Справа № 642/8169/25
Провадження № 1-кс/642/1856/25
Іменем України
19 грудня 2025 року слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Манченки Харківського району Харківської області, громадянина України, з повною вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину та батька пенсійного віку, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , солдат-водій, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.307 КК України, -
Старший слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, що СВ ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221220001473 від 18.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, знаючи про високу прибутковість від вчинення цих злочинів, з метою систематичного отримання прибутку від їх збуту, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року №188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання, з метою подальшого збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, перебуваючи на території України, в невстановлений період часу однак не пізніше 18.12.2025, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс. Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, придбаний ним наркотичний засіб - канабіс, залишив зберігати з метою подальшого збуту в приміщенні домоволодіння, за місцем свого фактичного мешкання, розташованої за адресою : АДРЕСА_2 .
Крім того, ОСОБА_5 з метою подальшої передачі кінцевому споживачу використовував вакууматор та полімерні пакети для фасування наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.
Протиправні, злочинні дії ОСОБА_5 пов'язані з незаконним придбанням та зберіганням наркотичного засобу - канабіс, з метою подальшого збуту, були припинені на законних підставах співробітниками поліції, якими 18.12.2025 в період часу з 07 год. 11 хв. по 12 год. 09 хв., на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду міста Харкова, провели обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: 3 зіп пакета з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, 6 полімерних прозорих завакуумованих пакетів з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, 16 скляних банок всередині яких наявна речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожою на канабіс, 1 скляна емність з речовиною рослинного походження зовні схожою на наркотичну речовину - канабіс, 1 прозорий целофановий пакет з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, вакуумний пакувальник, 1 рулон вакуумних пакетів.
Дослідження 6 полімерних прозорих завакуумованих пакетів з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, 16 скляних банок всередині яких наявна речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожою на канабіс, 1 скляна емність з речовиною рослинного походження зовні схожою на наркотичну речовину - канабіс, 1 прозорий целофановий пакет з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс триває.
Таким чином, ОСОБА_5 , всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту.
18.12.2025 (час фактичного затримання 12 год. 49 хв.) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення ним кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
18.12.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини з метою збуту.
Підозра висунута ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: - рапортом співробітника поліції про виявлення протиправної діяльності ОСОБА_5 у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; -протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_5 в ході якого виявлено та вилучено 3 зіп пакета з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, 6 полімерних прозорих завакуумованих пакетів з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, 16 скляних банок всередині яких наявна речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожою на канабіс, 1 скляна емність з речовиною рослинного походження зовні схожою на наркотичну речовину - канабіс, 1 прозорий целофановий пакет з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичну - канабіс, вакуумний пакувальник, 1 рулон вакуумних пакетів; -протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 ;
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичної речовини - канабіс, обіг якої обмежено, за яке передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, крім іншого: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути ризики передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України:
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , зібрані докази його причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Підозрюваний ОСОБА_5 , не має законних джерел отримання заробітку, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється та зібрані під час проведення досудового розслідування докази його причетності до вчинення вказаного злочину свідчить про те, що ОСОБА_5 тривалий час займається вказаною протиправною діяльністю, яка є безпосереднім основним джерелом його доходів, обставини проведення обшуку та оглядів місця події за участю підозрюваного свідчать про продуманість його протиправних дій. У зв'язку з чим, ОСОБА_5 усвідомлюючи про незворотність настання покарання, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Враховуючи проведення бойових дій на території України, що може створити умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того, вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду.
- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - наявний ризик незаконного впливу на свідка обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_5 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на понятих, як благаючі або умовляючи їх, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин. Маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відомо місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні та знаходячись на волі останній може безпосереднього або з числа осіб з близького оточення вчинити зазначені дії.
- п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, в рамках кримінального провадження заплановано проведення ряду слідчих дій та вилучення речових доказів, здійснити які, до моменту висунення підозри ОСОБА_5 було неможливим та призвело би до їх втрати. Перебування останнього на волі, дає об'єктивні підстави казати про наявність ризику перешкоджання, оскільки враховуючи специфіку вказаної категорії кримінальних проваджень, обізнаності осіб, які причетні до їх вчинення та латентності їх дій, підозрюваний володіючи інформацією про вказані факти та при наявності можливості буде вчиняти дії з метою не викриття або пом'якшення його відповідальності тощо.
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, враховуючи характер скоєного злочину, відсутністю у підозрюваного законних джерел отримання заробітку та зібраними під час проведення досудового розслідування доказами того, що ОСОБА_5 тривалий час займається незаконною діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, обґрунтовано підозрюється в умисному тяжкому кримінальному правопорушенні - злочині та незважаючи на притягнення його до кримінальної відповідальності може вчинити новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Припинення протиправної діяльності ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів. Крім того, був проведений обшук в ході яких було виявлено та вилучено вакууматор та полімерні пакети до нього, а також зіп пакети з речовиною рослинного походження, які вже були розфасовані, що свідчить про те, що ОСОБА_5 має стійку антисоціальну спрямованість.
Зазначені ризики свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного та з урахуванням всіх встановлених даних контроль за поведінкою підозрюваного можливо здійснити лише шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 , умисного тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення, данні про його особу свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України та спростовують можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
За наведених обставин необхідно обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», оскільки без застосування запобіжного заходу та перебування останнього на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та покинути територію України, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та послалися на те, що застосування жодного більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пославшись, що він не має бажання переховуватись від органу досудового слідства та суду, просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту або застосувати заставу, щоб він міг працювати та забезпечувати батька-пенсіонера та свою свого малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання також заперечував, зазначивши, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені та повідомлення про підозру не обґрунтована належним чином, послався на те, що стороною обвинувачення не враховані дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема те, що він є військовослужбовцем, має постійне місце реєстрації та проживання, розлучений, має на утриманні малолітню дитину та батька пенсійного віку, раніше не судимий, що свідчить про міцні соціальні зв'язки. Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту або застосувати заставу.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,
обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачений КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, даний злочин є тяжким.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обгрунтованість повідомленої підозри підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , зібрані докази його причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. ОСОБА_5 , не має законних джерел отримання заробітку, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється та зібрані під час проведення досудового розслідування докази його причетності до вчинення вказаного злочину свідчить про те, що ОСОБА_5 тривалий час займається вказаною протиправною діяльністю, яка є безпосереднім основним джерелом його доходів, обставини проведення обшуку та оглядів місця події за участю підозрюваного свідчать про продуманість його протиправних дій. У зв'язку з чим, ОСОБА_5 усвідомлюючи про незворотність настання покарання, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду. Також підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків сторони обвинувачення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки притягнення його до кримінальної відповідальності, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин. Маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відомо місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так в рамках кримінального провадження заплановано проведення ряду слідчих дій та вилучення речових доказів, здійснити які, до моменту висунення підозри ОСОБА_5 було неможливим та призвело би до їх втрати. Перебування останнього на волі, дає об'єктивні підстави казати про наявність ризику перешкоджання, оскільки враховуючи специфіку вказаної категорії кримінальних проваджень, обізнаності осіб, які причетні до їх вчинення та латентності їх дій, підозрюваний ОСОБА_5 володіючи інформацією про вказані факти та при наявності можливості буде вчиняти дії з метою не викриття або пом'якшення його відповідальності тощо, а тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, це підтверджується тим, що враховуючи характер скоєного злочину, відсутністю у підозрюваного законних джерел отримання заробітку та зібраними під час проведення досудового розслідування доказами того, що ОСОБА_5 тривалий час займається незаконною діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів, обґрунтовано підозрюється в умисному тяжкому кримінальному правопорушенні та незважаючи на притягнення його до кримінальної відповідальності може вчинити новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Припинення протиправної діяльності ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів. Крім того, було проведено обшук за місцем мешкання підозрюваного, в ході якого було виявлено та вилучено вакууматор та полімерні пакети до нього, а також зіп пакети з речовиною рослинного походження, які вже були розфасовані, що свідчить про те, що ОСОБА_5 має стійку антисоціальну спрямованість. В даному випадку існує ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити йому належну процесуальну поведінку, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , має постійне місце реєстрації та проживання, розлучений, має на утриманні малолітню дитину та батька пенсійного віку, раніше не судимий,, його стан здоров'я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Разом з тим, відповідності до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Вирішення даного питання є виключною дискрецією суду.
Якщо притримуватись тієї думки, що під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не має права розглядати питання щодо розміру застави, необхідно буде визнати, що таке тримання під вартою особи перетворюється для неї на безальтернативний запобіжний захід.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88 від 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04 від 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов'язків.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає доречним з'ясувати питання щодо визначення належного розміру застави.
Європейський суд з прав людини неодноразово своїх рішеннях наголошував на тому, що таке питання є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, тому органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави, в т.ч. під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, розлучений, має на утриманні малолітню дитину та батька пенсійного віку, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст.178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні та враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому суд визначає заставу в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 грн. (3028 х 50= 151 400 грн.).
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 16.02.2026.
Визначити суму застави у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 151 400 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженню.
Термін дії ухвали до 16.02.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1