Справа №591/8891/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь
Номер провадження 11-сс/816/427/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - домашній арешт
22 грудня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків,
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2025 року, на часткове задоволення клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, залишати житло цілодобово за адресою АДРЕСА_1 , з покладенням наступних обов'язків:
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, місця роботи та засобів зв'язку;
-з'являтися до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 з приводу обставин кримінального провадження;
-не відлучатися з м. Суми без дозволу слідчого; здати на зберігання до відповідного органу паспорт для виїзду за кордон;
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановлено до 17 жовтня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 серпня 2025 року було уточнено вищезазначену ухвалу в частині адреси, за якою ОСОБА_6 має відбувати застосований до нього цілодобовий домашній арешт, а саме, АДРЕСА_2 .
Не погодившись з ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2025 року, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з правом внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимоги апеляційної скарги прокурор мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали слідчий суддя дійшов вірного висновку, що ініціатором клопотання та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з врахуванням того, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, а також, що використовуючи свої повноваження, він може впливати на свідка у кримінальному провадженні.
Разом з тим, як вказує прокурор, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що прокурором не доведено недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів ніж взяття під варту та вважав за доцільне застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Однак, при цьому, слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_6 фактично не має постійного місця проживання, про місце проживання по АДРЕСА_3 він лише повідомив під час судового засідання, а будь-яких документів, що могли б свідчити про факт проживання за вказаною адресою на постійній основі, не надав. Крім того, у ході досудового розслідування була встановлена інша адреса проживання ОСОБА_6 - АДРЕСА_2 , зазначене приміщення на праві власності належить сторонній особі - ОСОБА_9 , який у будь-який момент, на законних підставах може висунути ОСОБА_6 вимогу покинути відповідну квартиру, що унеможливить подальше виконання запобіжного заходу. Таким чином у рішенні слідчого судді відсутні належні мотиви щодо достатності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки не встановлене точне місце проживання ОСОБА_6 .
Також, як вказує прокурор, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що слідчим суддею було враховано те, що обсяг наркотичного засобу та психотропної речовини, збут яких інкримінується підозрюваному, є незначним, проте не враховано, що відповідальність за ч. 2 ст. 307 КК настає незалежно від розміру наркотичних засобів, а маса чи обсяг речовини самі по собі не є вирішальними для кваліфікації кримінального правопорушення. Крім того, санкція вказаної статті передбачає суворе покарання - у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що вказує на тяжкість інкримінованого злочину, а також той факт, що ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки підозрюваного та дозволяє обґрунтовано прогнозувати його можливу протиправну поведінку, зокрема у формі перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та незаконного впливу на свідків.
За таких обставин, прокурор вважає, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , у зв'язку з чим до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В поданій до апеляційного суду заяві, прокурор підтримав доводи та вимоги поданої ним апеляційної скарги, просив їх задовольнити та здійснювати апеляційний розгляд за його відсутності.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 також звернувся до апеляційного суду з заявою, в якій просив розглядати дане кримінальне провадження без їх участі.
За наявності вказаних заяв та з врахуванням того, що про дату час і місце учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, керуючись ч.4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні провести без їх участі, а тому, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42024200000000232 від 13 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в якому 20 серпня 2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за вказаною статтею.
В рамках даного кримінального провадження до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми звернулась слідча СУ ГУНП в Сумській області з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з правом внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Своє клопотання слідча вмотивовувала обґрунтованістю пред'явленої ОСОБА_6 підозри та наявністю ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, яким запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
Розглядаючи вказане клопотання слідчого та перевіряючи обґрунтованість його доводів, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та визнав доведеними ризики того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, побоюючись покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватості, у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а також, що він може впливати на свідка, з метою зміни його показань на свою користь.
Однак, слідчий суддя визнав недоведеними ті обставини, що до ОСОБА_6 слід застосувати виключно найсуворіший запобіжний захід, з огляду на те, що доказів на підтвердження того, що останній вже вчиняв дії щодо переховування чи незаконного впливу на свідка, не надано.
Крім того, слідчим суддею було враховано і те, що підозрюваний має постійне місце проживання, працює, обсяг наркотичного засобу та психотропної речовини, збут яких йому інкримінується, є незначним і тяжкі наслідки від скоєного відсутні.
Саме з врахуванням вказаного, слідчий суддя і дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього певних обов'язків, що забезпечить його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства та у суді, з чим також погоджується і колегія суддів та ставити під сумнів законність такого висновку підстав не вбачає.
При цьому, доводами апеляційної скарги правильність таких висновків жодним чином не спростовано, оскільки прокурором не наведено додаткових обставин, які не були предметом розгляду слідчого судді, та за яких для забезпечення дієвості кримінального провадження виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та що лише такий запобіжний захід зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Також, колегія суддів наголошує, що прокурором не було надано доказів і на підтвердження того, що підозрюваний ОСОБА_6 застосований до нього запобіжний захід не дотримав чи не виконав обов'язки, які на нього були покладенні оскаржуваною ухвалою слідчого судді.
Крім того, колегія суддів зауважує, що як вказував захисник у вищезазначеній заяві, досудове розслідування даного кримінального провадження вже завершено, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 спрямовано до суду і ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2025 року до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло у певний період доби, а саме, з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., що свідчить про те, апеляційна скарга прокурора, на час апеляційного перегляду, фактично втратила свою актуальність.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,418, 419, 422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 серпня 2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3