Справа № 386/1481/25
Провадження № 2/708/739/25
22 грудня 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та
ТОВ "Свеа фінанс" через свою представницю - за довіреністю Паладич А. О. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23 200,00 грн. В обґрунтування поданого позову зазначив, що 02.01.2024 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 76148323.
02.01.2024 позичальниця, попередньо ознайомившись із пропозицією укласти електронний договір (оферту) шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС кредитора, виразила однозначну згоду з умовами договору.
Після цього, 02.01.2024 сторони, шляхом обміну електронними повідомленнями, уклали договір, який був підписаний позичальницею одноразовим ідентифікатором.
Згідно з умовами договору ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надало позичальниці кредит у гривні, а позичальниця зобов'язувалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.
ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надало позичальниці кредит в сумі 5 800,00 грн шляхом перерахування коштів на картку позичальниці № НОМЕР_1 , вказану нею при оформленні кредиту.
Відповідачка ОСОБА_1 заборгованість за кредитом не погашала.
22.05.2024 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " та ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-14/24, відповідно до умов якого до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки.
Відповідачка свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем становить 23 200,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 800,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 17 400,00 грн.
Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість та понесені судові витрати.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.09.2025 справа передана за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 21.10.2025 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві часу на усунення виявлених у ній судом недоліків.
На виконання ухвали суду від представника позивача - за довіреністю Василенка Д. О. засобами електронного зв'язку із використанням системи "Електронний суд" 30.10.2025 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 03.11.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачці встановлений строк на подання відзиву.
Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 правом подання відзиву на позов не скористалася, жодних заяв або клопотань суду не надала, у свою чергу представниця позивача - за довіреністю ОСОБА_2 проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представниці позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідно їх правове регулювання відбувається нормами Глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.
За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України регламентовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно статті 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
На підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
З наданих суду письмових доказів установлено, що 02.01.2024 шляхом обміну електронними повідомленнями між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 76148323, згідно з умовами якого позикодавець зобов'язується надати позичальниці позику у гривні шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальниці, зазначений нею, а позичальниця зобов'язувалася одержати та повернути кошти позики та сплатити проценти за користування нею.
Відповідно до п. 2.1.-п. 2.3 договору сума позики становить 5 800,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова) - 2,5 % на день, знижена процентна ставка - 2,5 % на день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % на день. Дата повернення позики - 31.01.2024.
Зазначений договір був підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором hf2fP7JBaF.
Відповідно до п. 4. договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, але не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті товариства з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також з правилами постійно діючих акцій. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, їх суть, зміст, об'єм зобов'язань сторін, наслідки укладення договору йому зрозумілі (п. 5.1-п. 5.3. договору).
Одночасно з підписанням договору позики ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, таким чином детально ознайомившись з умовами надання позики.
Згідно з умовами договору позики, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надало ОСОБА_1 позику у гривні в сумі 5 800,00 грн шляхом перерахування коштів на картку позичальниці № НОМЕР_1 , вказану нею при оформленні кредиту.
Факт видачі відповідачці грошових коштів підтверджується даними довідки ТОВ "ФК "Фінекспрес" № КД-000011610/ТНПП від 20.02.2025 про перерахування 02.01.2024 грошових коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" у сумі 5 800,00 грн.
Доказів на спростування цього відповідачкою не надано.
Отже, судом установлено, що договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідачка на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорювала договір позики в частині або вцілому, первісний кредитор надав відповідачці документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості позики, реальної процентної ставки; договір позики містить інформацію щодо загальної вартості позики.
Прийняті на себе зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачці позику, відповідно до умов укладеного договору.
Згідно із наданим розрахунком заборгованості за договором позики № 1548667 від 02.01.2024 року станом на 22.05.2024 заборгованість відповідачки становить 23 200,00 грн, що складається із заборгованості за позикою у сумі 5 800,00 грн та заборгованості за відсотками за користування позикою у сумі 17 400,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом установлено, що 22.05.2024 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-14/24, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступає ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває таке право.
Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-14/24 від 22.05.2024 року, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 76148323 від 02.01.2024 у розмірі 23 200,00 грн, яка складається із заборгованості за позикою в сумі 5 800,00 грн, заборгованістю за процентами в сумі 17 400,00 грн.
Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що у зв'язку з не виконанням в повному обсязі взятих на себе зобов'язань відповідно до договору позики № 76148323 від 02.01.2024 у відповідачки утворилася заборгованість перед позивачем, що порушує права останнього та підлягає судовому захисту.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає положенням ст. 16 ЦК України.
Водночас, з розрахунку заборгованості встановлено, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за період з 02.01.2024 (дата укладення договору) до 30.04.2024 нараховувало відсотки за користування кредитом за ставкою 2,50 % на день, що еквівалентно 17 400,00 грн.
Однак, ураховуючи п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачений максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачений максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Натомість у спірних правовідносинах нарахування за весь період користування кредитними коштами позивачем проведено за денною ставкою у розмірі 2,50 %, що не відповідає вимогам закону.
За таких обставин судом установлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 02.01.2024 до 30.04.2025. Як слідує з наведених змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, відсотки нараховуються таким чином:
з 02.01.2024 до 21.04.2024 за ставкою 2,50 %/день ( 5 800,00 грн х 2,50 %/дн х 111 дн) = 16 095 грн, що відповідає розрахунку заборгованості;
з 22.04.2024 до 30.04.2024 за ставкою 1,50 %/день (5 800,00 грн х 1,50 %/дн х 9 дн) = 783,00 грн, розраховано відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, під час розгляду справи судом установлено, що розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 зі сплати процентів становить 16 878,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки (16 095 грн + 783,00 грн = 16 878,00 грн).
Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідачки наявної заборгованості зі сплати основного боргу у сумі 5 800,00 грн, зі сплати процентів у сумі 16 878,00 грн, а всього 22 678,00 грн, відповідно позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог (97,75 %), стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 367,90 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 203, 205, 207, 512, 516, 530, 625, 626, 628, 638, 1050, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 76-89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеа фінанс» заборгованість за договором позики № 76148323 від 02.01.2024 зі сплати тіла кредиту в сумі 5 800,00 грн, заборгованості зі сплати процентів в сумі 16 878,00 грн, а всього 22 678,00 грн (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 00 коп.).
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеа фінанс» судовий збір в сумі 2 367,90 грн (дві тисячі триста шістдесят сім гривень 90 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його постановлення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6);
Представниця позивача: Паладич Аліна Олександрівна (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6);
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ