Справа № 638/16129/20
Провадження № 1-кп/638/871/25
22 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Гайове Козелецького району Чернігівської області, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018220000000290 від 23.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченої - адвокатом ОСОБА_9 подано ряд скарг на дії/бездіяльність органу досудового розслідування.
Так, скаргу про визнання протиправними дії реєстратора-прокурора у порядку ч.2 ст.303 КПК України від 18.01.2022 року обґрунтовував тим, що при внесенні відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення реєстратором допущено неповноту викладу та внесення інформації у відповідні графи, при реєстрації не перевірено надану інформацію та здійснено неправомірну реєстрацію. Заяву про вчинення кримінального правопорушення було прийнято не в оригіналі, а саме в копії. Крім того, відомості були внесені із порушенням строків, встановлених ч.1 ст. 214 КПК України. Всі перелічені пункти призвели до неповноти внесеної інформації до ЄРДР, а дії реєстратора неправомірними. Аналогічне обґрунтування також покладено у скарги про визнання протиправними дії реєстратора-слідчого у порядку ч.2 ст.303 КПК України при реєстрації кримінального провадження за ч.1 ст. 364 КПК України від 18.01.2022 року та про визнання протиправними дії реєстратора-слідчого у порядку ч.2 ст.303 КПК України при реєстрації кримінального провадження за ч.1 ст. 366 КПК України від 18.01.2022 року.
В обґрунтування скарги на постанову про визначення підслідності від 23.02.2018 року, поданої до суду 18.01.2022 року вказував, що прокурором не враховано правила територіальної підслідності, що на його думку є порушенням ч.7 ст. 214 та ч.1 ст. 218 КПК України. Крім того, винесена постанова є невмотивованою, а доручення проведення досудового розслідування саме СУ ГУ НП в Харківській області нічим необґрунтовано. Також вказував, що постанова винесена раніше ніж було призначено процесуального керівника.
В обґрунтування скарги на постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 12.02.2019 року у порядку ч.3 ст. 303 КПК України, подану до суду 18.01.2022 року вказував, що при винесенні оскаржуваної постанови було вказано, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, вчинені в рамках кримінального провадження №12019220000000203 від 11.02.2019 та №12019220000000204 від 11.02.2019 року одними і тими ж особами, на підставі чого їх слід об'єднати. Однак захисник вважає, що підстави є вигаданими а об'єднання кримінальних проваджень є штучним та здійснено з метою застосування норм КПК України в редакції від 15.03.2018 року. Також наголошував, що прокурор ОСОБА_10 не мав повноважень виносити постанову.
В обґрунтування скарги на постанови про продовження строку досудового слідства від 06.05.2019 року та від 08.07.2019 року в порядку ч.2 ст. 303 КПК України, поданої до суду 18.01.2022 року вказував, що прокурор не мав права розглядати клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування, оскільки слідчим було порушено 5-денний строк для вручення відповідного клопотання ОСОБА_5 . Також зазначив, що подане клопотання мало в собі ознаки неповноти. Крім того, на момент розгляду клопотання про продовження строків, в матеріалах кримінального провадження були відсутні обставини, які б свідчили про причетність до кримінального правопорушення саме ОСОБА_5 , а тому при розгляді такого клопотання прокурор повинен був відмовити у його задоволенні. Також зазначав, що постанови прийняті із порушення розумного строку досудового розслідування.
Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали подані скарги та просили про їх задоволення.
Обвинувачені підтримали думку захисників.
Представник потерпілого при вирішенні скарг покладався на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданих скарг, надавши суду письмові заперечення.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Так, згідно з ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно ч.ч. 2,3 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті. (рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом).
Стосовно скарги захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_9 на постанову про визначення підслідності від 23.02.2018 року, суд зазначає наступне.
Так, на переконання сторони захисту, зібрані органом досудового розслідування докази є недопустимими, оскільки досудове розслідування здійснювалося СУ ГУ НП в Харківській області, а не Шевченківським ВП ГУ НП в Харківській області.
Суд не погоджується з наведеним аргументом.
Перш за все це питання вже було предметом аналізу Верховного Суду. Так, у постанові від 09 січня 2024 року ККС ВС щодо дотримання правил підслідності у цьому провадженні дійшов висновку про відсутність порушень цих правил.
Інститут підслідності покликаний оптимізувати діяльність органів, що здійснюють досудове розслідування, з метою його найбільш ефективної та результативної організації для досягнення завдань кримінального провадження, передбачених у статті 2 КПК. Водночас забезпечення ефективного розслідування і, як складова цієї діяльності, визначення органу розслідування є по суті управлінською діяльністю прокурора, у якого можуть бути різні підстави для передачі справи тому чи іншому органу. Це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб «правильного» органу розслідування в результатах справи, і їхня функціональна залежність від сторін у справі, відсутність достатнього досвіду, ресурсів та інформації в того органу, який має проводити розслідування за визначеною законом підслідністю тощо (постанова від 30 січня 2024 року у справі № 725/1375/19).
Нормативна вимога проведення процесуальних дій уповноваженими суб'єктами покликана забезпечити вчинення цих дій кваліфікованими особами, які виконують свої професійні обов'язки в умовах передбаченого законом контролю і у визначений правовий спосіб.
У своїй скарзі сторона захисту не вказала яким чином на допустимість зібраних у цьому кримінальному провадженні доказів впливає факт розслідування кримінального правопорушення СУ ГУ НП в Харківській області, а не Шевченківським ВП ГУ НП в Харківській області з огляду на те, що КПК встановлює однакові правила збирання доказів для усіх органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування.
Суд не вбачає порушень правил підслідності за обставин, коли досудове розслідування здійснюється іншим територіальним підрозділом, однак в межах компетенції одного органу досудового розслідування.
Стосовно скарг на дії реєстраторів про визнання протиправними дії реєстратора-прокурора та реєстратора-слідчого у порядку ч.2 ст.303 КПК України, суд зазначає наступне.
Так, суд звертає увагу на те, що під час внесення відомостей до ЄРДР кваліфікація дій особи є попередньою, а зібрання органом досудового розслідування повної доказової бази після проведення слідчих (розшукових) чи негласних слідчих (розшукових) дій дає змогу надати кримінально правову оцінку діям особи відповідно до диспозицій закону України про кримінальну відповідальність, конкретизувати також інші обставини, встановлені в ході проведення слідчих дій.
Стороною захисту натомість не надано жодних доказів, що внесені відомості є неправдивими, що в свою чергу потребує відповідного реагування державних інституцій.
Що стосується скарги на постанови про продовження строку досудового слідства від 06.05.2019 року та від 08.07.2019 року з підстав порушення, зокрема, принципу розумності строку досудового слідства, то така скарга у відповідності до ч.1 чт. 303 КПК України повинна подаватись слідчому судді на стадії досудового розслідування. Натомість стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість подачі такої скарги на стадії досудового розслідування.
Відносно підстав оскарження постанов про продовження строку досудового слідства від 06.05.2019 року та від 08.07.2019 року, а саме неправомірності його продовження, то суд апеляційної інстанції на стадії перегляду ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.11.2023 року в рамках даного кримінального провадження у справі №638/16129/20 вже висловився стосовно того, що правова процедура щодо продовження строків досудового розслідування проведена відповідно до вимог чинного на момент проведення такої процедури, закону, а відтак, всі подальші процесуальні дії і прийняті ним процесуальні рішення проведені своєчасно.
Що стосується підстав оскарження постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 12.02.2019 року, суд зазначає, що в силу ч.ч. 2,3 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Натомість, в силу того, що в рамках даного кримінального провадження прокурором ще не приєднано матеріали досудового розслідування, суд позбавлений можливості повно та всебічно проаналізувати процесуальні рішення органу досудового розслідування у взаємозв'язку із всіма обставинами на які посилається сторона захисту.
Слід підкреслити, що законодавець ч.ч.2,3 ст. 303 КПК України встановив лише право суду, а не обов'язок розглянути скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, залишаючи можливість суду в кожному конкретному випадку встановлювати можливість чи неможливість на стадії підготовчого судового засідання розглянути такі скарги по суті.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що питання, висвітлене у скарзі захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_9 на постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 12.02.2019 року слід розглянути в процесі дослідження доказів, які будуть надані як стороною обвинувачення так і захисту.
Враховуючи вищевиклане, суд вважає, що скарги захисника ОСОБА_9 в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.302, 303, 314 - 316, 334, 369 КПК України, суд,-
постановила:
У задоволенні скарг захисника обвинкваченої - адвоката ОСОБА_9 , поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України відмовити у повному обсязі.
Відкласти підготовче судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України до 09 лютого 2026 року 11-00 години, про що повідомити всіх учасників.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: