Справа № 642/7019/25
Провадження № 2-а/642/67/25
22 грудня 2025 р. м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Балабая С.С.,
секретаря судового засідання - Ажиппо О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Холодногірського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 6072089 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.11.2025,
На адресу Холодногірського районного суду міста Харкова від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 6072089 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.11.2025.
Позовні вимоги мотивує тим, що постанова серії ЕАН № 6072089 від 02.11.2025 року є незаконною та підлягає скасуванню з таких підстав на переконання позивача. Грубе порушення правил територіальної підвідомчості (ст. 276 КУпАП). Справа про адміністративне правопорушення розглянута не за місцем вчинення правопорушення (вул. Холодногірська, 173, м. Харків), а за іншою адресою (вул. Новий Побут, 14), що прямо суперечить ч. 1 ст. 276 КУпАП. Винятки, передбачені ч. 2 ст. 276 КУпАП (за місцем проживання чи обліку ТЗ), у цій справі застосовано не були і не обґрунтовувалися. Таке порушення є істотним і самостійною підставою для скасування постанови. Порушення права на захист та права користуватися юридичною допомогою (ст. 268 КУпАП). Позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи для залучення адвоката/юридичного фахівця. Розгляд відбувся без надання достатнього часу на підготовку до захисту, що є грубим порушенням права на захист, гарантованого ст. 268 КУпАП та ст. 59 Конституції України. Відмова в реалізації такого клопотання без поважних причин є підставою для скасування постанови (Постанова Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а, а також від 04.03.2021 у справі № 761/31549/17). Крім цього, позивач заявляв клопотання про опитування пасажира як свідка події. Це клопотання було повністю проігноровано без будь-якого мотивування. Таке порушення принципу всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи (ст. 245 КУпАП) є підставою для скасування постанови. Окрім цього, фактично постанова ґрунтується лише на суб'єктивному сприйнятті інспектора. Немає ні відеофіксації порушення в автоматичному режимі, ні належним чином оформлених матеріалів, які б об'єктивно підтверджували факт непропуску пішохода саме на середині переходу. Сам факт складання постанови не є доказом вчинення правопорушення (практика ВС: постанова від 26.04.2018 № 338/1/17, від 08.07.2020 № 177/525/17, від 15.05.2019 № 537/2088/17). Відповідач не довів наявність події правопорушення та вини позивача в порядку, встановленому законом. Всі неусунені сумніви щодо події правопорушення та вини особи тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності (ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості в адміністративному процесі, практика ВС та ЄСПЛ). У постанові вказано, що розгляд проводився колегіально, хоча на практиці рішення приймав один працівник поліції, що суперечить порядку, встановленому КУпАП для випадків, коли передбачено колегіальний розгляд. Позивач стверджує, що пред'являв посвідчення водія та інші документи, що підтверджується свідченням свідка ОСОБА_2 . Ця обставина не була належним чином перевірена та оцінена, що свідчить про необ'єктивність розгляду. На переконання позивача, наявність хоча б однієї з наведених істотних порушень процедури розгляду справи (а в даному випадку їх декілька) є самостійною та достатньою підставою для визнання постанови протиправною та її скасування відповідно до ст. 287-289 КУпАП, ст. 19, 59, 62 Конституції України та усталеної судової практики Верховного Суду.
Ухвалою суду від 14.11.2025 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 6072089 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.11.2025. Витребувано в Управління патрульної поліції в Харківській області (вул. Шевченка, 315-а, м. Харків, 61033) матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП в Харківській області Переродовим Євгенієм Андрійовичем за ч. 1 ст. 126 КУпАП України 02.11.2025 ОСОБА_1 , у тому числі письмові докази та матеріали відеозаписів з нагрудних камер поліцейських (за наявності).
28.11.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача на позов, в якому останній проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
В обгрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на правомірність дій поліцейських, наявність доказів (відеозаписи з бодікамери та відеореєстратора), дотримання процедури скороченого провадження, а також на те, що відсутність адвоката на місці зупинки не є порушенням права на захист.
У судове засідання сторони не з'явились, заявивши про розгляд справи за їхньої відсутності.
Позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи в межах наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Винятки, передбачені ч. 2 цієї статті (за місцем проживання порушника чи місцем обліку транспортного засобу), у даній справі не застосовувалися та не обґрунтовувалися в постанові.
Місцем вчинення правопорушення є вул. Холодногірська, 173, м. Харків. У постанові вказано місце розгляду - вул. Новий Побут, 14. Відповідач не надав доказів того, що зазначена адреса є місцем зупинки транспортного засобу або що розгляд проводився саме на місці вчинення правопорушення.
Така обставина є істотним порушенням процедури розгляду справи, що самостійно є підставою для скасування постанови (постанова Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 760/12800/17, від 25.09.2019 у справі № 520/12345/18).
Окрім того, позивач заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості скористатися правовою допомогою адвоката, а також про опитування свідка (пасажира).
Ці клопотання були проігноровані особою, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення. Відповідач не надав доказів того, що позивачу було надано реальну можливість реалізувати право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП.
Відмова в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для залучення захисника є істотним порушенням права на захист, що тягне за собою скасування постанови (постанова Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а, від 04.03.2021 у справі № 761/31549/17).
Суд враховує доводи позивача, щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що у посадових осіб суб'єктів владних повноважень, в тому числі і у працівників органів і підрозділів Національної поліції, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, є обов'язок - забезпечити особам, які притягуються до адміністративної відповідальності можливість користування правами, закріпленими у ст. 268 КУпАП.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №522/22180/16-а та від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а., які враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 271 КУпАП, інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Так, у п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами й може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин з іншими суб'єктами права.
Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ст. 59 Конституції покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Як зазначив позивач в адміністративному позові, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, він виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що зробив відповідну усну заяву відповідачу. Однак, інспектором не вжито дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, що підтверджується відеозаписом з бодікамери export-xof4w дослідженому у судовому засіданні на 48 год 55 хв, 51 год 00 хв та 01 год 00 хв.
Таким чином, доказів зворотнього відповідачем до суду не надано.
Суд наголошує, що такі дії інспектора порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в свою чергу є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку їх роз'яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 524/3644/17, від 26 травня 2020 року у справі № 640/16220/16-а, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України має враховуватись судом.
Суд зауважує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, проте відповідне клопотання було проігноровано, що свідчить про порушення права особи на правову допомогу, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не довів правомірності прийняття спірної постанови з урахуванням, встановлених судом процедурних порушень розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 7, 9, 245, 247, 251, 280 КУпАП, ст. 25, 246, 286 293 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 6072089 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.11.2025 - задовольнити.
Скасувати постанову від 02.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6072089 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.С. Балабай