Справа №498/1156/25
Провадження по справі №2-а/498/10/25
18 грудня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Чернецької Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Попович М.О.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача: Варгаракі Іван Миколайович до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Велика Михайлівка) про визнання незаконним та скасування протоколу, про визнання протиправним підстав та факту внесення до інформаційного порталу розшуку ІП «Ухилянт» системи ІПНП «Цунамі» до розшуку та зобов'язання вчинити певні дії,
21 липня 2025 року представник позивача: Варгаракі Іван Миколайович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Великомихайлівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання незаконним та скасування протоколу, про визнання протиправним підстав та факту внесення до інформаційного порталу розшуку ІП «Ухилянт» системи ІПНП «Цунамі» до розшуку та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.07.2025 приблизно о 09:30-10:30 год. позивач знаходився у приватних справах в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення інформації та своїх даних. В результаті бесіди з боку представника відповідача було складено протокол №443 від 14.07.2025 на ОСОБА_1 за фактом перебування у розшуку за базою «Оберіг», що є порушенням ч. 3 ст. 210 КУпАП. Протокол або його завірена копія на руки позивачу не були надані. Видано лише ксерокопію протоколу, при цьому протокол не був заповнений до кінця та мав значні та грубі порушення. Також в цей день ОСОБА_1 було завантажено за стосунок «Резерв+», де було отримано інформацію про уточнення даних вчасно - 28.05.2025, але була позначка про порушення правил військового обліку. Саме тоді 14.07.2025 позивач дізнався про те, що він знаходиться в розшуку. Згідно тексту протоколу № 443 від 14.07.2025 посадовою особою відповідача встановлено, що 14.07.2025 о 10:00 год. в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебував у розшуку згідно бази «Оберіг», тим самим вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 210 статті 3 КУпАП. Цей факт не було зафіксовано за допомогою свідків. Другий примірник не видавався. Протокол не підписаний особою, яка його склала. На прохання з боку ОСОБА_1 до посадових осіб відповідача йому не було надано ані примірник протоколу, ані документів про причини внесення до бази «Оберіг». Закон дозволяє подати військовозобов'язаного в розшук переважно за порушення правил військового обліку, зокрема за неявку за повісткою, ігнорування виклику на ВЛК, не уточнення військово-облікових даних, зміну місця проживання без повідомлення, а також за ухилення від призову на військову службу. Оголошення в розшук з боку ТЦК є законним лише за наявності підстав, передбачених статтею 210 або 210-1 КУпАП. Неодноразово з боку позивача було звернення до працівників відповідача з метою надати документи про підставу віднесення його у розшук, але отримував відмову. Позивач вважає, що його оголошення в розшук є незаконним. Саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок довести факт того, що позивач вчинив таке адміністративне правопорушення, що передбачено ч. 210 ч. 3 КУпАП. Позивач впевнений що таких доказів немає. Під час знаходження в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було перевірено та встановлено особу позивача через наданий паперовий паспорт громадянина України, відкритий за стосунок ДІЯ з паспортними даними, а також військовий квиток в паперовому вигляді, де було визначено, що ОСОБА_1 , 22.04.1996 року лікарняною комісією Великомихайлівського РВК визнаний неприродним до військової служби з виключенням з обліку по ст. 13-Б Наказу МО №2-1994, тобто ОСОБА_1 був знятий з військового обліку, та не є військовозобов'язаним. Просить суд протокол №443 від 14.07.2025 складений посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 210 ст. 3 КУпАП визнати протиправним та скасувати. Визнати підстави оголошення у розшук ОСОБА_1 протиправними та скасувати. Зобов'язати ініціатора розшуку відізвати розшук.
15 жовтня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, безпідставними і надуманими, та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв'язку з наступним: відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 16 серпня 2024 року №932 позивача було автоматично взято на військовий облік до єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата автоматичного введення інформації про особу в систему - 01.05.2025. Відповідно до інформації з РЕЄСТРУ у Позивача відсутня довідка про проходження військово-лікарської комісії, а також зазначене зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . Начальником другого відділу було видано розпорядження № ІІ/1075 від 25.05.2025 року, про виклик військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних, на території Цебриківської селищної ради с. Цебрикове Роздільнянського району Одеської області, зокрема і Позивача. Оповіщення здійснювалось головою Цебриківської селищної ради та відповідальними посадовими особами. Про результати оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 було повідомлено 28 травня 2025 року шляхом надсилання до ІНФОРМАЦІЯ_3 Акту про результати проведення оповіщення військовозобов'язаного за місцем, реєстрації, складеного уповноваженою особою. В акті зазначається що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , пустує, та в ньому ніхто не проживає. Відповідно до централізованої автоматизації процесів генерації повісток в Реєстрі та постанови КМУ від 08.10.2024 року № 1147, 25.06.2025 було сформовано та надіслано на друк і до Укрпошти для надсилання військовозобов'язаному ОСОБА_1 повістку про прибуття 08.07.2025 року о 14.00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. Так як будинок пустує і ньому ніхто не проживає поштове відправлення повернулося з позначкою про відсутність адресата за вказаною адресою і позивач не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 19.06.2025 начальник другого відділу звернувся до органів національної поліції зі зверненням про доставления до ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов'язаного ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 15.02.2025, встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом ( крім осіб визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законові зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. 14.07.2025 року позивач звернувся до II відділу Роздільнянського РТЦК для отримання направлення для визначення придатності для військової служби. Так як громадянин ОСОБА_1 порушив правила військового та знаходився в розшуку, на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення.
04 листопада 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначає: Позиція відповідача побудована на тому, що позивач є військовозобов'язаною особою, але це не відповідає дійсності: 22.04.1996 році позивача - ОСОБА_1 - рішенням Лікарняної комісії Великомихайлівського РВК було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку по ст. НОМЕР_1 Приказу МО №2-1994. Додається копія військового квитку. На початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ у 2022 році з метою запобігання потрапляння до агресора всі копії документів про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у 1996 році непридатним до військової служби було знищено ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Лист (копія) від ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) додається. Позивач ОСОБА_1 не є військовозобов'язаним. Закон не має зворотної сили в цьому питанні. Ніхто не оскаржував рішення Лікарняної комісії Великомихайлівського РВК , яким було визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку по ст. НОМЕР_1 Приказу МО №2-1994 ОСОБА_1 . Рішень з цього приводу немає. Саме тому будь-які посилання відповідача на дії нормативних актів та документів, які стосуються військовозобов'язаних, у випадку з позивачем не може використовуватися. Привертає увагу, що і звернення до органів поліції з приводу доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов'язаного (який насправді не є таким, а має статус особи, виключеної з військового обліку) ОСОБА_1 є порушенням через помилкове визначення статусу особи - ОСОБА_1 . Також просить звернути увагу, що відповідач зазначає сам про той факт, що ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 14.07.2025 року, знаходився у приміщенні і на нього було складено адміністративний протокол, який позивач оскаржує в цьому судовому процесі, але попри все це з боку відповідача не здійснено жодних дій, щоб подати на зняття з розшуку до поліції (анулювати звернення до органів поліції з приводу доставляння ОСОБА_1 ) необхідні документи. Позивач вважає такі дії протизаконними та такими, що є тиском на позивача з метою залякування через позбавлення реалізації його прав та свобод на вільне пересування. Позивач вже неодноразово був у відповідача після оголошення позивача ОСОБА_1 у розшук (звернення до органів поліції з приводу доставления ОСОБА_1 ). Відсутні фактичні підстави знаходження у розшуку з метою доставляння, бо позивач ОСОБА_1 добровільно вже прибув до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Велика Михайлівка). Відсутні правові підстави цього «оголошення у розшук», бо особа, яка «подана у розшук» вже не розшукується, бо добровільно прийшла (не знаючи про розшук). І все одно, відповідач не робить жодних дій, щоб змінити ці порушення закону. Заяви та звернення з боку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Велика Михайлівка) з приводу зняття з розшуку були проігноровані відповідачем. Позивач впевнений, що: відповідачем було порушено вимоги законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 443 від 14.07.2025 року: протокол не містить належних доказів на підтвердження у діях позивача ( ОСОБА_1 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 210 ст.3 КУпАП; відповідачем протиправно було виставлено в розшук ОСОБА_1 та незаконним шляхом чиниться тиск через не відміну рішення про звернення до органів поліції з приводу доставления ОСОБА_1 . Відповідач вже отримав те, для чого оголошував у розшук позивача ( звертався до органів поліції з приводу доставления ОСОБА_1 ), але за невідомих причин не скасовує свого рішення. Це - порушення закону з боку відповідача. Окрім того, з огляду на позицію відповідача за позовом, суду треба мати окремі докази, з яких вбачається невідповідність вимогам закону дій та позиції відповідача, а саме, листа № ІІ/1613 від 07.08.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 . Цей доказ доводить, що на початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ у 2022 році з метою запобігання потрапляння до агресора всі копії документів про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у 1996 році непридатним до військової служби було знищено.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, та просять суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до права, визначеного у частині першій статті 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 22 квітня 1996 року лікарською комісією при Великомихайлівському військоматі Одеської області визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку за ст. 13 Б переліку хвороб згідно наказу МО №2 від 1994 р.
Відповідно до відомостей мобільного додатку «Резерв+» ОСОБА_1 , сформованого з мобільного додатку «Резерв+», дані уточнено вчасно. ОСОБА_1 перебуває у розшуку від 19.06.2025.
Відповідно до повістки № 4192007, ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14:00 год. 08.07.2025.
Вказана повістка на призов посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 була надіслана 25.06.2025 рекомендованим листом, за адресою проживання позивача: АДРЕСА_2 , про що свідчить копія рекомендованого повідомлення. Зазначене відправлення не було вручене позивачу та 02.07.2025 повернуто відправнику із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно розпорядження № ІІ/1075 від 25.05.2025 на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: з метою уточнення облікових даних здійснити оповіщення таких призовників, військовозобов'язаних та резервістів (згідно додатку) які перебувають на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додаток наявний в матеріалах справи, згідно якого вбачається, що в списку є солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
28.05.2025 складено акт про результати проведення оповіщення військовозобов'язаного за місцем реєстрації, складений уповноваженою особою Цебриківської селищної ради Дмитрієвим С.О., у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно якого вбачається, що під час проведення оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 02.06.2025 відповідно до розпорядження № 1075 від 25.05.2025 за зазначеною адресою місця проживання військовозобов'язаний був відсутній. Будинок пустує, в будинку ніхто не проживає.
Згідно звернення на ім'я начальника ВП №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області №ІІ/1270 від 18.06.2025 щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було включено до переліку осіб, яких необхідно доставити.
14.07.2025 ОСОБА_1 надано направлення № 4361665 від 14.07.2025 для визначення придатності до військової служби.
Згідно заяви від 14.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про уточнення даних.
З протоколу № 443 від 14.07.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Суть правопорушення полягає в тому, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебував у розшуку згідно бази даних «Оберіг». Протокол підписано особою, що притягується до адміністративної відповідальності 14.07.2025.
Згідно інформації з єдиної автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг», громадянин ОСОБА_1 стоїть на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 (велика ОСОБА_5 ), вид обліку: рядовий, сержантський і старший склад запасу. Автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.2025 до постанови КМУ №932. Не прибув вчасно за мобілізаційним розпорядженням, дата порушення ВО: 19.06.2025. ТИП КАРТОТЕКИ: Картотека вільних залишків. Підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Як встановлено із змісту оскаржуваної постанови № 443 від 21.07.2025, суть правопорушення полягає в тому, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк зазначений в повістці, порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Постанова складна та підписана т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_6 .
Згідно відповіді на запит №ІІ/1313 від 07.08.2025 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою №932 від 16 серпня 2024 року громадянина ОСОБА_1 було автоматично поновлено на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 01.05.2025. У той же час надання копій документів про визнання ОСОБА_1 у 1996 році непридатним до військової служби були знищені у перші дні повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною третьої цієї статті КУпАП передбачено особливо кваліфікований склад цього проступку, який полягає у вчиненні дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Диспозиції статей 210 та 210-1 КУпАП мають бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила військового обліку, встановлені конкретними нормативно-правовими актами порушено особами, які є призовниками, військовозобов'язаними, резервістами порушено у період особливого стану.
Як встановлено судом, за змістом протоколу №443 від 14.07.2025 за частиною третьою статті 210 КУпАП, ОСОБА_1 інкриміновано перебування у розшуку згідно бази «Резерв+».
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пп.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, під час мобілізації громадяни викликаються не лише з метою уточнення своїх персональних даних, а і з метою уточнення даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Відповідно до п.2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Згідно п.3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 06 липня 1996 року на ім'я позивача ОСОБА_1 , останній, на підставі наказу МО №2 від 1994 року, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку.
Однак, згідно відомостей з електронної облікової картки до військового квитка, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), тип картотеки картотека вільних залишків, тип під картотеки підлягають призову на військову службу під час мобілізації. У п.27 наявні відомості: «Рішення Р (М) ВК про використання у воєнний час. Будівельних робіт. Робітник підсобний. Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби).
Таким чином, відомості, які містяться у військово-обліковому документі позивача ОСОБА_1 , а саме у військовому квитку серії НОМЕР_2 , є відмінними від відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внаслідок чого суд приходить до висновку про наявність у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 підстав для його виклику для уточнення даних.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього поважних причин неприбуття 08.07.2025 о 14:00 год. за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за що передбачена адміністративна відповідальність частиною 3 статті 210 КУпАП.
Згідно ст.235 КУпАП, адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, визначене ч.3 ст.210 КУпАП як порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період».
Вищевказаною постановою, яка оскаржується позивачем останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного ч.3 ст.210 КУпАП, та вирішено накладати на нього штраф в розмірі 17000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що позивач був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що підтверджується відомостями, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення від 14 липня 2025 року, складеного відносно позивача ОСОБА_1 , в якому останній власноручно підтвердив повідомлення йому дати та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження сторони позивача про те, що оскаржувана постанова є незаконною, під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, викладені в ній обставини порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», повністю підтверджуються наданими відповідачем доказами, внаслідок чого є законною, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Варгаракі Іван Миколайович задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст.2, 5, 8, 9, 12, 77, 241-243, 246, 255, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача: Варгаракі Іван Миколайович до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Велика Михайлівка) про визнання незаконним та скасування протоколу, про визнання протиправним підстав та факту внесення до інформаційного порталу розшуку ІП «Ухилянт» системи ІПНП «Цунамі» до розшуку та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду у відповідності до ст. 286 КАС Україниподається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 19 грудня 2025 року.
Суддя Н.С. Чернецька