іменем України
Справа №377/1085/25
Провадження №1-кп/377/42/25
18 грудня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ДСП ЧАЕС ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі клопотання трудового колективу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку передачею на поруки у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 09 вересня 2025 року за № 12025111190000066 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Леніногорськ, Республіка Казахстан, громадянина України, працюючого на ДСП ЧАЕС на посаді керівника проектів і програм інженерного центру, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення в тому, що виконуючи обов'язки генерального директора ДСП ЧАЕС, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та відповідно маючи право розпоряджатися коштами і майном ДСП ЧАЕС, застосовувати заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників, допустив службову недбалість внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, за наступних обставин.
В червні 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), але не пізніше 19.06.2024, ОСОБА_5 надав усну вказівку начальнику відділу управління персоналом ОСОБА_7 підготувати наказ про преміювання персоналу ДСП ЧАЕС в розмірі до 10 % посадового окладу, яка в свою чергу надала усну вказівку на виготовлення проекту наказу про преміювання своєму заступнику ОСОБА_8 ..
У подальшому ОСОБА_5 , 19.06.2024, близько 16 години (точно часу не встановлено), перебуваючи в приміщенні ДСП ЧАЕС, що розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, вулиця Збройних Сил України, 7/1, виконуючи обов'язки генерального директора ДСП ЧАЕС, будучи наділений повноваженнями по виконанню адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, тобто будучи службовою особою, в порушення вимог п.п. 2.1.1, 2.1.4, 2.1.162.1.19 посадової інструкції генерального директора ДСП ЧАЕС, п.7.10 Статуту ДСП ЧАЕС, частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про оплату праці», частин 2, 3 статті 97 КЗпП України, п.п. 6.10, 7.5 Колективного договору ДСП ЧАЕС, укладеного між роботодавцем і профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації ЧАЕС на 2019-2020 роки, Галузевої угоди, маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов'язки, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи факт порушення своїх службових обов'язків, не дотримуючись покладених на нього відповідно до посадової інструкції генерального директора та Статуту підприємства обов'язків, не забезпечив дотримання вимог трудового законодавства, визначених посадовою інструкцією генерального директора ДСП ЧАЕС, та те, що під час реалізації своїх прав і виконання обов'язків повинен діяти в інтересах підприємства, після отримання наказу № 903 «Для забезпечення безаварійної роботи за результатами діяльності підприємства протягом першого півріччя 2024 року, вагомий внесок у забезпеченні сталої роботи критичної інфраструктури України в межах воєнного стану, успішне виконання планових завдань, з метою заохочення колективу» про преміювання персоналу ДСП ЧАЕС в розмірі 9,87 % тарифної ставки (посадового окладу), умови запровадження якої не передбачено Галузевою угодою та Колективним договором ДСП ЧАЕС, підписав його, тим самим видав вищезазначений наказ.
Далі наказ № 903 «Для забезпечення безаварійної роботи за результатами діяльності підприємства протягом першого півріччя 2024 року, вагомий внесок у забезпеченні сталої роботи критичної інфраструктури України в межах воєнного стану, успішне виконання планових завдань, з метою заохочення колективу», підписаний ОСОБА_5 , передано до бухгалтерії ДСП ЧАЕС, на підставі якого здійснено незаконне нарахування та виплату премії персоналу ДСП ЧАЕС в розмірі 9,87 % тарифної ставки (посадового окладу), умови запровадження якої не передбачено Галузевою угодою та Колективним договором ДСП ЧАЕС.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них у період з 26.06.2024 по 04.07.2024 ОСОБА_5 та персонал ДСП ЧАЕС отримали безпідставно виплачену одноразову премію на суму 4 258 675 гривень і на сплату ЄСВ на суму 927 461,41 гривень за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності підприємства, чим спричинив ДСП ЧАЕС тяжкі наслідки у вигляді (збитків) на суму 5 186 136,41 гривень, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до частини 3 примітки до статті 364 КК України є тяжкими наслідками на момент вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам окремих юридичних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Під час судового розгляду кримінального провадження від Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» надійшло до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку з передачею на поруки на підставі статті 47 КК України. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, який є нетяжким злочином та до категорії корупційних злочинів не відноситься. ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності та щиро кається у вчиненому злочині. 3 листопада 2025 року ОСОБА_5 , як член трудового колективу, звернувся до ДСП ЧАЕС з проханням про можливість його взяти на поруки трудовим колективом. У зв'язку з надходженням звернення ОСОБА_5 до трудового колективу ДСП ЧАЕС з проханням про можливість взяти його на поруки трудовим колективом, ініційовано проведення загальних зборів його членів - працівників ДСП ЧАЕС. Вільне волевиявлення кожного з членів трудового колективу щодо можливості взяття ОСОБА_5 на поруки відображене та закріплене у відомостях (опитувальниках) із зазначенням їх позиції з цього питання. 5 листопада 2025 року складено протокол № 1 загальних зборів трудового колективу ДСП ЧАЕС шляхом відображення проведеного опитування за результатами голосування. Відповідно до проведеного опитування за результатами голосування, більшістю членів (учасників) прийнято рішення про можливість взяття на поруки трудового колективу ОСОБА_5 і звернення з клопотанням до Славутицького міського суду Київської області про звільнення його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» за умови, що він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Рішенням загальних зборів трудового колективу, а саме протоколом № 1 від 05 листопада 2025 року закріплено дієві заходи контрольного та виховного впливу до ОСОБА_5 ..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання та передати його на поруки трудовому колективу ДСП ЧАЕС, посилаючись на те, що він щиро кається у вчиненому злочині. Заподіяну шкоду підприємству він не відшкодував, оскільки ДСП ЧАЕС оскаржується в суді аудиторський звіт, яким встановлено шкоду підприємству в розмірі 5 186 136,41 гривень. На загальних зборах 05 листопада 2025 року він не був присутній, заяву про передачу його трудовому колективу на поруки подано ним до керівництва ДСП ЧАЕС.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання трудового колективу ДСП ЧАЕС про передачу на поруки трудовому колективу обвинуваченого ОСОБА_5 та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України, оскільки ОСОБА_5 вперше вчинив нетяжкий злочин, щиро розкаявся у інкримінованому злочині. Він разом із ОСОБА_5 звертався до керівництва ДСП ЧАЕС про взяття на поруки обвинуваченого.
Представник потерпілого ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання трудового колективу ДСП ЧАЕС про передачу на поруки трудовому колективу обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі статті 47 КК України. В судовому засіданні він пояснив, що на початку листопада 2025 року на оперативній нараді в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС ОСОБА_9 повідомив керівникам структурних підрозділів про наявність звернення ОСОБА_5 про взяття його на поруки трудовому колективу. На даній нараді було вирішено керівникам структурних підрозділів довести довідома працівників звернення ОСОБА_5 та запропонувати поставити підпис у відомостях (опитувальнику) за результатами голосування щодо передачі на поруки трудовому колективу ОСОБА_5 .. За результатами опитування більшість трудового колективу в кількості 1158 осіб поставили підпис, тим самим проголосували за передачу ОСОБА_5 на поруки трудовому колективу. Інша частини працівників в кількості 1092 осіб або не голосували, або до їх відома не доведено було звернення ОСОБА_5 ..
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання трудового колективу ДСП ЧАЕС про передачу на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 47 КК України не заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_5 вперше вчинив нетяжкий злочин та щиро розкаявся у вчиненому злочині.
Обговоривши в судовому засіданні клопотання трудового колективу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку передачею на поруки, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши документи, додані до клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Згідно з частиною 1 статті 285 КПК України випливає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому частиною 3 статті 285 КПК України визначено, що у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Крім того, частиною 4 статті 286 КПК України визначено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до частини 2 статті 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з частиною 1 статті 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, особу можна звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.
Підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.
Звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням, крім коллективу, можуть ініціювати сам обвинувачений (підсудний) або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчий чи особа, яка провадить дізнання. Порядок порушення колективом такого клопотання визначено у частинах 1, 2 статі 10 КПК України. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.
За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов'язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Відмова суду в задоволенні клопотання має бути вмотивованою.
Таким чином, інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації можна застосувати лише у разі встановлення всіх обов'язкових для подання відповідного клопотання умов, зокрема: 1) вчинення кримінально караного діяння вперше; 2) таке діяння є кримінальним правопорушенням відповідного ступеню тяжкості; 3) воно не є корупційним; 4) наявне щире каяття особи.
Встановивши відсутність хоча б однієї із цих передумов, суди не вправі застосовувати статтю 47 КК України щодо обвинуваченої особи.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 вчинив вперше злочин, передбачений частиною 2 статті 367 КК України, який є нетяжким злочином та не є корупційним.
Для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із передачею особи на поруки необхідною умовою також є щире каяття особи.
Верховний Суд у справі №523/4890/19 від 04.10.2022 висловив правову позицію щодо щирого каяття особи, як обставини, що пом'якшує відповідальність особи.
Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину, добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений не здійснив жодних дій для того, щоб відшкодувати шкоду, завдану потерпілому - Державному спеціалізованому підприємству «Чорнобильська АЕС».
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні інкримінованого злочину та пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому злочині, проте судом не встановлено факторів, які б свідчили про щирість розкаяння, намагання особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажання виправити наслідки вчиненого. Більш того, в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що він не відшкодував заподіяну шкоду, оскільки підприємством оскаржується аудиторський звіт, яким було встановлено шкоду, заподіяну ДСП ЧАЕС в розмірі 5186136,41 гривень.
Таким чином, на час розгляду даного клопотання судом не встановлено щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_5 у інкримінованому злочині, що виключає звільнення його від кримінальної відповідальності та передачу на поруки трудовому колективу ДСП ЧАЕС відповідно до статті 47 КК України.
Крім того, суд звертає увагу, що до клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки додано протокол № 1 загальних зборів представників трудового колективу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» від 05.11.2025, в якому зазначено, що на загальних зборах виступав т.в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 .. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він не був присутнім під час проведення загальних зборів трудового колективу, а подавав заяву з проханням взяти його на поруки керівництву ДСП ЧАЕС. Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив також, що він разом з ОСОБА_5 звертався до керівництва ДСП ЧАЕС із клопотанням про взяття обвинуваченого на поруки трудовому колективу. Проте, що загальні збори представників трудового колективу не проводилися 05 листопада 2025 року підтвердив і представник потерпілого в судовому засіданні ОСОБА_4 ..
Зазначені обставини ставлять під сумнів проведення загальних зборів представників трудового колективу ДСП ЧАЕС 05 листопада 2025 року. Крім того, в зазначеному протоколі вказано, що на ДСП ЧАЕС працює 2251 особа, проголосували «за» 1158 осіб, утримались (не голосували) - 1093 особи. Проте, до клопотання ДСП ЧАЕС не надано документів, які підтверджують необхідну кількість учасників трудового колективу для наявності кворуму на прийняття рішень.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання трудового колективу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку передачею на поруки на підставі статті 47 КК України необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 286, 376 КПК України,-
У задоволенні клопотання трудового колективу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку передачею на поруки на підставі статті 47 КК України відмовити.
Продовжити розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, України у судовому засіданні.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1