Справа № 161/4290/24
Провадження № 2-др/161/118/25
про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
19 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Рудської С.М., вивчивши матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування вартості безпідставно набутого майна,
Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування вартості безпідставно набутого майна, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
08 грудня 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вказує, що сторона ОСОБА_1 понесла ці витрати у розмірі 40 000,00 грн., які просить суд стягнути з позивача ОСОБА_2 .
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у присудженні судових витрат на користь відповідача ОСОБА_1 необхідно відмовити, з таких підстав.
Частиною третьою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
В свою чергу, частиною шостою статті 142 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як слідує з матеріалів справи, в якості доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. сторона відповідача ОСОБА_1 надала договір про надання правової допомоги від 07 березня 2024 року №30, акт наданих послуг від 05 грудня 2025 року, а також відповідний ордер.
У п.4.1 вищенаведеного договору передбачено, що правову допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях шляхом внесення коштів готівкою. Адвокат надає клієнту квитанцію про оплату послуг.
Згідно п.4.4 договору, за консультації, вивчення матеріалів та представництво в цій судовій справі адвокат отримує від клієнта гонорар згідно акту виконаних робіт.
Отже, сторони за договором про правову допомогу пов'язали момент здійснення оплати за ним зі складенням відповідного акту про надані послуги.
В даному випадку, між адвокатом Кобилинським А.О. та ОСОБА_1 05 грудня 2025 року був відписаний акт наданих послуг, а тому, в силу положень п.п. 4.1, 4.4 договору, остання повинна була внести і оплату за ним.
Всупереч вищенаведеному в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання ОСОБА_1 п.п. 4.1 та 4.4 договору, а саме здійснення готівкої оплати у розмірі 40 000,00 грн., з видачею адвокатом відповідної квитанції. В такому випадку відсутні належні докази реального понесення позивачем витрат з надання їй професійної правничої допомоги, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні заяви.
Керуючись ч. 6 ст. 142 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування вартості безпідставно набутого майна.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складений та підписаний 23 грудня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська