Справа № 545/5392/25
Провадження № 2/550/757/25
23 грудня 2025 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
про зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Так,статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлюються ст. 175 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 1, та п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, вимоги позивача, що ґрунтуються на його речовому праві на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року.
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт, завершено.
Таким чином, позивачу слід уточнити суб'єктний склад учасників процесу задля захисту прав або інтересів у спосіб передбачений законом.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача зняти арешт з усього нерухомого майна, що належало його померлому брату ОСОБА_2 , який був накладений ВДВС Карлівського РУЮ в межах виконавчого провадження № 17922887 від 02.12.2011.
Тобто, предметом розгляду справи є зняття арешту з усього нерухомого майна, що має успадкувати позивач.
При цьому, позивач не конкретизує, з якого саме нерухомого майна він просить зняти арешт.
Крім того, розгляд спорів щодо зняття арешту з майна здійснюється за правилами виключної підсудності.
Так, згідно з ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
При цьому, згідно з положеннями частини першої цієї статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, з урахуванням формулювання позовних вимог щодо зняття арешту з усього нерухомого майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 , суд позбавлений можливості перевірити правильність звернення позивача саме до Чутівського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю, у зв'язку із відсутністю конкретизації нерухомого майна, щодо зняття арешту з якого позивач звернувся до суду, та зазначення його вартості.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її подано до суду в електронній формі через електронний кабінет. Разом з тим, до позовної заяви не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Таким чином, позивачеві необхідно визначитись із складом осіб, які мають брати участь у справі, їх процесуальним статусом, прохальною частиною позову. А також надати суду відомості про вартість майна, з якого він просить зняти арешт, та докази надсилання копій позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачеві строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ним копії цієї ухвали та роз'яснити, що в разі неусунення вказаних недоліків у визначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Литвин