КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №554/14450/25
Провадження № 1-кс/552/2523/25
22.12.2025 слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
встановив:
До суду 18.12.2025 на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 08.12.2025 надійшли матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В скарзі скаржник посилається на те, що 29.08.2025 року він звернувся до Офісу Генерального прокурора України із заявою від 29.08.2025 в порядку ст. 214 КПК України про вчинення злочину. У зазначеній заяві обгрунтовав та офіційно повідомив про вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 182 КК України які, за його твердженням, були вчинені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Так, у заяві про злочин зазначено, що він довідався про те, що суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави ОСОБА_7 з мотивів особистої неприязні, незаконно, з використанням своєї влади, зібрано та використано в особистих цілях конфіденційну інформацію щодо нього, його неповнолітньої дочки та колишньої дружини. Так, з тексту надуманої скарги ОСОБА_7 до Вищої ради правосуддя вiд 13.03.2025 вбачаються наступні протиправні дії. Упродовж 2024 - 2025 років, з використанням наданої їй влади та службових пoвнoвaжeнь, ОСОБА_5 oтpимaнo дocтyп до мaтepiaлiв cyдoвих справ № 554/7674/23 та № 554/8259/23 Октябрського районного суду м. Полтави за його позовами до колишньої дружини ОСОБА_8 , a також до закритих даних Єдиної судової iнфopмaцiйнo-тeлeкoмyнiкaцiйнoї cиcтeми (ЄCITC). Слухання справи № 554/7674/23 відбувалося у закритому режимі оскільки судовий розгляд стосувався відомостей про особисті сторони життя учасників справи, утримання дитини матір'ю та батьком після розлучення, cтaвлeння дитини до кожного з батьків, виконання батьками своїх обов'язків. Однак це не завадило ОСОБА_7 ознайомитися з матеріалами справ та використати їх у своїх особистих цілях. Згідно з текстом скарги ОСОБА_7 зібрала відомості про його особисте сімейне життя, його стосунки з колишньою дружиною, виховання ним його дочки, її перебування на його утриманні, періодичної відсутності матері у житті дочки, її ставлення до цього, її ставлення до проживання з батьком. Вся указана інформація є конфіденційною оскільки має особистий характер тa без його згоди до неї не має бути доступу сторонніх осіб. Суддя Шевченківського (Октябрського) районного суду міста Полтави ОСОБА_7 у своєму дописі в соціальній мережі Facebook сама визнає факти збирання та використання в особистих цілях конфіденційної інформацію щодо нього, його неповнолітньої дочки та колишньої дружини. Вона підтверджує факт свого доступу до закритих даних Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Крім того, суддею було незаконно отримано і використано конфіденційну інформацію щодо перетину державного кордону ним тa його колишньою дружиною ОСОБА_8 - як під час розгляду справ, так і після них у 2024 році. Таку інформацію можна отримати лише через систему «Аркан», доступ до якої мають лише авторизовані користувачі. ОСОБА_7 зібрано інформацію щодо місць його реєстрації та проживання за період 2022-2023 років. Відомості про його подружнє життя ОСОБА_7 нібито отримано з вироку Октябрського районного суду від 07.02.2023 та ухвали Полтавського апеляційного суду від 19.07.2023 у справі 554/3553/21, якими його визнано невинуватим у інкримінованому злочині та виправдано. У цій справі Судом не встановлювалось його сімейне становище. У противагу цьому, ОСОБА_7 , зібравши таким чином відомості про нього та його колишню дружину, робить висновки про нібито «фіктивність» їхнього розлучення, судових спорів між нами, повноту виконання ним обов'язків батька. Також, ОСОБА_7 зібрано інформацію щодо перебування у його підпорядкуванні та залежності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Зібрану інформацію Гольник розголосила своєму чоловікові ОСОБА_11 , який її публікував у своїх дописах у соцмережі Facebook. Вважає, що злочин було вчинено з мотивів особистої неприязні та помсти. Рішенням Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року у справі № 1515/2дп/15-21 встановлено, що 18 березня 2019 року на власній сторінці у соціальній мережі Facebook суддя ОСОБА_12 розмістила допис, висловлювання в якому мають образливий характер та порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_13 . Цим рішенням встановлено, що «наведені у публікації вислови судді ОСОБА_12 виходять за межі допустимого здійснення суддею розповсюдження інформації, мають образливий характер і є порушенням правил суддівської етики». Саме це рішення стало однією з причин, що не дозволили ОСОБА_14 стати членом Вищої ради правосуддя. У 2022 році Гольник брала участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя. Етична рада щодо перевірки доброчесності кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя 23 червня 2022 року оголосила підсумки співбесід із кандидатами на посади членів BPП за квотою Верховної Ради. 23.06.2022 Етична рада ухвалила рішення № 15 «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя». Членам Етичної ради було достеменно відомо, що суддя Гольник нe дотримується правил суддівської етики, у тому числі не підтримує високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Рішення BPП та висновок Етичної ради також завадили ОСОБА_14 обратися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів у 2024 році. Це все вказує на те, що злочин ОСОБА_15 було вчинено з мотивів особистої неприязні та помсти. Додатково зазначив, що ОСОБА_7 є слідчою суддею Шевченківського районного суду міста Полтави. Саме цей суд розглядає подання слідчих Національної поліції України, прокурорів Полтавської обласної прокуратури та слідчих Державного бюро розслідувань. Враховуючи цей факт, слідчі проявляють упередженість при розгляді заяв про злочини, що стосуються судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_7 та її чоловіка ОСОБА_16 . Просив, зобов'язати уповноважених службових осіб TУ ДБР у місті Полтаві внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 29.08.2025 про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 182 KK України, за фактом незаконного збирання, використання та поширення конфіденційної інформації з обмеженим доступом, вчинені суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави ОСОБА_7 та ОСОБА_16 .
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явився, попередньо надав заяву про можливість розгляду справи без участі, скаргу підтримав просив задовольнити з підстав викладених у ній. Також, просив поновити пропущений строк на оскарження бездіяльності керівника першого слідчого відділу (з Дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зобов'язати уповноважених службових осіб TУ ДБР у місті Полтаві внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 29.08.2025 про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 182 KK України, за фактом незаконного збирання, використання та поширення конфіденційної інформації з обмеженим доступом, вчинені суддею Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави ОСОБА_7 та ОСОБА_16 . Зобов'язати уповноважених службових осіб ТУ ДБР у місті Полтаві впродовж 24 годин після внесення відомостей до ЄРДР надати заявнику витяг з ЄРДР.
Представник ТУ ДБР у місті Полтаві в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність, яких оскаржується.
Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підставою кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України злочином (кримінальним правопорушенням) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Вимоги ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо кримінального правопорушення зазначити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим,заявником чи виявлених з іншого джерела.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до висновку, викладеного у Постанові Великої палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів справи 29.08.2025 на адресу офісу Генерального прокурора надіслана заява ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362 КК України щодо судді Шевченківського суду м. Полтави ОСОБА_7 та її чоловіка ОСОБА_16 , які незаконно збирали, використовували та поширювали конфіденційну інформацію про ОСОБА_3 , його неповнолітню дочку та колишню дружину.
Згідно листа Офісу Генерального прокурора від 16.09.2025 відповідно до територіальної юрисдикції надіслано для розгляду заяву ОСОБА_3 від 29.08.2025 щодо можливих протиправних дій судді Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 та з інших питань до Полтавської обласної прокуратури.
18.09.2025 Полтавська обласна прокуратура надіслала для розгляду в межах компетенції заяву ОСОБА_3 від 29.08.2025, що надійшла з Офісу Генерального прокурора на адресу першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві.
Частиною 1 статті 182 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу.
Предметом вищевказаного злочину є конфіденційна інформація про особу. Конфіденційною інформацією закон визнає відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Зміст такої інформації складають відомості про приватне життя особи, що становлять її особисту чи сімейну таємницю (зокрема, інформація про освіту, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані про особу). Під приватним життям особи розуміється сфера життєдіяльності окремої особи, яка включає в себе зв'язки особи з іншими людьми, її приватні справи, сімейні стосунки тощо, тобто все, що пов'язане з її способом життя і не має публічного характеру. Особисту таємницю становлять відомості про приватне життя конкретної особи, які ця особа бажає зберегти в таємниці від інших осіб. Такими відомостями можуть бути відомості про її здоров'я, інтимне життя (зокрема наявність позашлюбних інтимних стосунків), хобі, особливість сімейних стосунків (народження поза шлюбом дитини тощо). Сімейна таємниця - відомості про приватне життя члена (членів) окремої сім'ї чи декількох сімей, які він (вони) бажають зберегти у таємниці від сторонніх осіб.
Об'єктом злочину за ст. 182 КК України є право громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю.
Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без й згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Закон зобов'язує певні категорії осіб зберігати в таємниці відомості про громадян, які стали їм відомі у зв'язку із здійсненням професійної чи службової діяльності, а також визначає певні види відомостей, які не підлягають розголошенню. Так, не підлягають розголошенню відомості, що стосуються лікарської таємниці, грошових вкладів, прибутків від підприємницької діяльності, усиновлення, листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, крім випадків, передбачених законом. Не можуть бути розголошені відомості, які стосуються особистого життя людини, зібрані в результаті оперативно-розшукової діяльності. Закон передбачає право фізичної особи на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Окремо становлять таємницю і повідомляються лише особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, результати медичного обстеження таких осіб.
Конфіденційною не може визнаватися інформація, яка вже раніше була оприлюднена шляхом публікації, повідомлення в засобах масової інформації чи іншим способом.
Слід мати на увазі, що за законом інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист. Поширення такої інформації, яка є конфіденційною, не утворює складу злочину, передбаченого ст. 182 КК України.
Приймаючи до уваги, що повідомлення ОСОБА_3 від 29.08.2025 не містить викладу обставин, котрі б могли свідчити про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362 КК України, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є необґрунтованою, а тому підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР за цим повідомленням відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_4 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1