Справа 359/8608/24
Провадження 2/359/571/2025
17.12.2025 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі Кулик Т.В.
за участю
представника позивача Хлівного Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
У вересні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сацик Р.В., звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити позивачу додатковий строк в 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є єдиним спадкоємцем після смерті батьків. Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . У 1997 році батьки приватизували по 1/2 частці квартиру АДРЕСА_1 . Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач набув право на спадщину, внаслідок чого квартира перебувала у спільній сумісній власності позивача та його матері. 21.08.2009 року мати позивача склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла, інших спадкоємців немає. Позивач проживав поруч із матір'ю, постійно доглядав за нею та був переконаний, що спадщина вважається прийнятою автоматично, враховуючи наявність заповіту та фактичний догляд. Через юридичну необізнаність він не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк. Лише звернувшись до Першої бориспільської державної нотаріальної контори, позивач дізнався про пропуск строку та неможливість автоматичного прийняття спадщини.
02 вересня 2025 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі, та витребувано у Першої Бориспільської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
02 жовтня 2025 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засідання представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Подав заяву у якій просив проводити розгляд справи без його участі, при вирішення справи просив прийняти законне та обґрунтоване рішення по наявним матеріалам справи.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , від 23.01.2024 року
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
21.08.2009 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла сину ОСОБА_1 . Вказане слідує із заповіту від 21.08.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Шакодько О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 2-1439, та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 21152523 від 21.08.2009 року.
Згідно витягу зі спадкового реєстру №82515487 від 12.09.2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.
Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Отже, згідно з вимогами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно дост.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Враховуючи те, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Враховуючи викладене, зважаючи, що спадщина після смерті ОСОБА_2 на час розгляду справи ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є єдиним шляхом отримання спадкового майна, визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушить прав та інтересів інших осіб, а позивач не зміг з поважних причин звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори, врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком в 60 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що ОСОБА_1 , має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у право ОСОБА_1 , на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.
Керуючись ст.258,259,263,264,265 ЦПК України, ст. ст.1268,1272 ЦК України, суд ,-
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 60 дн ів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Чирка С.С.