Справа № 308/17898/25
15 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завосино Ужгородського району Закарпатської області, громадянина України, робітника Перечинського механічного заводу, який перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням з якого убачається, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000380 від 21.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України. 10.12.2025 року встановивши достатність доказів для підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено повідомлення про підозру за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мо тивів щодо кількох осіб.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: додатком протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно показів якого підозрюваний ОСОБА_6 , 09.10.2025 здійснював інструктаж, в ході якого надав поради та вказівки свідку, гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , щодо безперешкодного проходження лінії кордону, поза межами офіційних пунктів пропуску, а також безпосередньо супроводжував по маршруту гірсько-лісистою місцевістю та ін.; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного з свідком ОСОБА_7 , де він опізнав підозрюваного ОСОБА_6 , за обставин пов'язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон; розсекреченими протоколами НРСД; протоколом обшуку за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України про те, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним тяжкий злочин. Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_10 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. А тому вищевказана обставина, дає підстави вважати, що ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування, в тому числі покинути територію України з цією метою, як у межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Також, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування, незаконно впливати на свідка, а саме будучи на волі він зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до нього, тобто чинити на свіка психологічний тиск чи фізичний вплив щоб він відмовився від своїх показів, або схилити свідка чи інших підозрюваних до дачі неправдивих показань.
Окрім того, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, перешкодити явці свідка до органу досудового розслідування та в суд, для проведення слідчих дій та дачі показів, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідча зазначає, що підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.
Вказує, що вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_6 , вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідча зазначає, що інші більш м"які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, а також вказує, що розмір застави, визначений п. 2 ч.5 ст. 182 КК України, на думку органу досудового розслідування, є недостатнім та нездатний повною мірою забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки, згідно матеріалів кримінального провадження, сума грошових коштів отриманих підозрюваним ОСОБА_6 , діючи в групі, сягає не менше 11 200 доларів США, що становить близько 469 138 гривень, тобто значно перевищує суму у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, слідча вказує, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
А тому на підставі вищенаведеного слідча просить слідчого суддю задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопопорушення, а інші більш м"які запобіжні заходи з вищезазначених причин не зможуть запобігти вказаним ризикам. Також, при визначенні розміру застави прокурор просив уважати випадок виключним, оскільки застава у межах визначених п. 2 ч.5 ст. 182 КК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за обставин зазначених у повідомленні про підозру, покладених на нього обов"язків та вийти за межі застави, встановлені для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину. Додав, що згідно матеріалів кримінального провадження, сума грошових коштів отриманих діючим у групі, підозрюваним ОСОБА_6 , лише за ОСОБА_7 , який був один із трьох осіб яких незаконно переправляли через державний кордон України, сягає не менше 11 200 доларів США, що становить близько 469 138 гривень, тобто значно перевищує суму у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що клопотання не містить мотивованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також доказів, які б підтверджували їх існування. Також посилався на те, що у матеріалах відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, зазначаючи, що матеріалами не доводиться жодна ознака певного стійкого об'єднання, відсутні докази розподілу функцій тощо. Матеріали НСРД містять лише кілька невеликих фрагментів участі ОСОБА_6 у події, зокрема, щодо вказівок легендованій особі включити геолокацію на телефоні та не топтати траву. Жодних розмов щодо оплати за незаконний перетин кордону, або отримання певних коштів особисто ОСОБА_6 матеріали справи не місять. Таким чином, матеріалами, навіть мінімально не доводиться склад злочину передбачений ч.3 ст. 332 КК України в діях ОСОБА_6 . Окрім того, додані до матеріалів клопотання протоколи негласних слідчих дій не можуть бути визнані самостійними доказами причетності ОСОБА_6 до вчинення певних злочинів, оскільки до матеріалів не долучено відповідних ухвал про надання дозволу на проведення таких негласних слідчих дій, інших документів, які надають дозвіл на проведення таких дій. Тому захист вважає, що даним клопотанням підозра щодо ОСОБА_6 не обґрунтовується. Зазначив, що клопотання містить виключно припущення про те, що ОСОБА_6 може залишити територію України або переховуватись на ній. Вказав, що підтвердженням відсутності наміру у ОСОБА_6 ухилитися від органу досудового розслідування чи суду є і те, що будучи на волі з 12.12.2025 року останній самостійно з'явився 15.12.2025 року в судове засідання щодо обрання йому запобіжного заходу, що вказує на необгрунтованість припущень щодо можливого ухилення ОСОБА_6 від виконання процесуальних обов'язків. Також зазначив, що у відповідності до доданих до клопотання матеріалів органом досудового розслідування неодноразово здійснювалися допити ключового свідка з обставин кримінального провадження. Станом на день розгляду клопотання свідок допитаний, його участь у провадженні, окрім допиту, закріплена у множинних протоколах НРСД, інформацію в яких, ні ОСОБА_6 , ні легендований свідок змінити не в змозі. Відомо також, що легендований свідок плідно співпрацює з працівниками оперативного підрозділу та та перебуває під захистом. Тому можливість впливати на вказаного свідка будь-яким учасником справи в будь-який спосіб є неможливим. Зазначив, що орган досудового розслідування посилається на те, що знаходячись на волі, ОСОБА_11 може чинити психологічний тиск на інших підозрюваних з метою надання ними неправдивих показань, або відмовитись від своїх показів. Такі твердження сторона захисту вважає надуманими, оскільки незрозуміло які саме показання щодо задокументованих подій можуть їх спростувати чи ставити під сумнів. Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому ОСОБА_6 підозрюється він також не збирається, і протилежному немає жодних доказів. Просив суд врахувати, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, а також місце роботи на підприємстваі, яке виконує оборонні замовлення, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має міцні соціальні зв'язки, тому застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу не є пропорційним меті та завданню кримінального процесу. А тому на підставі вищенаведеного просив слідчого відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обрати відносно ОСОБА_6 інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з повною ізоляцією від суспільства, а у разі визначення судом достатності підстав для тримання ОСОБА_6 під вартою, визначити суму застави в межах визначених ч.5 ст. 182 КПК України, оскільки з огляду на майновий стан ОСОБА_6 такий розмір застави не буде помірним для ОСОБА_6 та його родини, а також належною гарантією того, що у разі сплати цієї застави ОСОБА_6 вирішить не зникати через побоювання її втратити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що злочин який йому інкримінується не визнає повністю, осіб про яких зазначено у клопотанні вперше побачив коли його затримали, пояснив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Підтримав пояснення надані його захисником, та просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах визначених ст. 182 КПК України, для особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та позицію його захисника, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя доходить наступного.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Так, статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий повідомив ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя враховує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Так, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови Європейський Суд з прав людини зазначив що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Окрім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, знаючи місцевість та будучи обізнаним із способом та деталями можливого незаконного перетину державного кордону, оскільки матеріали справи свідчать , що ОСОБА_6 безпосередньо супроводжував трьох осіб до лінії державного кордону, може незаконно його перетнути задля уникнення від кримінальної відповідальності.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних. На даний час не всі ділянки державного кордону України максимально контролюються державою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду наразі залишається високим.
Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває та перебуває на початковому етапі, а відтак наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти дії направлені на приховання, знищення або спотворення доказів.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_6 на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
А тому з огляду на вищенаведене слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків за відсутності дієвого запобіжного заходу є реальним та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може вчиняти незаконний вплив на свідків з метою ними показань та надання свідками показів вигідних для нього.
При цьому указаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя враховує, що згідно повідомлення про підозру, підозрюваний ОСОБА_6 діяв за попередньою змовою групою осіб, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до вчинення злочину, однак на даний час не встановлені та не допитані.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя уважає, що ризику можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення прокурором та слідчим не доведено.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує заперечення сторони захисту, проте вважає, що такі не спростовують висновків до яких дійшов слідчий суддя щодо обгрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також оцінює обставини, визначені ст. 178 КПК України та констатує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, є батьком малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно характеристики наданої начальником відділу кадрів приватного акціонерного товариства Краматорський завод важкого верстатобудування», судом встановлено, що ОСОБА_6 з 21.02.2025 року працює охоронником внутрішньої охорони ТОВ «ПМЗ» та за час роботи зарекомендував себе як відповідальний працівник, зауважень до його роботи не було.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчать про необхідність обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Водночас слідчий суддя вважає, що вік та стан здоров'я ОСОБА_6 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів протилежного слідчому судді не надано.
Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявності встановлених слідчим суддею ризиків, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи,підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої увчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, фактичних обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов"язків, передбачених КПК України слідчий суддя враховує фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, характер та тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 , розмір можливої винагороди, яку, згідно з матеріалів клопотання, підозрюваний, у складі групи осіб, отримував за незаконне переправлення військовозобов"язаних осіб через Державний кордон, вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину в період війни, а саме військової агресії російської федерації проти України та вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідне визначити її у розмірі 495 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 1 498 860,00 (один мільйон чотириста дев"яносто вісім тисяч вісімсот шістдесят грн. 00 коп.) грн., оскільки саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_6 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також роз'яснити ОСОБА_6 та заставодавцю, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завосино Ужгородського району Закарпатської області, громадянина України, робітника Перечинського механічного заводу, який перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - в межах строку досудового розслідування, по 10 лютого 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 495 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 1 498 860,00 (один мільйон чотириста дев"яносто вісім тисяч вісімсот шістдесят грн. 00 коп.) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_6 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання ;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1