Справа № 539/5422/25
Провадження № 2-с/539/124/2025
22 грудня 2025 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценко Василь Миколайович розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
05 листопада 2025 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 41 390 грн. 71 коп. за період з 01.11.2022 по 30.09.2025 та 302 грн. 80 коп. судового збору.
19.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із заявою в якій прохає скасувати вищевказаний судовий наказ. Копію судового наказу отримала13.12.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
У відповідності до ч.3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу приходжу до переконання про доцільність його скасування.
Що стосується вимог заявниці ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» на її користь судового збору сплаченого нею при поданні заяви про скасування судового наказу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Нормами Розділу ІІ («Наказне провадження») ЦПК України не врегульовано питання щодо розподілу судового збору при розгляді заяви про скасування судового наказу.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Оскільки витрати, які поніс боржник при поданні заяви про скасування судового наказу, не врегульовано спеціальними нормами, до цих витрат можуть бути застосовані загальні норми процесуального права, якою є стаття 141 ЦПК України.
Застосувавши аналогію закону та вимоги ст. 141 ЦПК України, оскільки заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню повністю, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 151,40 грн. підлягає стягненню на її користь з ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України».
Керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Судовий наказ від 05 листопада 2025 року № 539/5422/25 виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 41 390 грн. 71 коп. за період з 01.11.2022 по 30.09.2025 та 302 грн. 80 коп. судового збору - скасувати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 40 коп.
Роз'яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду В.М. Даценко