дії зі зрізання, зміни чи пошкодження запірних механізмів на дверних замках квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3229619980000, загальною площею 64.9, житловою площею 37.5.; забороною ОСОБА_1 (НОМЕР_1, унікальний номер запису в реєстрі: 19790101-05896) передавати право користування третім особам (здавати в найм, оренду) на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3229619980000, загальною площею 64.9, житловою площею 37.5. Відповідачем надано письмові заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких він заперечує проти задоволення заяви. В обґрунтування заперечень ОСОБА_1 зазначив, що Постановою Київського апеляційного суду від 19.01.2021 року по справі № 757/30160/20-ц було задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М., заінтересовані особи: АТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 1231 від 01.06.2020 року, та надано дозвіл та звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 1231 від 01 червня 2020 року, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 . В лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АТ «Райффайзен банк Аваль», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Чижик А.П., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявою про забезпечення позову. Заочним рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2022 року у цивільній справі № 757/9916/21-ц задоволено позов ОСОБА_2 та визнано виконавчий напис, що вчинений 01.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., зареєстрований в реєстрі за №1321 - таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27.09.2023 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2022 року та призначено справу до розгляду. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19.12.2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Київським апеляційним судом при розгляді справи № 757/9916/21-ц було встановлено, що оскільки, умови кредитного договору № 014/9408/74/57728 ОСОБА_2 не виконувались, виникла заборгованість за основним зобов'язанням, внаслідок чого Кредитор (Іпотекодержатель) набув законного права на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у спосіб та порядок, право вибору якого належить виключно АТ Райффайзен Банк Аваль». Також апеляційний суд зазначив, що договір іпотеки укладений АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_2 на дату звернення його з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є чинним, в судовому порядку не припинений та не визнаний недійсним, відповідно квартира за АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та за її рахунок підлягають задоволенню майнові вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль». АТ «Райффайзен Банк; Аваль» на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору іпотеки, в зв'язку з невиконанням останнім умов кредитного договору за № 014/9408/74/57728 від 11.07.2007 року, користуючись своїм правом на задоволення вимог за рахунок заставного майна, звернувся в позасудовому порядку до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. із заявою про вчинення виконавчого напису пре звернення стягнення на нерухоме майно квартиру за АДРЕСА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 24.07.2024 року у цивільній справі № 757/9916/21-ц рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року було скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до АТ «Райффайзен банк Аваль», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2025 року у справі № 757/6152/25-ц задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кудрановського Ю.В. про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником. Замінено сторону виконавчого провадження ВП №63263409 по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Шевченко О.В від 01.06.2020 № 1321 про звернення стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності з АТ «Райффайзен Банк Аваль» ЄРДПОУ: 14305909 на ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 . Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.10.2025 року були скасовані заходи забезпечення позову які застосовані ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2021 року у справі №757/9916/21-ц, щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений 01.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., зареєстроване в реєстрі за № 1321. Також, Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03.07.2025 року у цивільній справі №757/49614/17-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , АТ «ОКСІ БАНК», ТОВ «ФК «ФІНТАЙМ КАПІТАЛ» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості у розмірі 2 421 151 (два мільйони чотириста двадцять одна тисяча сто п'ятдесят один) долар США 28 центів, що за курсом НБУ становить 63 3 11 202 (шістдесят три мільйони триста одинадцять тисяч двісті дві) грн. 94 коп. ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/9408/74/57728 від 11.07.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. від 11.07.2007 року за реєстровим номером 3660 і зареєстрованого в державному реєстрі правочинів від 11.07.2007 року, шляхом реалізації її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу на рівні ринкових цін на підставі оцінки, здійсненої в межах виконавчого провадження, на користь ОСОБА_1 . Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного. Так, за змістом ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Згідно ч.5 ст. 153 ЦПК України Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу. Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього. Згідно розяснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У Постанові від 13 липня 2022 року у справі №199/8324/19 (провадження №14-212цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що державна реєстрація права власності за іпотекодержателем не свідчить про суперечність зареєстрованому обтяженню - арешту майна на користь самого іпотекодержателя та не є порушенням пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-1V у сукупності з пунктом 5 цієї ж частини (подібні висновки містяться у пункті 5.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 916/5073/15). Разом із цим частиною другою статті 2 ЦПК України встановлено, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства. Відповідно до вимог статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомзеняж го: осіб, які мають бути залучені до участі у справі. У частині вимог про накладення арешту на майно суд відмовляє, виходячи з роз'яснень, наведених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до яких вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, суд враховує положення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які гарантують принцип непорушності права власності. З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивач не надав доказів, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або останнє не матиме ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви у зв'язку із її необґрунтованістю. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити. На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Т.В.Остапчук