Єдиний унікальний номер 644/178/25
Номер провадження 22-ц/818/4106/25
23 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Мальованого Ю.М.,
суддів -Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на заочне рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 12 червня 2025 року в складі судді Зайцевої М.С. по справі № 644/178/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір в сумі 2000,00 грн щомісяця.
В обґрунтування вимог зазначала, що вона є інвалідом другої групи за загальним захворюванням з ураженням опорно - рухового апарату, наразі їй 63 роки. За станом здоров'я вона не може працювати, розмір пенсії становить 2980,00 грн. Єдине джерело її існування - пенсія за інвалідністю, розмір якої є недостатнім для задоволення її мінімальних життєвих потреб та придбання ліків. Вона потребує матеріальної допомоги, оскільки пенсія не покриває всіх необхідних витрат. Відповідач по справі є її сином, знаходиться в працездатному стані та віці, не здійснює виплат по аліментах, а тому може надавати їй допомогу та сплачувати на аліменти у розмірі 2000,00 грн щомісяця.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 12 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Зазначає, що їй не вистачає коштів на медичні допоміжні приладдя, оскільки позивач є інвалідом другої групи, вона не може пересуватися майже по квартирі, постійно знаходиться у ліжку. Оплата комунальних послуг ОСОБА_1 проводиться по можливості, в повному обсязі вона не може оплачувати своє житло. Таким чином просить задовольнити її позовні вимоги.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на заочне рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 12 червня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б дали можливість оцінити матеріальний стан останньої та потреби у витратах на лікування, а саме відсутні відомості про наявність у позивача на праві власності нерухомого та (або) рухомого майна, наявність або відсутність субсидій на оплату комунальних послуг, не надано переліку лікарських препаратів, які призначені лікарем та є необхідними для придбання та вживання позивачем.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є матір?ю відповідача по справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи за загальним захворюванням та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою про доходи № 4991 0994 7992 2911 Індустріального об'єднаного управління ПФУ м. Харкова, розмір пенсії складає 2980,00 грн щомісячно, відомості за вересень 2024 року - листопад 2024 року (а.с. 6, 10).
Згідно висновку № 2546 КНП «Міська поліклініка № 18» ОСОБА_1 рекомендовано соціальні послуги - догляд вдома, висновок дійсний до 03 червня 2024 року.
Також судом встановлено, що позивачка на даний час у шлюбі не перебуває, інших дітей, окрім відповідача, вона не має.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч.1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Положеннями ст. 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК України).
Таким чином, колегія суддів встановила, що позивачка є пенсіонеркою, непрацездатною, інвалідом другої групи, а тому має необхідність у матеріальній допомозі, яку відповідач, який є її сином, не надає, хоча є працездатним і має можливість сплачувати аліменти на утримання матері.
Підстав, передбачених положеннями ст. 204 СК України, для звільнення відповідачів від обов'язку утримувати непрацездатну матір не встановлено.
Висновки суду першої інстанції про те, що позивачка хоча і є непрацездатною, проте отримує пенсію у розмірі, який не є меншим прожиткового мінімуму, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому не потребує необхідності отримувати сторонню матеріальну допомогу, є безпідставними, так як положення ст. 202, 203 СК України, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають врахування лише прожиткового мінімуму, встановленого законом, як безумовної умови для стягнення чи відмови у стягненні аліментів.
Тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
При з'ясуванні питання чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Колегія суддів вважає, що позивачка обґрунтовувала позовні вимоги посиланням на те, що вона є непрацездатною, інвалідом, отримує пенсію, більшу частину з яких витрачає на придбання ліків, оплату комунальних послуг та продуктів харчування. Коштів, необхідних для забезпечення її життєдіяльності не вистачає, а тому зважаючи на скрутне матеріальне становище вона потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати син.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає за можливе, виходячи з обов'язку дітей утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують допомоги, вимоги задовольнити та стягувати з відповідача аліменти на утримання матері у розмірі 2000,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і довічно. Саме такий розмір аліментів суд вважає обґрунтованим та доцільним.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 12 червня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 09 січня 2025 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1816,80 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2025 року
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина