Справа № 462/9817/25
19 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який працює керівником ТОВ «ВІВА», м. Львів, вул. Городоцька, 160, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи керівником ТО«²ВА», вчинив порушення щодо неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2025 роки (код платежу 18010400) граничний термін подання яких: 20.02.2020, 22.02.2021, 21.02.2022, 20.02.2023, 20.02.2024 та 20.02.2025 р.р. відповідно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи у суді не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлялася належним чином.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Із протоколу про адміністративне правопорушення №2248/03-20-04-04 від 03.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив порушення щодо неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, граничний термін яких відповідно складає 20.02.2020, 22.02.2021, 21.02.2022, 20.02.2023, 20.02.2024 та 20.02.2025 р.р., що також відображено актом від 13.11.2025 р. про результати камеральної перевірки щодо не подання податкової звітності даних.
Згідно ч.2 ст.38 КпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року, справа № 804/401/17, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16.
Адміністративне правопорушення з формальним складом за ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є закінченим у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та акта перевірки вчинене правопорушення не відноситься до триваючого, а відтак минув строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, на яку було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
За таких обставин, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити.
Керуючись ст. 38, 247, 284, 297 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Бориславський Ю. Л.