Справа № 629/5038/20
провадження № 1-кп/632/100/25
19 грудня 2025 року м. Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 , заявленого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мерефа Харківської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -
В провадженні суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 19 листопада 2025 року про відмову у поверненні обвинувального акта, захисник ОСОБА_7 заявив відвід складу суду, який відповідно до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України був мотивований в окремій письмовій заяві від 03 грудня 2025 року.
У зазначеній заяві захисник наголосив, що відсутність належного формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, на його думку, є очевидним порушенням принципу верховенства права. Водночас, суд не надав належної оцінки вказаним обставинам, чим, на переконання сторони захисту, поставив під сумнів свою безсторонність та об'єктивність у контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема підпункту «а» пункту 3 статті 6, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, що є підставою для відводу складу суду.
Під час підготовчого судового засідання 19 грудня 2025 року захисник ОСОБА_7 заявлений відвід підтримав, посилаючись на мотиви, викладені в заяві від 03 грудня 2025 року.
Обвинувачена ОСОБА_6 доводи заяви свого захисника підтримала, просила суд задовольнити заяву про відвід складу суду.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви заперечував, посилаючись на її безпідставність та не відповідність вимогам процесуального закону для заявлення відводу.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання захисника ОСОБА_7 , заявленого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , суд доходить такого висновку.
Так, відповідно до положень ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Водночас, у своєму клопотання від 03 грудня 2025 року захисник не навів належних та аргументованих доказів порушення колегією суддів як суб'єктивного, так і об'єктивного критерію, які б свідчили про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Відтак, не може бути підставою для відводу колегії суддів клопотання, яке містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами. Посилання захисника на те, що формулювання обвинувачення відсутнє у обвинувальних актах і цей факт є очевидним є виключно суб'єктивним сприйняттям захисником як власних клопотань, так і їх обґрунтування.
Таким чином, доводи та висновки захисника ОСОБА_7 щодо упередженості колегії суддів мають суб'єктивний характер. Подана заява про відвід не містить обставин та фактів, які б об'єктивно свідчили про заінтересованість суддів у результатах розгляду кримінального провадження чи про відсутність їх безсторонності. Наведені захисником аргументи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами й фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням, прийнятим колегією суддів, що саме по собі не може розцінюватися як підстава для висновку про упередженість чи необ'єктивність суду.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, незгода сторони з ухваленим судовим рішенням не належить до обставин, які виключають участь суду в кримінальному провадженні.
З огляду на те, що заявником не доведено наявності передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які б виключали участь колегії суддів у розгляді зазначеного кримінального провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 , заявленого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 про відвід колегії суддів, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України,-
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , заявленого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , про відвід колегії суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3