Справа № 333/11895/25
Провадження № 1-кс/333/3937/25
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити певні дії,
15.12.2025 ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 04.11.2025. Скарга обґрунтована тим, що 04.11.2025 ОСОБА_3 звернулася до ТУ ДБР з заявою про вчинення кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що 21.10.2025 дізнавач ОСОБА_4 імітувала виконання ухвали, провівши допит з потерпілою і одним свідком замість трьох, без відео фіксації. Дізнавач не ставила свідку уточнюючі питання, щоб визначити причини розбіжності в показаннях. Під час слідчої дії (одночасного допиту) ОСОБА_4 перевищуючи свої повноваження, незаконно заборонила ОСОБА_3 реалізувати її право на застосування технічних засобів фіксування на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України. Після завершення слідчої дії у холі, біля робочого місця чергового відділення поліції, дізнавач ОСОБА_4 у присутності сторонніх осіб публічно висловлювала на адресу ОСОБА_3 зневажливі та образливі коментарі, що не стосувались справи, принижуючи її честь та гідність. Дізнавач ОСОБА_4 систематично проводить всі слідчі дії без відео фіксації, наслідком чого є те, що зібрані показання є недопустимими доказами. 09.12.2025 ОСОБА_3 отримала від ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі відповідь за підписом директора ТУ ДБР у м. Мелітополі, в якій ОСОБА_3 повідомлено про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки в заяві не викладено конкретних фактів.
В судовому засіданні ОСОБА_3 просила суд скаргу задовольнити.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі в судове засідання не з'явився, на виконання ухвали суду від 15.12.2025 надав витребувані матеріали за фактом розгляду звернення ОСОБА_3 .
Заслухавши доводи скаржника, дослідивши скаргу та додані матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.
З матеріалів скарги встановлено, що 04.11.2025 ОСОБА_3 звернулась до ДБР (м. Київ) з заявою про вчинення кримінального правопорушення дізнавачем ВП №1 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_4 .
Як свідчать матеріали скарги, розгляд наведеної вище скарги ОСОБА_3 скеровано до ТУ ДБР, розташованого в м. Мелітополі.
Листом від 09.12.2025 №12884зкп/мл-25/17-1-12616/25 директор ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі повідомив ОСОБА_3 , що за наслідками розгляду звернення не встановлено конкретних даних, якими б підтверджувалась наявність в діях правоохоронного органу ознак саме кримінального правопорушення. Надання оцінки процесуальним діям та рішенням, з якими не погоджується заявник з надуманих підстав, до повноважень ДБР не належить. У матеріалах не викладено конкретних фактів та обставин про підслідні Державному бюро розслідувань кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим на даний час підстави для внесення відомостей до ЄРДР, а також застосування наданих повноважень, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
При розгляді скарги слідчим суддею враховано, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Злочин, серед інших правопорушень, характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними та суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Частиною 2 ст. 11 КК України унормовано, що не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Як вбачається з матеріалів скарги, відомості, викладені у скарзі ОСОБА_3 не містять конкретних даних, якими б підтверджувалась наявність в діях дізнавача ОСОБА_4 ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 366, 367, 382.
За таких обставин, слідчий суддя не вбачає протиправної бездіяльності органу досудового розслідування щодо не внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. У зв'язку з чим, у задоволенні скарги слідчим суддею відмовляється.
Керуючись 306, 307, 369-372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Мелітополі, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1