Справа №567/47/25
Провадження №1-кп/567/62/25
19.12.2025 м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, -
встановив:
В провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Заява мотивована тим, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні міститься протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.06.2024 р. Вказаний протокол відображає зміст інформації, що передавалася свідком ОСОБА_7 йому, як адвокату 12.04.2024р. При цьому він на підставі ордера від 04.06.2024 р. надавав правову допомогу ОСОБА_7 . Вважає, що про наявність ордеру від 04.06.2024 р. та про те, що він є адвокатом було відомо до складення протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.06.2024р.
Вважає, що вищевказаний протокол порушує передбачені законом його права та гарантії як адвоката. Він, як адвокат у даному кримінальному провадженні представляв інтереси свідка ОСОБА_7 та є захисником обвинуваченого ОСОБА_5 .
Вказує, що законодавцем передбачені гарантії діяльності адвоката у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків, які стосуються заборони будь-якого втручання і перешкод у здійсненні адвокатської діяльності та які закріплені у ст.23 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зазначає, що у порушення наведених положень прокурором ОСОБА_3 долучено до матеріалів кримінального провадження протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, який містить інформацію про розмову адвоката з клієнтом. Крім того у самому протоколі від 12.06.2024 р. вказується, що він складений за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, яка проводилася на підставі ухвали слідчого судді Рівненського апеляційного суду Рівненської області від 04.03.2024р.
Посилаючись на ст.ст.85, 92, 290 КПК України вказує на те, що прокурор зобов'язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НСРД та забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування. Постанова від 12.06.2024 р. має гриф секретності, який в подальшому було скасовано.
Вказує, що відповідно до п.5.9 розділу V Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ (матеріальних носіїв інформації) щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.
Зазначає, що разом з тим з клопотання прокурора про порядок та обсяг дослідження доказів та з пояснень прокурора вбачається, що вказані матеріали, отримані за результатами НСРД, прокурор не має наміру використовувати як докази у суді.
Вказує, що відповідно до ст.255 КПК України відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.
Вважає, що подання до суду протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.06.2024 р. порушує гарантії адвокатської таємниці.
Вказує, що якщо отримана інформація не планувалася використовуватися як доказ, то вона мала б бути знищена. Подання вказаних документів до суду свідчить про порушення вимог чинного законодавства та має наслідком розголошення адвокатської таємниці, оскільки усі учасники провадження, мають можливість ознайомитися з цими матеріалами, які становлять адвокатську таємницю, суть розмов адвоката з клієнтом щодо справи, викликає сумнів в неупередженості судді, який повинен розглядати справи виключно на підставі доказів, поданих сторонами.
Просить заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України задовольнити.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід прокурора, вважає його безпідставним.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення відводу, вважає його безпідставним, зазначивши, що у заявленому їй відводі захисником не наведено обставин, які виключають участь прокура у суді, що передбачені ст.77 КПК України. Зазначила, що сторона обвинувачення не має наміру використовувати в ході судового розгляду вищевказаний протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.06.2024 р., та під час проведення НСРД були відсутні відомості про те, що це був адвокат і це може становити адвокатську таємницю. Вказала, що в ході досудового розслідування прокурором було прийнято рішення, що для подальшого проведення досудового розслідування відомості, отримані в результаті проведення НСРД, слід долучити до матеріалів кримінального провадження. Просила суд відмовити у задоволенні заяви про відвід прокурору.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.2 ст.37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до його завершення.
Для успішного виконання своїх конституційних функцій (ст.121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні і в судовому провадженні для здійснення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України) прокурор має бути незалежним, об'єктивним та неупередженим.
Зі змісту заяви про відвід прокурора вбачається, що прокурором ОСОБА_3 долучено до матеріалів кримінального провадження протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.06.2024р., який містить інформацію про розмову адвоката з клієнтом, а сам протокол складений за результатами негласної слідчої (розшукової) дії, яка проводилася на підставі ухвали слідчого судді Рівненського апеляційного суду Рівненської області від 04.03.2024 р. Вважає, що прокурор, як процесуальний керівник зобов'язаний була під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно с результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування, що прокурором зроблено не було. Таким чином вважає, що подання до суду протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.06.2024 р., порушує гарантії адвокатської таємниці, а отримана інформація, яка не планувалася використовуватися як доказ, мала б бути знищена. Вважає, що подання вказаних документів до суду свідчить про порушення вимог чинного законодавства та має наслідком розголошення адвокатської таємниці, оскільки усі учасники провадження, а також головуючий у судовому засіданні мають можливість ознайомитися з цими матеріалами.
Підстави для відводу прокурора у кримінальному провадженні, визначені ч.1 ст.77 КПК України, які містять вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу.
Відповідно до ст.77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 77 цього Кодексу, прокурору може бути заявлено відвід. Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ст.81 КПК України питання по відвід прокурору під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду.
Враховуючи зміст викладених норм, особа яка подала заяву про відвід, повинна довести обставини, на які вона посилається. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Наведені захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 мотиви для відводу прокурора, на переконання суду, є суб'єктивною думкою захисника, позаяк вищевказаний протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.06.2024 р.не є предметом дослідження в ході судового розгляду.
Підстави для відводу, заявлені стороною захисту, суд вважає необґрунтованими, оскільки в поданій заяві відсутні обставини, які виключають участь прокурора, визначені ст.77 КПК України, відтак відповідно й відсутні підстави для його задоволення.
Суд вважає, що захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 не довів суду існування обставин, з якими КПК України пов'язує обгрунтованість відводу прокурора, а тому його заява задоволенню не підлягає.
Вмотивованість відводу означає, насамперед, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи або об'єктивну неможливість його участі в цьому провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак, тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для суду, який розглядає заяву про відвід.
Незгода сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи бездіяльністю прокурора за умови відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про його упередженість до будь-якого зі сторін провадження, не є підставою для його відводу.
На переконання суду, заявлений прокурору відвід ґрунтується лише на оціночних судженнях та не містить об'єктивно підтверджених відомостей про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості або особистій заінтересованості, тоді як сама по собі незгода учасників провадження з процесуальними діями прокурора не є підставою для відводу.
З огляду на те, що перелік підстав для відводу є вичерпним, наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст.77 КПК України, виключають участь прокурора у кримінальному провадженні, відтак суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора слід відмовити у зв'язку із його безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.77, 80, 81 КПК України, -
ухвалив:
В задоволенні заяви захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду оголошено 23.12.2025 року о 12 год. 15 хв.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1