Справа № 308/17204/25
23 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Хамник М.М., за участю секретаря судового засідання Камілли В.Я., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5883116 від 07.10.2025,
18.11.2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвоката Гнідець Олеся Миколаївна через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5883116 від 07.10.2025.
У позовній заяві представник просила суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк на звернення до суду з позовом. Заявлене клопотання адвоката мотивувала тим, що з метою відновлення порушених прав та оскарження спірної постанови, 14 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копій відеозаписів з нагрудних камер поліцейських та копій відеозаписів з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських. Враховуючи те, що позивачу тривалий час не надавали відповіді, він змушений був звернутись за правовою допомогою. 29 жовтня позивач уклав договір про надання правової допомоги. 29.10.2025 до Управління патрульної поліції у Закарпатській області був скерований адвокатський запит, з метою отримання відеозаписів події по факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності 07 жовтня 2025 року на автодорозі М-06 «Київ Чоп» 774 км., відповідь на який отримано у листопаді 2025 року.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25.11.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі зазначено, що представник позивача подала клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, однак суд вважає за можливе розгляд даного клопотання провести після відкриття провадження у справі.
27 листопада 2025 року представником відповідача Ісак Діаною Іванівною через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом. Також відповідачем цього ж дня подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 04.12.2025 постановлено проводити судове засідання у справі в режимі відеоконференції з представником позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник позивача та відповідача в судове засідання повторно не з'явились. Разом з тим, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляди справу без участі учасників провадження.
Відповідно до ч.4 ст.229 частини КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіряючи дотримання строків звернення до суду позивача із даним позовом та розглянувши заявлені клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила правову позицію щодо строків звернення до суду, в якій, зокрема, вказала, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України. Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Окрім того, статтею 289 КУпАП також встановлено десятиденний строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Так скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Судом з'ясовано, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5883116 від 07.10.2025 в графі 9 «Копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» наявний підпис позивача, що і підтверджує отримання копії оскаржуваної постанови останнім саме 07.10.2025 року після розгляду справи про адміністративне правопорушення. Факт підпису постанови позивачем та її отримання також зафіксовано на відеозаписі, долученому як позивачем так і відповідачем до матеріалів справи. Таким чином позивачу стало відомо про винесення відносно нього постанови серії ЕНА № 5883116 від 07.10.2025 у справі про адміністративні правопорушення від 07.10.2025 року. Отже, відповідно до положень ст.289 КУпАП, строк оскарження постанови серії ЕНА № 5883116 від 07.10.2025 року закінчився 16.10.2025 року.
Разом з тим, позивач через представника звернувся до суду з даним позовом лише 18.11.2025 року, тобто після закінчення встановленого десятиденного строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, подавши її через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд».
На обґрунтування пропуску строку, представник зазначає, що позивач 14 жовтня 2025 року звертався до управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліїції із заявою про витребування відеозапису події 07.10.2025 року за його участі однак відповіді на його звернення не отримав.
29.10.2025 до управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції надійшов адвокатський запит про надання відеозаписів події, яка мала місце 07.10.2025 за участі позивача та копії постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5883116 від 07.10.2025. Витребувані відеозаписи та копію постанови Позивач отримав нарочно 06.11.2025 року.
Таким чином, позивач не навів жодних об'єктивних, непереборних обставин, які унеможливлювали б подання позову у визначений законом строк. Вказані ним аргументи є недоведеними та спростовуються матеріалами, що надані відповідачем та перевірені судом.
Слід зазначити, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з порушенням встановленого строку, і суд за відсутності поважних причин такого пропуску не знаходить правових підстав для його поновлення, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 229, 240, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник