Дата документу 23.12.2025Справа № 554/18323/25
Провадження № 1-кс/554/15115/2025
23.12.2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу за матеріалами досудового № 62025170010001287 від 09.06.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу в умовах воєнного стану на посаді курсанта навчального взводу 3 навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконного ухилитися від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та приблизно о 15:30 годині 21.05.2025, після консультації у лікаря військової частини НОМЕР_2 (військовий шпиталь АДРЕСА_1 ) вийшов з приміщення та не з'явився вчасно на службу до військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) військової частини НОМЕР_1 , проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
16.12.2025 у відповідності до ст. ст. 133, 135, 276, 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України шляхом направлення її за місцем проживання (реєстрації) та до ВЧ НОМЕР_1 , також йому направлено повістки про явку до слідчого.
22.12.2025, у зв'язку з тим що ОСОБА_4 на виклики слідчого не з'явився, переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження не відоме, ОСОБА_4 оголошено у розшук, досудове розслідування зупинено.
Встановлені відомості про особу підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Полтава, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 12.12.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12.12.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.12.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.12.2025;
Актом та матеріалами службового розслідування;
Наказами командира військової частини про призначення на посаду та призупинення військової служби у зв'язку з СЗЧ;
Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
На теперішній час стороною обвинувачення встановлено обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у тому числі допитано свідків, відшукано документи, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Аналізуючи поведінку підозрюваного, який ухиляється від проходження військової служби та матеріали кримінального провадження, сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:
1. Так ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.
2. Підозрюваний ОСОБА_4 може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні.
Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, існує ризик здійснення тиску на вказаних осіб з боку підозрюваного.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1
ст. 177 КПК України, - незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3. Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава було подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , проте місце його перебування не відоме.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою останнього, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового слідства, з метою запобігання подальшим спробам переховування від органів досудового розслідування та у подальшому суду, продовжувати вчиняти даний злочин, забезпечення виконання останнім процесуальних рішень.
У судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву про розгляд у його відсутність, клопотання підтримує .
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Вивчивши суть клопотання, дослідивши надані до суду матеріали клопотання, а також заслухавши думку прокурора, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За правилами ч. 2 ст. 188 КПК України це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування. Крім того, одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу. Тому слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та надати дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131,132,189-191,335,371 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу за матеріалами досудового № 62025170010001287 від 09.06.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбачених ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтава, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали 24 місяці .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1