09 грудня 2025 рокуСправа №: 695/4940/25
Номер провадження 3/695/2405/25
09 грудня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
25.10.2025 о 10 год. 30 хв. в м. Золотоноша по вул. Баха 7 ОСОБА_1 здійснюючи рух заднім ходом на автомобілі Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 не побачив перешкоду, а саме автомобіль Рено Трафік, н.з. НОМЕР_2 який був позаду в наслідок зіткнення з яким було завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 не з'явився, скерував до суду заяву у якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, просив задовольнити клопотання про витребування доказів.
Суд розглянув клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме відеозаписів із камер відеоспостереження, та дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
По-перше, згідно з принципом змагальності сторін, закріпленим у ст. 7 КУпАП, обов'язок доведення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, а також збирання та надання відповідних доказів (у тому числі й на спростування протоколу) покладається на сторони провадження. Заявником у клопотанні не наведено жодних обґрунтованих підстав та перешкод, які б унеможливлювали самостійне витребування ним необхідної інформації та відеоматеріалів (наприклад, шляхом направлення адвокатського запиту чи особистого звернення) у відповідних органів чи власників приватних об'єктів. Суд у провадженні за КУпАП покликаний сприяти сторонам у витребуванні доказів, які не можуть бути отримані ними самостійно, але не перебирати на себе функцію первинного збирання доказів.
По-друге, посилання заявника на норми Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 72, 73, 77, 80 КАСУ) є нерелевантним для провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке регулюється виключно Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). КУпАП не передбачає настільки широких дискреційних повноважень суду щодо збору доказів, як КАСУ. Суд не є органом досудового розслідування чи збору доказів, а його діяльність обмежується всебічним, повним і об'єктивним з'ясуванням обставин справи на підставі доказів, які подані або можуть бути витребувані на обґрунтоване клопотання сторін. У даному ж випадку заявник, по суті, просить суд провести пошукову роботу щодо встановлення наявності камер відеоспостереження, що виходить за межі процесуальних повноважень суду у цьому виді провадження.
Таким чином, оскільки заявник не довів неможливість самостійного отримання зазначених доказів та не обґрунтував, чому саме суд має вживати заходів щодо первинного пошуку інформації, суд вважає, що відсутні належні процесуальні підстави для задоволення заявленого клопотання.
Також ОСОБА_1 надано до суду письмові пояснення щодо обставин справи відповідно до яких ОСОБА_1 , наполягає на необхідності закриття провадження у справі №695/4940/25 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Так постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2025 року у справі №695/4938/25 стосовно іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , керуючого автомобілем RENAULT TRAFIC. встановлено, що ОСОБА_2 визнав свою вину та розкаявся у вчиненні адміністративного правопорушення, що полягало в русі заднім ходом, під час якого він не помітив автомобіль «Рено Меган», чим спричинив зіткнення автомобілів та їх механічні пошкодження.
ОСОБА_1 стверджує, що обставини, встановлені у згаданій постанові, є преюдиційними і не потребують додаткового доказування у даному провадженні. Згідно з його поясненнями, якщо судом уже встановлена особа, винна у спричиненні саме цієї дорожньо-транспортної пригоди, то автоматично підтверджується відсутність вини в діях ОСОБА_1 у порушенні ним п. 10.9 ПДР. Крім того, неправомірне притягнення його до відповідальності призведе до суттєвої матеріальної шкоди, включаючи неможливість отримання страхового відшкодування за пошкодження його власного автомобіля. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить суд врахувати визнання вини іншим учасником ДТП і закрити провадження щодо нього.
Згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та наявності в матеріалах справи письмових пояснень в яких останнім викладено свої доводи та заперечення щодо обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.. 245 КУпАП. Крім того відповідно до норм ст. 268 КУпАП, ст.. 124 КУпАП не відноситься до переліку справ про адміністративні правопорушення, які встановлені ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №493453 від 25.10.2025р., який складений належною посадовою особою та містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення, підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а сумніви чи зауваження до його змісту відсутні. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив;
- схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.10.2025 року о 10 год. 15 хв. із якої вбачається належне фіксування напрямку руху обох автомобілів, місце дорожньо-транспортної пригоди та характер пошкоджень, які були отримані в наслідок ДТП, вказане схема підписана учасниками ДТП без зауважень;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.10.2025 у яких останній зазначив, що він здійснюючи рух заднім ходом відчув удар в задню праву частину свого автомобіля. Зупинився, виглянув та побачив, що автомобіль Рено Трафік також виконував маневр рух заднім ходом в результаті чого відбулося зіткнення між транспортними засобами;
- письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , від 25.10.2025 у яких останній зазначив, що він здійснюючи рух заднім ходом відчув удар в задню праву частину свого автомобіля. Зупинився, виглянув та побачив, що автомобіль Рено Меган також виконував маневр рух заднім ходом в результаті чого відбулося зіткнення між транспортними засобами;
- відеозаписами з нагрудної відеокамери (відеореєстратора), які розміщені на доданному до матеріалів справи DWD-RW диску, що був досліджений судом та містить фіксацію адміністративного правопорушення, зокрема факту огляду працівниками поліції місця ДТП, складення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, письмових пояснень учасників ДТП.
Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об"єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суду не надано.
Суд не може прийняти доводи ОСОБА_1 про безумовну відсутність його вини та необхідність закриття провадження лише на підставі Постанови щодо іншого учасника ДТП, ОСОБА_2 , з огляду на об'єктивні обставини справи. Хоча Постанова у справі №695/4938/25 підтверджує вину водія ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху (рух заднім ходом), цей факт не має преюдиційного значення для встановлення відсутності вини у діях ОСОБА_1 . Преюдиція встановлює вину ОСОБА_2 , але не виключає можливості обопільного порушення ПДР обома учасниками зіткнення. Порушення ПДР одним водієм не звільняє іншого учасника руху від обов'язку дотримуватися тих норм, які стосуються його маневру та забезпечують безпеку дорожнього руху.
Крім того, суд, дослідивши матеріали справи, зокрема пояснення учасників, зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери поліції, встановив, що ОСОБА_1 також здійснював рух заднім ходом одночасно з ОСОБА_2 . Відповідно до п. 10.9 ПДР України, водій під час руху заднім ходом зобов'язаний не лише не створювати небезпеки, але й бути максимально уважним та не перешкоджати іншим учасникам. Неуважність ОСОБА_1 та непомічання ним транспортного засобу, що також рухався ззаду (мікроавтобус), свідчить про порушення п. 10.9 ПДР, яке перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням зіткнення. Таким чином, обидва учасники своїми діями створили небезпечну дорожню обстановку.
Отже, оскільки в діях ОСОБА_1 також вбачається склад адміністративного правопорушення, що виразився у порушенні п. 10.9 ПДР та призвів до пошкодження транспортних засобів, суд не знаходить підстав для закриття провадження щодо нього. Доводи про можливу майнову шкоду не впливають на встановлення факту наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: будучи учасником дорожнього руху порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та завдало матеріальні збитки, а вину його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що до останнього слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Керуючись ст.ст 9, 23, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 296 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.