Справа №461/10740/25
Провадження №3/461/3600/25
23 грудня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року о 15 год. 38 хв. у м. Львові на вул. Болгарська, 4, керуючи автомобілем «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпеці маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Audi A4», р.н. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди; будучи причетним до ДТП місце пригоди залишив та не повідомив орган поліції, чим порушив вимоги пункту 10.9. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року о 15 год. 38 хв. у м. Львові на вул. Болгарська, 4, керуючи автомобілем «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП місце пригоди залишив та не повідомив орган поліції, чим порушив вимоги пункту 2.10.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП у зв'язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У пункті 10.9 Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно зі змістом ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм “Правил дорожнього руху», що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно п. п. а,в п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
Відповідно до ст. ст. 280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (Ст. 251 КУпАП).
Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122- 4, 124 КУпАП, підтверджується:
- протоколами про адміністративне правопорушення від 03.11.2025 серії ЕПР1 № 502318 та серії ЕПР1 № 502324;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, у якій зафіксована дорожня обстановка та місце розташування транспортного засобу, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП;
- відео з місця ДТП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.11.2025, у яких останній підтвердив обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення та зазначив, що вину у скоєному визнає, та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 30.10.2025;
- рапортами інспектора поліції, долученими до протоколів, зі змісту яких встановлено, що такі відображають перебіг подій, наведених у протоколах;
- іншими матеріалами справи, які знаходяться в об'єктивному взаємозв'язку між собою.
Доказів, які б спростовували вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, суду не надано.
Враховуючи наведене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З урахуванням даних про особу правопорушниці у сукупності з обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених нею правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3'400,00 (три тисячі чотириста) грн.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ольга ПАВЛЮК