Справа №461/10373/25
Провадження №3/461/3513/25
23 грудня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова ПавлюкО. В., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06.12.2025 о 21:19 год., у м. Львові по пр. Свободи, 28, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Окрім того, 06.12.2025 о 21:19 год., у м. Львові по пр. Свободи, 28, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.
Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст. 36 КУпАП, справу № 461/10373/25, провадження № 3/461/3513/25 та справу №461/10373/25, провадження №3/461/3514/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, слід об'єднати в одне провадження і об'єднаній справі надати номер справи № 461/10373/25, провадження № 3/461/3513/25.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, заяв про відкладення судового засідання чи про розгляд справи у його відсутності не подав.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приходжу до такого висновку.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, стверджується зібраними по справі доказами:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533584, серії ЕПР1 №533578 від 06.12.2025, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП та якими зафіксовані час, місце та обставини вчинення правопорушень;
- рапортами працівника поліції, долученими до протоколів, зі змісту яких встановлено, що такі відображають перебіг подій, наведених у протоколах;
- відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, якими підтверджуються обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення.
Згідно п.19.1.а Правил дорожнього руху України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Згідно з п.2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У ч.2 ст.122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
У частині 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Аналізуючи докази по цій справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП, доведена повністю.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Так, відповідно до даних, які містяться в матеріалах справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім, та на дату вчинення адміністративних правопорушень (06.12.2025) такому виповнилося 17 років.
У статті 13 КУпАП визначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, те, що на час вчинення правопорушень ОСОБА_1 досягнув шістнадцятирічного віку, тяжкість та обставини скоєних адміністративних правопорушень, вважаю, що застосування до нього заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП, не забезпечить його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також не зможе запобігти вчиненню нових правопорушень, а тому на останнього слід накласти адміністративне стягнення на загальних підставах.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тобто, санкції ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП є безальтернативними, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Із врахуванням наведеного, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн (п'ятсот десять гривень);
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн (три тисячі чотириста гривень);
Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи наведену норму, на ОСОБА_1 слід накласти остаточне адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 40-1, 122, 126, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
1. Справу №461/10373/25 (провадження №3/461/3513/25) та справу №461/10373/25, (провадження №3/461/3514/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП об'єднати в одне провадження і об'єднаній справі надати номер справи №461/10373/25 (провадження №3/461/3513/25).
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн (п'ятсот десять гривень);
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).
3. Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).
4. Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ольга ПАВЛЮК