Справа № 694/3555/25
Провадження № 3/694/978/25
Іменем України
19.12.2025 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж Ольга Юліанівна, розглянувши матеріали, які надійшли із Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 19 листопада 2025 року серії ЕПР 1 № 517671, 19.11.2025 о 13.10 год в м. Звенигородка по вул. Академіка Єфремова, 12, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz н.з НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Kodiaq н.з. НОМЕР_3 , який стояв позаду. При ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 19.11.2025 він рухався в м. Звенигородка по вул. Академіка Єфремова, 12, та виїжджаючи на головну дорогу, зупинився, щоб надати перевагу в русі, після зупинки відчув удар в задню частину автомобіля, коли вийшов з авто, то побачив автомобіль Skoda Kodiaq н.з. НОМЕР_3 , який стояв позаду, та здійснив зіткнення.
Зіткнення сталося, на його думку, з вини іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , який рухався позаду, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством ( ПДР України ).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 517671 від 19.11.2025, згідно з яким він 19.11.2025 о 13.10 год в м. Звенигородка по вул. Академіка Єфремова, 12, керуючи автомобілем Mercedes-Benz н.з НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Kodiaq н.з. НОМЕР_3 , який стояв позаду. При ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.
Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як підтверджується матеріалами справи та поясненнями обох учасників ДТП, виїжджаючи на головну дорогу, водій ОСОБА_1 зупинився, щоб надати перевагу в русі, автомобілю, який рухався головною дорогою. Переконливих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 рухався заднім ходом, суду не надано, відповідні світлові покажчики не вмикав. Водій ОСОБА_2 чітко бачив, який маневр планує здійснити автомобіль, що рухається попереду нього, що він підтвердив в судовому засіданні своїми власними поясненнями та відповідями на питання суду. Разом з тим, ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції, зіткнення відбулося раптово, удар був не сильний, ніхто не постраждав, автомобілі отримали мінімальні пошкодження, ввімкнених світлових покажчиків заднього ходу автомобіля попереду не бачив, точно ствердити, що водій рухався назад не може, на запитання суду, зазначив, що скоріше за все не рухався.
За таких обставин, на переконання суду, ОСОБА_2 , мав дотримуватися безпечного інтервалу та надати можливість здійснити маневр автомобілю попереду. Натомість, ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції та відбулося ДТП.
На підтвердження зазначених обставин представлено також фотозображення ушкоджень, які отримали автомобілі внаслідок ДТП.
Відповідно до викладеній правовій позиції Верховного Суду України в своєму рішенні в справі № 5-18кс14 від 20 листопада 2014 року при вирішенні питання первинності порушень Правил дорожнього руху, у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням ПДР) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні наслідку.
Причинний зв'язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками.
Так, статтею 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно п.4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Відповідно до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів, наявних у справі і досліджених в судовому засіданні, суддя дійшла переконання, що ДТП сталася не з вини ОСОБА_1 . В діях ОСОБА_1 відсутні як об'єктивна, так і суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому відсутній і склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, відносно якої відкрито адміністративне провадження, захисником, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Ольга Юліанівна Смовж