Справа № 712/17189/25
Провадження № 1-кс/712/5929/25
22 грудня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12025250310000929 від 11.03.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,-
До суду звернувся слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_3 з указаним клопотанням.
Клопотання мотивує тим, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 25.02.2025 в результаті неналежного виконання медичними працівниками своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У своїй заяві ОСОБА_5 вказує на факт вчинення медичними працівниками черговим лікарем та головним лікарем (начмедом) військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 139 Кримінального кодексу України відносно її чоловіка ОСОБА_6 , що призвело до його смерті, що підтверджується наступними фактичними обставинами.
03.02.2025р. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання повістки №2346818 від 30.01.2025р. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних (саме з цією метою викликався до РТЦК та СП), при цьому він повідомив про те, що підлягає бронюванню, про що надав лист від підприємства.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що врахує вказану обставину щодо бронювання та в той же день направив ОСОБА_6 на проходження ВЛК, хоча згідно п. 69 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024р. громадяни, які самостійно прибули для уточнення своїх даних не можуть відразу направлятися на військово-лікарську комісію та для цього їм мають виписати окрему повістку.
Крім того, на зауваження ОСОБА_6 про те, що у нього з собою немає медичних документів та амбулаторної карти, які згідно п. 3.3 наказу МОУ № 402 він мав надати комісії, РТЦК та СП не зважали та наполягали на негайному проходженні ВЛК.
03.02.2025р. ОСОБА_6 змусили пройти ВЛК за пів години без будь-яких обстежень та огляду лікарями, не врахували скарги та не дали можливість надати медичні документи, крім того він не направлявся на здачу обов'язкових аналізів, йому не замірявся тиск, при тому, що він повідомляв, що страждає на вегето-судинну дистонію та має проблеми з тиском.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_7 не видало ОСОБА_6 довідку про проходження ВЛК під розпис у порядку передбаченому чинним законодавством, тим самим не надали можливість ознайомитися та у разі незгоди реалізувати своє право на повторне проходження ВЛК при обласному ТЦК та СП, передбачене п. 72 постанови КМУ № 560 та/або оскаржити результати ВЛК, а одразу в той же день вручили бойову повістку та примусово, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності відправили до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07.02.2025р. чоловік заявниці захворів, мав нежить та сильний кашель та зранку звернувся до ЛОРа, який поміряв температуру, яка на той момент була 37,7. Він почувався дуже погано, мав головні болі через високий тиск, також мав сильний кашель та утруднене дихання у зв'язку з чим звернувся до медичного пункту військової частини. В той же день увечері приблизно о 21.00 з температурою 40 потрапив в лікарню на території військової частини, де йому зробили укол.
08.02.2025р. температура трималася на рівні 38,7 у зв'язку з чим йому знову зробили укол та направили до лікаря, аби той оглянув і дав направлення на госпіталізацію. Чоловіка оглянув лікар-терапевт та о 16:30 йому видали ліки (таблетки, порошок). 09.02.2025р. температура продовжувала бути високою о 06:00 температура була 38,7, об 11:00 йому видали таблетку від температури та о 16:00 поміряли тиск, який був 160/110 та пульс 114, дали таблетку від тиску та о 17:30 знову поміряли температуру, як була 38,2. 10.02.2025р. о 6:00 температура була 37,7, при цьому не зважаючи на погане самопочуття та головні болі тиск йому не міряли. 08:30 у чоловіка заявниці пішла кров носом та він почав кашляти кров'ю, о 8:50 йому поміряли тиск, який був 170/110, йому дали таблетку від тиску та о 09:30 - 10:30, зробили знімок легенів. О 10:30-11:00 пішла кров носом без зупинки, дали таблетку та поклали під крапельницю (магнезія, крововідновлююче, аскорбін), після крапельниці тиск був 160/110, дали ще 1 таблетку, о 12:15 тиск був 150, дали ще таблетку та сказали, що будуть переміряти після обіду 0 14:45 - 15:40 пішов переміряти тиск, але тиск так і не вдалось збити. Лікарі хотіли переводити чоловіка в міську лікарню, але черговий лікар відмовив, сказавши, що нехай сидить нічого з ним не буде та сказав дати таблетку еналапріл. Пізніше заміряли тиск який був 140/90 та температура 38, і цей же черговий лікар сказав випити ще на ніч одну таблетку еналапріла. О 19:40 температура була 38, продовжував кашляти кров'ю, мав поганий стан та високий тиск, однак черговий лікар не надав належну медичну допомогу та залишив його у частині у такому стані, при цьому тиск продовжував бути високим, кашель посилювався, самопочуття ставало все гірше, однак ніхто у військовій частині жодним чином на це не відреагував. 11.02.2025р. о 9:30 її чоловік самостійно підійшов до лікарів з проханням поміряти тиск, але йому було в грубій формі відмовлено, при цьому черговий лікар від себе додав, щоб йому дали таблетку еналапріла, але таблетку так і не дали. До 16:00 ніхто з лікарів нічого не робив, температуру та тиск так і не поміряли. О 16:15 чоловік знову підійшов та в черговий раз попросив поміряти тиск, коли поміряли, тиск становив 165/100 та пульс 112. В цей день відправили до ЛОРа з скаргами на нежить, сухий кашель, болі в горлі, головний біль, ЛОР оглянув і дав направлення на знімок з підозрою на гайморит. 11.02.2025р. у зв'язку з суттєвим погіршенням стану, високою температурою, яка вже не збивалася таблетками, які давав йому черговий лікар та високим тиском, який тривалий час також не могли збити чоловік звернувся до чергового лікаря з проханням направити на стаціонарне лікування в міську лікарню, але черговий лікар відмовив та сказав, що зараз не може перевести, не пояснивши чому саме. 12.02.2025р. 0 09.15 поміряли тиск, який був 160/30 та 09:30, зробили знімок та виявили гайморит, зробили укол в вену (антибіотик), виписали Синупрет Форте, температуру не поміряли та не зважаючи на те, що у чоловіка була вже гарячка, сильні болі в грудях та кашляв кров'ю на знімок легенів черговий лікар так і не направив. 13.02.2025р. о 13.00 поставили крапельницю з магнезію та зробили укол антибіотика, о 16:00 тиск різко впав до 100/60, о 19:30 температура вже була 39,3, дали 2 таблетки парацетамола. 14.02.2025р. температура піднялася до 40 та тиск 130/90, о 9:30 зробили укол антибіотика та крапельницю, о 13:00 знову зробили укол, але температура не збивалася, так з температурою 39 пробув до ранку, зранку температура не збивалася нічим. Лише 15.02.2025р, чоловіка заявниці перевели в стаціонар в міську лікарню м. Черкаси з температурою 39,7, яка вже не збивалася, 16.02.2025р. температура була високою увесь час: о 10:25- 39,4, о 11:50 - 37,9, о 17:00-39,6 o 17:55-39,1. Лише 17.02.2025 в лікарні йому зробили знімок легенів та виявили запалення, На наступний день 18.02.2025р. мій чоловік вже був переведений в реанімацію, ІНФОРМАЦІЯ_8 був введений в медикаментозну кому та ІНФОРМАЦІЯ_9 помер у лікарні.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть причиною смерті стала інтоксикація та двобічна пневмонія.
Так, заявниця вказує на те, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Посилаючись на ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров'я". медичні працівники зобов'язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини. Організація та забезпечення надання екстреної медичної допомоги громадянам та іншим особам здійснюються відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (ст. 37 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я.
На думку заявниці в діях чергового лікаря військової частини НОМЕР_1 , який здійснював чергування у період з 10.02-11.02.2025р., та головного лікаря (начмеда) військової частини НОМЕР_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 139 Кримінального кодексу України, що полягає у ненаданні без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо воно спричинило його смерть або інші тяжкі наслідки.
У даному випадку як вказує ОСОБА_5 черговий лікар та головний лікар військової частини зобов'язані були відповідно до встановлених правил надати своєчасну медичну допомогу хворому ОСОБА_6 , без поважних причин цього не зробили та не надали допомогу в обсязі, потрібному в конкретній ситуації, відмови хворому у переведенні його на стаціонар в лікарню, незважаючи на те, що він потребував цього та перебував у критичному стані, який описано вище та про який черговому лікарю було добре відомо, однак на прохання хворого перевести його в лікарню у грубій формі відмовив, після погіршення стану та коли вже ніякі таблетки не допомагали зазначив, що зараз перевести в лікарню хворого не може, при цьому не вказав чому зробити не може йому в частині, внаслідок чого потерпілий потрапив в реанімацію, потім в кому та помер від інтоксикації та двобічної пневмонії.
З фактичних обставин на думку заявниці вбачається, що у даному випадку відсутні поважні причини відмови чергового лікаря військової частини від надання хворому належної та своєчасної медичної та доставлення його в стаціонар у лікарню, оскільки він мав таку можливість та повноваження, однак не зробив цього, що у подальшому призвело до тяжкого стану та до смерті потерпілого.
Таким чином, як вважає заявниця, працівниками військової частини не надано без поважних причин допомоги хворому, що проявляється у відмові у наданні належної та своєчасної медичної проігноровано скарги хворого, суттєві симптоми та тяжкий стан пов'язаний з гострою інфекцією верхніх дихальних шляхів, не здійснено необхідні обстеження, зокрема рентген легень в той час як хворий кляв кров'ю, мав високий тиск та декілька днів температура трималась близько 40, відповідно відмова від переведення у стаціонар до лікарні та несвоєчасна госпіталізація до медичного закладу призвели до того, що хворий потрапив в реанімацію та помер від двосторонньої пневмонії.
Заявниця вказує на те, що лікарі лікарні міста Черкаси пояснили про те, що хворого ОСОБА_6 доставили вже в тяжкому та критичному стані і занадто пізно аби була можливість його врятувати, що свідчить про те, що черговий лікар та головний лікар (начмед) військової частини, маючи можливість доставити хворого в лікарню для надання йому належної медичної допомоги, не зробили цього до вкрай тяжкого стану, який потрапив в реанімацію та як наслідок помер саме дії таких медичних працівників військової частини.
В КУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » проведено розтин ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи викладене, виникла необхідність у призначенні та проведенні комісійної судово-медичної експертизи з метою встановлення причини смерті, належного (неналежного) виконання медичними працівниками своїх професійних обов'язків під час лікування ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю лікарів та смертю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Для проведення даної експертизи необхідні речі та документи, які перебувають у володінні КУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: гістологічні препарати, які відбиралися під час розтину: скельця та блоки шматочків внутрішніх органів.
Для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні звання, у зв'язку з чим необхідно призначити експертизу. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9, п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причини смерті. Проведення указаної комісійної судово-медичної експертизи, висновок якої згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів, потребує надання в розпорядження експертів медичної документації та гістологічних зразків.
Згідно п. п. 4.2, 4.4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995, судово-медичний експерт при проведенні експертизи ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами та при проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів.
Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним з таких заходів забезпечення є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч. 1 ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно положень ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 162 КПК України, відомості, які можуть становити лікарську таємницю належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII - «Лікарська таємниця», медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Таким чином, медичні документи, до яких потрібен тимчасовий доступ, та які в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю, є необхідними для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та мають суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом.
Частиною 6 ст. 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Разом з тим, можливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою зазначеної інформації, відсутня, а вилучення указаних речей та документів обґрунтовується їх подальшим використанням при проведенні експертизи.
Порядок реалізації повноважень (правова процедура) слідчого щодо витребування документів від підприємств, установ та організацій визначений главою 15 КПК України, і здійснюється у формі отримання тимчасового доступу до речей і документів. При цьому, порядок надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, врегульовано спеціальною нормою КПК України, а саме ч. 6 ст. 163 глави 15 КПК України.
Згідно змісту пункту 18 листа Вищого Спеціалізованого Суду України розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 №223-559/0/4-13 "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження" беручи до уваги зміст положень частини 1 статті 86, частин 2, 3 статті 93 КПК України, застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (частини 7 статті 163 КПК України) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо речі та документи згідно зі ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що інформація, яка містить охоронювану законом таємницю надасть змогу в подальшому використовувати як докази отримані відомості, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі та документи необхідні для призначення та проведення комісійної судово-медичної експертизи, необхідно отримати тимчасовий доступ до гістологічних препаратів, які відбиралися під час розтину: скельця та блоки шматочків внутрішніх ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В судове засідання слідчий не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Володілець інформації в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.
Дослідивши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025250310000929, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2025 року, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
У відповідності до ч. 1 п. 2 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: відомості, які можуть становити лікарську таємницю.
Згідно ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання, як доказів, відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
На підставі викладеного, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне надати тимчасовий доступ до гістологічних препаратів, які відбиралися під час розтину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 : скельця та блоки шматочків внутрішніх органів,які перебувають у володінні КУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .
Оцінюючи дотримання права кожної фізичної особи на недоторканність особистого життя та таємницю кореспонденції, гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що застосування тимчасового доступу до речей і документів становить втручання у право особи, однак таке втручання на даний час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 159-165, 309, 369-372, 395 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Надати у кримінальному провадженні № 12025250310000929 від 11.03.2025 р. тимчасовий доступ до речей та документів, з можливістю вилучення гістологічних препаратів, які відбиралися під час розтину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 : скельця та блоки шматочків внутрішніх органів,які перебувають у володінні КУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання даної ухвали покласти на слідчих слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, або за дорученням слідчого відповідним оперативним підрозділам.
Строк дії цієї ухвали 30 діб з дня її винесення.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_8