Єдиний унікальний номер судової справи 462/9598/25
Номер провадження 2/462/3577/25
про зупинення провадження у справі
(надання подружжю строку для примирення)
22 грудня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши письмове клопотання відповідача про надання строку для примирення, подане у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
І. Рух справи.
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карпусь О. М., 02.12.2025 року (вх. № 27482) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій просить суд:
-розірвати шлюб укладений між сторонами, зареєстрований 14.11.2017 року Виконавчим комітетом Бунівської сільської ради Яворівського району Львівської області, актовий запис № 1, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ;
-після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 »;
-сплату судового збору залишити за позивачем (а.с. 1-2).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 48).
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 22.08.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі (а.с. 49).
Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 20.09.2024 року (а.с. 50).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.09.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 51-52).
ІІ. Суть клопотання (заяви), що вирішується.
22.12.2025 року (вх. № 29134) відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмове клопотання про надання строку для примирення.
Так, із змісту вказаного клопотання вбачається, що відповідач не погоджується з розірванням шлюбу, вважає, що сімейні відносини між сторонами фактично не припинені, сторони та їхні спільні діти проживають разом за однією адресою, а твердження позивача про припинення шлюбних відносин та окреме проживання не відповідають дійсності. Відповідач посилається на те, що подальше збереження шлюбу відповідає інтересам сім'ї та спільних дітей, а також просить суд врахувати його стан здоров'я та інвалідність, у зв'язку з чим, на його думку, існує необхідність у наданні сторонам додаткового часу для примирення. У зв'язку з викладеним відповідач просить надати строк для примирення тривалістю шість місяців.
ІІІ. Позиція суду.
Розглянувши заяву відповідача про надання строку для примирення у справі про розірвання шлюбу, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши наведені у заяві доводи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що порушене питання потребує зваженого вирішення з урахуванням особливостей сімейних правовідносин.
Суд виходить з того, що розірвання шлюбу не є формальною процесуальною дією, а є наслідком встановлення фактичної неможливості подальшого спільного життя подружжя. За таких умов вирішення спору виключно на підставі одностороннього волевиявлення без з'ясування реального стану сімейних відносин суперечило б завданню правосуддя та інтересам сім'ї як соціальної цінності.
Оцінюючи доводи заявника, суд приймає до уваги відсутність згоди відповідача на припинення шлюбу, наявність у сторін спільних дітей, твердження про спільне проживання та збереження сімейних зв'язків, а також обставини, які можуть свідчити про наявність потенціалу для відновлення подружніх відносин.
За таких обставин надання сторонам строку для примирення не має характеру формального процесуального зволікання, а є виваженим судовим кроком, спрямованим на створення реальної можливості для з'ясування фактичного стану сімейних відносин, перевірки перспектив їх збереження та запобігання передчасному втручанню суду у сферу особистих немайнових прав подружжя.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що надання сторонам строку для примирення є обґрунтованим, доцільним та таким, що відповідає характеру спірних правовідносин.
IV. Мотиви суду.
Статтею 111 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що суд вживає заходів що до примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Так, суд враховує у якості консультативних роз'яснення, наведені у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», де зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи зазначену мету, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) викладена правова позиція відповідно до якої:
«За положеннями ст. 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.
Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено ч. 7 ст. 240 ЦПК України.
Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Приписами ч. 5 ст. 211 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
V. Підсумки.
За таких обставин, враховуючи вимоги законодавства, бажання відповідача зберегти сім'ю, обставини даної справи, суд вважає за можливе надати подружжю строк для примирення три місяці.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення (п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
У випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом (п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).
На підставі наведеного та керуючись ст. 111 СК України, ст. 12, 13, 43, 49, 211, 240, 259-261 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання подружжю строку для примирення - задовольнити частково.
2. Надати подружжю строк для примирення - три місяці.
3. Провадження у цивільній справі № 462/9598/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - зупинити.
4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко