Справа № 156/1517/25
Провадження № 1-кп/156/151/25
22 грудня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030000000436 від 14.10.2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
В провадженні Іваничівського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Підготовче судове засідання призначено на 22.12.2025 о 13:30 год.
На адресу суду, 22.12.2025 року надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024030000000436 від 14.10.2024 року.
В клопотанні прокурор зазначив, що ОСОБА_3 , будучи наділеним повноваженнями щодо керування господарською діяльністю підприємства та розпоряджання коштами вказаного підприємства, постійно обіймаючи на підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являється службовою особою відповідно до вимог ч.3 ст.18 КК України, внаслідок безпідставного укладення додаткових угод до Договору про збільшення вартості поставленої електроенергії, останнім вчинено розтрату коштів ДП «Шахта №9 «Нововолинська» в сумі 475 363, 43 грн на користь ТОВ «Хайат Естейт», внаслідок чого державному підприємству спричинено майнової шкоди у великих розмірах.
ОСОБА_3 , 16.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 20.10.2025 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з визначенням обов'язків строком на 2 місяці.
03.12.2025 завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024030000000436 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а обвинувальний акт скеровано для розгляду до Іваничівського районного суду.
Зокрема, підставами для застосування запобіжного заходу є існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
В сукупності з тією обставиною, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики та підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, шляхом зміни місяця проживання чи виїзду за межі держави.
Враховуючи те, що обвинуваченому відомі контактні дані потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, з огляду на особу обвинуваченого існує ризик, що останній незаконно впливатиме на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні шляхом проведення зустрічей з ними, умовлянь чи погроз спонукатиме до зміни показів у судовому засіданні.
Також обвинувачений з метою відшкодування завданих матеріальних збитків, може продовжити вчиняти інші корисливі злочини, пов'язані із заволодінням чужим майном.
Таким чином, забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу - у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив таке задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Також прокурор просив залишити без розгляду подане 05.12.2025 року клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, оскільки строк дії такого завершився.
Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні щодо клопотання прокурора поклався на розсуд суду, однак ствердив, що з'являється на всі судові засідання, свій паспорт здав до відповідних органів державної влади.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні щодо поданого прокурором клопотання поклався також на розсуд суду, однак зазначив, що на його думку не має підстав для обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_5 перевіривши доводи клопотання, суд вважає, за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи (ч.2 ст.131 КПК України).
Статтею 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно зі ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1-2 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (ч.2 ст.194 КПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Оцінюючи наведені підстави для застосування у даній конкретній справі ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Ст. 29 Конституції України гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.
Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_3 до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, котрі дозволяють об'єктивному спостерігачу з великим ступенем упевненості стверджувати про причетність ОСОБА_3 до скоєння кримінального правопорушення, однак ці докази мають бути предметом судового розгляду на подальших стадіях кримінального провадження.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, інкриміноване особі, підлягає врахуванню як один із суттєвих критеріїв при обранні запобіжного заходу. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 , органом досудового розслідування пред'явлене обвинувачення у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкція відповідної частини статті КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Враховуючи, що обвинувачений працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки в суспільстві, однак існує ймовірність залишення ним місця роботи та проживання (втечі), суд вважає, що прокурором частково доведено існування щодо ОСОБА_3 ризику переховуватись від правосуддя.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення не надано до суду жодних доказів, котрі дозволяли б поза розумним сумнівом припускати можливість впливу обвинуваченого на них у кримінальному провадженні, про наявність протиправного тиску на останніх з боку обвинуваченого (звернень з цього приводу до правоохоронних органів тощо).
Сторона обвинувачення не переконала суд та в своєму клопотанні детально не обґрунтувала жодних підстав щодо можливості обвинуваченим ОСОБА_3 вчинення інших корисливих злочинів , а отже на думку суду це тільки припущення прокурора.
Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, необхідний та достатній для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та для виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків. Тому є достатні підстави вважати, що такий ступінь обмеження прав обвинуваченого, як особисте зобов'язання відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у розглядуваному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості.
Частиною 1 ст. 179 КПК України передбачено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України такі обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців, який також може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України та зобов'язати його - прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, які дають право на виїзд за кордон.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_3 слід залишити без розгляду, оскільки термін такого на даний час сплив.
Крім цього, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання з метою забезпечення явки у наступне судове засідання належного представника ДП «Шахта №9 «Нововолинська».
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 179, 193, 194, 196, 331, 372, 376, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на два місяці з 22 грудня 2025 року до 22 лютого 2026 року включно.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, які дають право на виїзд за кордон.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підготовче судове засідання щодо розгляду кримінального провадження № 156/1517/25 відкласти на 14.01.2026 на 10:00 год.
Відповідно до ч.3 ст.179 КПК України контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання обвинуваченим ОСОБА_6 покласти на прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлено та підписано 22.12.2025 року о 17:00 год.
Суддя ОСОБА_1