Справа № 638/11507/25
Провадження № 2/638/5477/25
Іменем України
10 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Старини С. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, в розмірі 87 642,40 грн та суми сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06 серпня 2024 року о 17:45 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння по вул. Івана Мазепи в м. Ізюм, Харківської обл., при зміні напрямку руху не надав дорогу автомобілю марки «Рено Дастер», номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, який рухався з проблисковими маячками в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку мав намір перестроюватися, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Рено Дастер. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.09.2024 у справі № 638/15916/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2, ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Отже, в результаті даної ДТП, що сталася з вини відповідача, був пошкоджений автомобіль марки Рено Дастер, номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ГУНП в Харківській області, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-праової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/219259452, терміном дії з 06.02.2024 до 05.02.2025. На час скоєння даної ДТП, ОСОБА_1 , не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, у зв?язку з чим, власник пошкодженого автомобіля звернувся до МТСБУ з відповідним повідомленням про ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки Рено Дастер, номерний знак НОМЕР_2 була встановлена оцінювачем ФОП ОСОБА_2 та відповідно до Звіту № 319 від 12 жовтня 2024 складає 90 012,91 грн з урахуванням ПДВ на складові частини. 28.10.2024 року МТСБУ було прийнято рішення (Наказ № 3.1/21339 від 28.10.2024) та виплачено ГУНП в Харківській області страхове відшкодування в розмірі 82 632,40 грн. Також, МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_2 грошові кошти за послуги аварійного комісара (за огляд авто та збір документів) у розмірі 5 010,00 грн. Таким чином, розмір витрат понесених МТСБУ складають 87 642,40 грн, (82632,40+5010,00). На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 87 642,40 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просив рогляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсзяі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, заяви про розгляд справи без його участі або про відкладення, суду не направив.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, а відповідач по справі був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, не з'явився до суду та не повідомив про поважність такої неявки, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2024 року у справі № 638/15916/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з вказаної постанови, 06 серпня 2024 року о 17:45 год за адресою: Харківська обл, Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Івана Мазепи, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку (включені проблискові маячки синього і червоного кольорів та звукова сигналізація). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Окрім того, 06 серпня 2024 року о 17:45 год за адресою: Харківська обл, Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Івана Мазепи, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не надав дорогу автомобілю Рено Дастер, номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, який рухався з проблисковими маячками в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку мав намір перестроюватися, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Рено Дастер. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 3.2, 10.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Окрім того, 06 серпня 2024 року о 17:45 год за адресою: Харківська обл, Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Івана Мазепи, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру Тескар. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП є встановленою та не підлягає доведенню.
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб CKC-RDS-02РП, номерний знак НОМЕР_4 , належить ГУНП в Харківській області.
07.08.2024 року ОСОБА_3 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 06.08.2024 року, та заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно з копією звіту № 319 оцінювача ОСОБА_2 ринкова вартість автомобіля СКС RDS-О2РП, рестраційний номер НОМЕР_4 , номер кузову НОМЕР_5 , 2023 року виготовлення, пошкодженого у наслідок ДТП 06.08.2024 року, до настання пошкоджень склала 723 858,66 гривень; вартість відновлювального ремонту склала 107 604,83 гривень з урахуванням ПДВ на складові частини та кріпильні деталі; коефіцієнт фізичного зносу складників автомобіля що підлягають заміні - 0,29; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників склала 90 012,91 гривень з урахуванням ПДВ на складові частини та кріпильні деталі.
Згідно з наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України від 28.10.2024 року № 3.1/21339 прийняте рішення про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, у розмірі 82 632,40 грн.
Як вбачається з копії платіжної інструкції № 941990 від 30.10.2024 року, страхове відшкодування у розмірі 82 632,40 грн було перераховано позивачем на користь ГУНП в Харківській області. Також, відповідно до копії платіжної інструкції № 944864 від 24.12.2024 року позивачем на користь ФОП ОСОБА_2 перераховано грошові кошти у розмірі 5 010,00 грн за послуги аварійного комісара (експерта).
Згідно з п. п. а) п. 41.1.ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п.п. 38.2.1. пункту 38.2 ст. 38 Закону № 1961-ІV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Позивач довів, а відповідач не спростував відсутність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на транспортний засіб відповідача VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача, водія автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , в порушення умов Закону № 1961-ІV, а саме ст. 21, застрахована не була.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об'єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивач заявляє до відповідача суму позовних вимог у розмірі 87 642,40 грн.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, суд, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв'язку, доходить висновку про наявність підстав для стягнення в порядку регресу з відповідача на користь позивача фактично сплаченого страхового відшкодування в розмірі 87 642,40 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 3 028 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. 933, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (IBAM НОМЕР_7 в АТ Укрексімбанк м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) суму відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в розмірі 87 642 (вісімдесят сім тисяч шістсот сорок дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (IBAM НОМЕР_7 в АТ Укрексімбанк м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. В. Щепіхіна