Справа № 461/5832/22
Провадження № 2/461/39/25
судового засідання
17.12.2025 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю: секретаря судового засідання Козка Ю.Р.,
представника позивача Робейко А.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Панасенка Олексія про призначення почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики,-
у провадженні Галицьцого районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.07.2025 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики закрито та призначено справу до судового розгляду.
10.09.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Панасенко О. скерував на адресу суду клопотання про повернення до стадії підготовчого судового засідання та про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
В обгрунтування клопотання про повернення до стадії підготовчого судового засідання покликається на те, що існує необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи, з метою з'ясування, ким виконано підпис та рукописний текст на розписці від 08.07.2021 року, а також умов їх виконання, у зв'язку з чим пропонує поставити на вирішення експерта відповідні питання. Крім того, відповідач посилається на звернення до правоохоронних органів щодо перевірки обставин підписання спірного документа, на підставі чого розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021141410000345.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2025 року, без виходу суду до нарадчої кімнати, у задоволенні клопотання адвоката Панасенка О., який діє в інтересах ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого судового засідання відмовлено. Питання про призначення експертизи залишено відкритим.
У судовому засіданні 17.12.2025 року відповідач ОСОБА_1 клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підтримала повністю, просила таке задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Робейко А.А. у судовому засіданні проти повторного призначення у справі почеркознавчої експертизи - заперечила, вважає, що вказане клопотання спрямоване на затягування розгляду справи, просить таке залишити без задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Панасенко О. у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, його неявка не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи та перевіривши доводи заявленого клопотання, дійшов такого висновку.
У відповідності до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно положень ч. 3 вказаної статті, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається з положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 103 Цивільного процесуального кодексу України, судова експертиза належить до процесуальних засобів доказування та призначається судом у разі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановлення таких обставин є неможливим, за умови, що вони не можуть бути встановлені на підставі інших доказів. Призначення експертизи можливе лише за наявності чіткого визначення її виду, предмета та завдань.
Згідно зі статтями 1, 7 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідженням об'єктів із застосуванням спеціальних знань та проводиться експертами у межах їх спеціальної компетенції. Питання, поставлені на вирішення експерта, повинні відповідати предмету відповідного виду судової експертизи та вимогам спеціального законодавства.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства саме сторона, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, зобов'язана належним чином обґрунтувати необхідність такого процесуального заходу, визначити вид експертизи, її предмет та коло питань. Суд не наділений повноваженнями підміняти процесуальну ініціативу сторони або формувати за неї предмет експертного дослідження.
Як вбачається зі змісту поданого клопотання, представник відповідача - адвокат Панасенко О. визначає заявлену експертизу як почеркознавчу та порушує питання про призначення судової почеркознавчої експертизи, пропонуючи поставити на вирішення експерта такі питання: чи виконано підпис та рукописний текст у розписці від 08.07.2021 року ОСОБА_1 чи іншою особою?; чи виконано рукописний текст у документі у розписці від 08.07.2021 року під впливом штучних збиваючих факторів?; чи виконано підпис та рукописний текст у розписці від 08.07.2021 року особою у стані сильного душевного хвилювання?; чи виконано підпис та рукописний текст у розписці від 08.07.2021 року особою, що перебуває під психологічним тиском та відчуває сильний страх?
Аналіз наведених питань свідчить, що вони не є однорідними за своїм змістом. Питання, зазначені у пунктах 1 та 2, належать до предмета судової почеркознавчої експертизи, оскільки спрямовані на встановлення виконавця підпису та рукописного тексту, а також умов їх виконання.
Водночас питання, сформульовані у пунктах 3 та 4, спрямовані на з'ясування психо-емоційного стану особи під час виконання підпису та рукописного тексту. Такі питання не належать до предмета судової почеркознавчої експертизи та не можуть бути вирішені в межах цього виду експертного дослідження.
Таким чином, формально визначаючи експертизу як почеркознавчу, представник відповідача пропонує поставити на вирішення експерта питання, які за своїм змістом виходять за межі предмета відповідного виду судової експертизи, що не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу» щодо визначення виду, предмета та завдань експертного дослідження.
Обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи, представник відповідача вказує на звернення до правоохоронних органів, з метою перевірки обставин підписання спірного документа Каригою О.Р.
Водночас подання відповідної заяви є реалізацією права особи на звернення до правоохоронних органів і саме по собі не визначає ані предмета, ані завдань судової експертизи у межах цивільного судочинства. Матеріали, пов'язані із таким зверненням, долучені до матеріалів справи та підлягатимуть оцінці судом під час ухвалення остаточного рішення у справі.
Крім того, на обґрунтування заявленого клопотання представником відповідача - адвокатом Опанасенко О. не подано інших доказів чи відомостей, які у процесуальному розумінні могли б свідчити про необхідність призначення судової експертизи або дозволяли б суду визначити її предмет та завдання.
Суд також враховує, що відповідач не був позбавлений можливості реалізувати своє право на доказування шляхом самостійного отримання та подання до суду відповідного експертного дослідження або висновку спеціаліста без призначення судової експертизи ухвалою суду, однак такою можливістю не скористався.
При цьому суд бере до уваги, що у даній справі на підставі клопотання відповідача судом уже постановлялася ухвала про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак призначена експертиза фактично проведена не була у зв'язку з невчиненням стороною дій, необхідних для реалізації відповідної ухвали суду.
Те, що подане представником відповідачв клопотання є новим за формою порівняно з раніше заявленим, не звільняє сторону від обов'язку дотримуватися вимог процесуального закону щодо належного обґрунтування необхідності призначення судової експертизи, а також визначення її виду, предмета та завдань.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подане представником відповідача клопотання не відповідає вимогам процесуального закону та Закону України «Про судову експертизу» щодо визначення виду, предмета та завдань експертного дослідження і не свідчить про наявність передбачених законом підстав для призначення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 182, 353 ЦПК України, суд, -
у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Панасенка Олексія про призначення почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики - відмовити.
Ухвала не оскаржується. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2025
Суддя Х.М. Мисько