Справа № 646/10504/25
Провадження № 2/646/5168/2025
23.12.25 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивачі звернулися до Основ'янського районного суду міста Харкова із вищевказаною позовною заявою про визнання права власності за ОСОБА_1 1/3 частку квартири та за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частку на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 94,7 кв.м.
Ухвалою суду від 14.11.2025 вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.
Вказана ухвала суду 18.12.2025 вручена позивачу - ОСОБА_1 , що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.
22.12.2025 від позивачів до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано копію технічного паспорту від 21.11.1995 року, копію рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02.12.2025 року.
Однак вказані в ухвалі суду від 14.11.2025 недоліки позивачами не усунуті, до суду також не надано документів, які належним чином підтверджують існування та актуальні технічні характеристики вказаного об'єкта нерухомого майна станом на час подання позову.
У заяві про усунення недоліків позовної зяви від 13.10.2025 року зазначається, що 26.11.2025 року за заявою № 70161428 позивачі звернулись до державного реєстратора, однак 02.12.2025 року у реєстрації права власності рішенням № 82262168 від 02.12.2025 року останнім відмовлено на підставі повного фізичного знищення архівів КП «Куп'янське БТІ» та унаслідок чого через неможливість отримати повну та достовірну інформацію стосовно проведеної до 2013 року державної реєстрації прав, що підтверджується копією рішення № 82262168 від 02.12.2025 року.
У поданій позовній заяві від 13.10.2025 року позивачі вказують, що відповідачем у справі є Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області, як у позовній заяві, так і в заяві про усунення недоліків, не зазначено обставин, у чому полягає порушення прав позивачів з боку відповідача, а саме, яким чином відповідачем оспорюється або не визнається право власності за ОСОБА_1 на 1/3 частку квартири та за ОСОБА_2 на 1/3 частку на квартиру АДРЕСА_1 , та не надано до суду докази, що підтверджують обставини невизнання або оспорювання права власності позивачів станом на час подання позову - 13.10.2025 року, або ж докази втрати позивачами документа, який засвідчує їх право власності.
Адже вбачається, що право власності на квартиру належить позивачам на підставі оригіналу правовстановлювального документу - договору міни від 05.04.1996 року та зареєстроване 25.04.1996 року за реєстровим № 12309 і вписане в реєстрову книгу під № 92. Вказаний договір перебуває у позивачів, інформація про його втрату відсутня. Крім того, суду не надані докази скасування, розірвання чи в інший спосіб припинення, втрати чинності вказаного договору.
Тому, всупереч положенням ст. 392 ЦК України позивачі не вказали обставин та не надали до суду належних та допустимих доказів, на підтвердження існування цивільно-правового спору про право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна - квартиру та наявності фактів оспорення або невизнання права власності позивачів на цю квартиру іншою особою - відповідачем у справі станом на час подання позову від 13.10.2025 року.
Також разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви до суду подано технічний паспорт від 21.11.1995 року, що складений за результатами проведеної на той час технічної інвентаризації квартири.
У справі № 752/9104/18 Верховний Суд зазначив про те, що технічний паспорт - це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.
У відповідності до «Инструкции о порядке проведения технической инвентаризации жилищного фонда», затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 № 380, що діяла на момент складання технічного паспорту, який подано до суду (від 21.11.1995 року), передбачено, що з метою вичерпної звітності змін місцеві бюро технічної інвентаризації проводять планові суцільні обстеження, до того ж щорічно повинно бути обстежено не менше 1/5 загального числа домоволодінь, а за п'ятирічний період повинен бути обстежений увесь житловий фонд кожного даного населеного пункту.
Також відповідно до «Инструкции о порядке проведения технической инвентаризации жилищного фонда», затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 № 380, у разі виявлення змін у праві власності спорудами і в обмеженнях цього права (арешт, застава та ін.), а також у праві користування спорудами (оренда) інвентаризаційні бюро після виконння усіх вимог вносять у реєстрові книги домоволодінь, інвентаризаційні плани та технічні паспорти відповідні виправлення і доповнення шляхом складення нових записів, а технічний паспорт заміняється на новий.
Як вбачається із матеріалів справи право власності на квартиру належить позивачам на підставі оригіналу правовстановлювального документу - договору міни від 05.04.1996 року та зареєстроване 25.04.1996 року за реєстровим № 12309 і вписане в реєстрову книгу під № 92, однак у відповідності до «Инструкции о порядке проведения технической инвентаризации жилищного фонда», затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 № 380, що діяла на станом на момент укладення відповідного договору міни від 05.04.1996 року, не здійнено технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна, який становить предмет відповідного договору, а відповідно не внесено у реєстрові книги домоволодінь, інвентаризаційні плани та технічні паспорти відповідні виправлення і доповнення шляхом складення нових записів, та не замінено технічний паспорт від 21.11.1995 року на новий.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 року № 127 затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що визначала механізм проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб'єкти господарювання та діяла на всій території України, зокрема цією інструкцією визначено випадки необхідності проведення технічної інвентаризації, за результатами проведення якої складалась інвентаризаційна справа, включно з матеріалами технічної інвентаризації, технічними паспортами та обов'язковим внесенням відомостей про об'єкт нерухомого майна до Реєстру об'єктів нерухомого майна.
Також відповідно до розділу 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна з метою дотримання відповідності даних інвентаризаційно-технічної бази дійсному стану житлового та нежитлового фонду в містах, селищах та сільській місцевості доцільно через кожні 5 років проводити обстеження та переоцінку об'єктів, і згідно з розділом 11 цієї Інструкції при наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті.
Таким чином, за період з 1995 року по 2025 рік вказаний вище об'єкт нерухомого майна міг зазнавати змін, зокрема, але не обмежуючись, в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, які потребували проведення технічної інвентаризації відповідного об'єкта із відображенням його актуальних технічних характеристик.
Вбачається, що технічний паспорт від 21.11.1995 року, складений за результатами технічної інвентаризації, проведеної відповідним суб'єктом господарювання 1995 року, не може відображати актуальні станом на 2025 рік технічні характеристики квартири АДРЕСА_1 .
Також згідно зі ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Водночас до суду не надано підтверджень щодо існування (цілісності) вказаного об'єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 станом на час подання позову у 2025 році.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що позивачі у встановлений строк не усунули визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки, суддя приходить до висновку, що позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути заявнику, роз'яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно - вважати неподаною та повернути заявникам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів в порядку ст. 261, ст. 354 ЦПК України.
Суддя Д.Є. Серпутько