Справа № 636/694/24
Провадження № 1-кп/645/220/25
19 грудня 2025 року м.Харків
Колегія суддів Немишлянського районного суду м.Харкова у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 , Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судових засідань - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження № 1202322100002962 від 27.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.3 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.396 КК України,-
встановив:
В провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.
Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_9 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 був обраний цілодобовий домашній арешт, відносно обвинуваченого ОСОБА_11 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на певний доби, а саме з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня, зазначені запобіжні заходи востаннє продовжено ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 23.10.2025 року на строк до 21.12.2025 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, просив про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 . Відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний час доби. В обгрунтування клопотання посилався на наявність доказів у вчинені обвинуваченими кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.396 КК України, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_9 щодо клопотання прокурора заперечував, просив про заміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , не заперечували щодо продовження запобіжного заходу відносно них. Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, та захисника про зміну запобіжного заходу - полагались на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_7 проти продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, підтримала подане клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 , оскільки вважає, що подальше утримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою буде становити суттєве порушення його законних прав та інтересів, а також порушення, щодо дотримання підписаних міжнародних договорів та виконання іноземних рішень. Вважає, що наявні підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено перед судом наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Це обов'язок прокурора, а не право. Довести поза розумним сумнівом наявність ризиків, які підтверджуються належними та допустимими доказами. Відносно обвинуваченого ОСОБА_9 конкретних фактів та доказів для того, щоб не тільки продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а й взагалі його застосовувати, надано не було, що являється порушенням не тільки національних норм права, а й міжнародних. Також, зазначає, щовідомості щодо притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, до Міністерства внутрішніх справ України не надходили. У обвинуваченого ОСОБА_9 наявні стійкі соціальні зв'язки. У нього є колишня дружина ОСОБА_15 та син ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Незважаючи на те, що син проживає у Франції, вони постійно спілкуються, підтримують контакт, син активно цікавиться життям батька та переживає за нього. Крім того, у ОСОБА_9 є мати - ОСОБА_17 , людина похилого віку, яка потребує постійної уваги та догляду. До моменту взяття під варту ОСОБА_17 особисто забезпечував її всім необхідним, піклувався про стан її здоров'я та побутові потреби. Проте, не зважаючи на той факт, що поміщення в установу попереднього ув'язнення негативно вплинуло на сімейне щастя обвинуваченого ОСОБА_9 , останній намагається своєю позитивною поведінкою доводити, що він не став соціально неадаптованим. Через тривале обмеження волі обвинувачений ОСОБА_9 , останній позбавлений можливості вільно обирати собі працю, щоб заробляти собі на життя та щоб забезпечувати (утримувати) своїх рідних, а саме свою дружину, та сина , а це в свою чергу являється порушенням права, що передбачене Конституцією України. Також зазначає, що обвинувачеий ОСОБА_9 має бездоганну військову репутацію, дисциплінований, відповідальний, свідомий громадянин України, під час проходження служби проявив особисту мужність, стійкість, витримку, та професіоналізм. Неодноразово виконував бойові завдання підвищеної складності, діяв рішуче та злагоджено, дбав про безпеку побратимів і успішне виконання поставлених цілей. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також, відповідно до характеристики СІЗО ув'язнений ОСОБА_9 характеризується посередньо, вимоги режиму тримання та правила внутрішнього розпорядку СІЗО не порушує, на профілактичних обліках не перебуває. Адміністрацією установи не заохочувався, до суспільно-корисної праці не залучається. Підтримує соціально-корисні зв'язки з родичами шляхом використання ІР-телефонії. Утримується в приміщенні з невеликою чисельністю ув'язнених, конфліктів не допускає, у взаємовідносинах з представниками адміністрації та персоналом установи дотримується ввічливої та правомірної поведінки, виконує їх законні вимоги. Сторона захисту вважає за можливе застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 . Власник житла - двоюрідна сестра обвинуваченого ОСОБА_18 , яка надала згоду на проживання ОСОБА_9 . Разом із тим, на випадок зміни запобіжного заходу обвинуваченому, ОСОБА_9 , його рідний брат ОСОБА_19 на період перебування останнього під цілодобовим домашнім арештом зможе забезпечувати його продуктами харчування та товарами першої необхідності за власний рахунок. Також ОСОБА_19 погодився усіляко допомагати обвинуваченому, зокрема забезпечувати коштами на проїзд до зали суду та інші необхідні витрати, пов'язані з виконанням процесуальних обов'язків. Крім того, в судовому засіданні захисник зазначила, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, подано з порушенням встановлених КПК України строків, в клопотанні зазначенні невірні формулювання, що не відповідають стадії розгляду кримінального провадження.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 підтримали клопотання в частині продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 .
Прокурор заперечував проти задовлення клопотання захисника ОСОБА_7 , просив задовольнити клопотання про продовження строків тримання під вартою.
Судова колегія, розглянувши клопотання прокурора та захисника, заслухавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України).
Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинувачених з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст. 177 КПК України).
Також, при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до15 років або до довічного ув'язнення. Із наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_9 позитивно характеризується, має нагороди, як військовий. Дані про міцні соціальні зв'язки обвинуваченого в матеріалах справи відсутні, так як встановлено, що обвинувачений розлучений, має повнолітнього сина, колишня дружина та син, є громадянами іншої держави.
Колегія суддів, також зазначає, що обвинувачений хоча і має на території України близьких родичів (мати та брат), які готові йому допомагати, але не має постійного місця мешкання на території України, так як тривалий час до початку збройної агрессії рф проти України, проживав за межами України у Франції. На даний час триває розгляд справи, свідки по даному кримінальному провадженню, які є військовослужбовцями ще не допитані в судовому засіданні, також не були допитані інші обвинувачені по справі, судом не були досліджені письмові речові докази. Колегія суддів вважає, що ризики передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; та незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, не зникли.
Колегією суддів, досліджувалось питання можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, але, з урахуванням вищевказаних ризиків та характеру і тяжкості обвинувачення вбачається, що такі заходи, що не пов'язані з тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. А з огляду на вищевказані обставини, ризики та суспільний інтерес у справі, який полягає у забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, превалює над правом обвинуваченого ОСОБА_9 на запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
В клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 не зазначені нові обставини, які не були досліджені судом, та на підставі яких колегія суддів може змінити запобіжний захід на більш м'який, тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.
Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину, зареєстровані та мешкають в різних областях України, не мають постійного місця мешкання в м.Харкові, можуть приховуватись від суду, та незаконно впливати на свідків, тому є ризики передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування.
Крім того, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, судова колегія вважає, що у цьому судовому провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, можуть вдатися до відповідних дій.
Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та продовження домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не може перевищувати 60 днів. Обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, та обвинуваченому ОСОБА_11 , продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, а саме з 22.00 година до 06.00 години наступного дня, який не може перевищувати два місяця.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України - суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини. Тому колегія суду не визначає розмір застави обвинуваченому ОСОБА_9 .
Таким чином, судова колегія вважає необхідним продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_9 , у вигляді тримання під вартою, та ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 16 лютого 2026 року.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-199, 314-316 КПК України, судова колегія-
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 16 лютого 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вигляді домашнього арешту на певний час доби, а саме з 22.00 години до 06.00 години наступного дня, на строк 2 місяці, тобто до 16 лютого 2026 року, за адресою, АДРЕСА_2 .
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк 2 місяці, тобто по 16 лютого 2026 року, включно, за адресою: АДРЕСА_3 .
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строком на 2 місяці, тобто по 16 лютого 2026 року, включно, за адресою: АДРЕСА_4 .
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на строком на 2 місяці, тобто по 16 лютого 2026 року, за адресою: АДРЕСА_5 .
Встановити строк дії ухвали - до 16 лютого 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той саме строк з моменту вручення копії ухвали суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3