Справа № 523/12953/24
Провадження №2/523/1317/25
"04" грудня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/12953/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем,-
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що, ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_3 однією родиною як чоловік та жінка за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали взаємні права та обов'язки тощо. Утім, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після чого відкрилася спадщина на належне йому майно. Приватним нотаріусом ОМНО була Двоєнкіною Т.О. була відкрита спадкова справа № 68/2024 щодо майна спадкодавця ОСОБА_3 . Після звернення ОСОБА_2 до приватного нотаріуса ОМНО Двоєнкіної Т.О. з приводу отримання консультації про порядок оформлення спадкових прав, їй було роз'яснено, зокрема, щодо необхідності підтвердження факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років часу до відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендовано звернутись до суду.
У зв'язку з цим, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_3 понад сорок років до його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд констатує, що в ході розгляду дано справи представником позивача ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить ухвалити рішення, яким встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_3 понад п'ять років до його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 05.08.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 11.08.2025 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій уточнені позовні вимоги підтримує та просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Представник відповідача Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 01.01.2024 року.
ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса ОМНО Двоєнкіної Т.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви ОСОБА_2 № 161 від 25.06.2024 року.
На підставі вищевказаної заяви приватним нотаріусом ОМНО Двоєнкіною Т.О. було заведено спадкову справу № 68/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса ОМНО Двоєнкіної Т.О. з приводу отримання консультації про порядок оформлення спадкових прав, та їй було роз'яснено, зокрема, щодо необхідності підтвердження факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років часу до відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендовано звернутись до суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа приватного нотаріуса ОМНО Двоєнкіної Т.О. № 304/02-14 від 25.06.2024 року.
Суд констатує, що на виконання вимог ухвали суду від 12.11.2024 року про витребування доказів від приватного нотаріуса ОМНО Двоєнкіної Т.О. була отримана належним чином завірена копія спадкової справи № 68/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 .
Судом було досліджено наявну в матеріалах справи зазначену вище копію Спадкової справи та встановлено, що інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_3 немає, із заявами про прийняття спадщини ніхто, окрім ОСОБА_2 не звертався та у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заповітів/спадкових договорів залишених ОСОБА_3 .
Позивачка ОСОБА_2 вказує на те, що понад сорок років остання проживала разом із ОСОБА_3 однією родиною як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки тощо.
З наявного в матеріалах справи Акту про фактичне місце проживання від 15.03.2025 року, складеного ОСОН КМ «Крива Балка» вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Громадянка ОСОБА_2 понад 35 років, проживала за вищевказаною адресою однією сім'єю без шлюбу, разом із громадянином ОСОБА_3 , та вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_3 , громадянка ОСОБА_2 на даний час проживає за вищевказаною адресою. Факт проживання однією сім'єю підтверджують сусіди: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Окрім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.04.2025 року, до яких долучено копію паспорта громадянина України Серії НОМЕР_2 виданого Котовським МРВ УМВС України в Одеській області від 08.12.1999 року, в яких остання вказує на те, що вона була знайома із ОСОБА_3 із 2006 року по день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також знайома із ОСОБА_2 із 2006 року, з моменту початку її проживання із ОСОБА_3 однією сім'єю. ОСОБА_3 був інвалідом ІІІ групи, оскільки був без ноги. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, ОСОБА_6 є сусідкою, то їй відомо про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, разом робили ремонт у будинку та на прибудинковій території. ОСОБА_2 готувала їжу для родини, обробляла ділянку біля будинку, прибирала в оселі, прала речі. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до його смерті виконували всі обов'язки притаманні сім'ї.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.04.2025 року, до яких долучено копію паспорта громадянина України старого зразка Серії НОМЕР_3 виданого Ленінським РВ УМВС України в Одеській області від 15.12.1997 року, останній був знайомий із ОСОБА_3 із 1988 року та по день смерті останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_7 знайомий із ОСОБА_2 із 1988 року, із моменту коли вона почала проживати разом із ОСОБА_3 однією сім'єю. ОСОБА_3 був інвалідом ІІІ групи, оскільки був без ноги. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, ОСОБА_7 є сусідом, то йому відомо особисто, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, були пов'язані сімейним побутом, разом робили ремонт будинку. ОСОБА_2 готувала їжу для сім'ї, прибирала в оселі, прала речі. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до його смерті виконували всі обов'язки притаманні сім'ї.
В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.04.2025 року, до яких долучено копію паспорта громадянина України Серії НОМЕР_4 виданого Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 22.03.1996 року, в яких остання вказує на те, що була знайома із ОСОБА_3 із 2002 року по день його смерті. Також знайома із ОСОБА_2 із 2002 року, коли вона проживала із ОСОБА_3 однією сім'єю. ОСОБА_3 був інвалідом ІІІ групи, оскільки був без ноги. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_1 ). Оскільки, ОСОБА_4 є сусідкою, то їй відомо особисто, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, разом робили ремонт у будинку. ОСОБА_2 готувала їжу для сім'ї, обробляла ділянку біля будинку, прибирала оселю, прала речі. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до його смерті виконували всі обов'язки які притаманні сім'ї.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від 28.04.2025 року, до яких долучено копію паспорта громадянина України старого зразка Серії НОМЕР_5 виданого Ленінським РВ УМВС України в Одеській області від 01.11.2001 року, остання була знайома із ОСОБА_3 із 1980 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, свідок знайома із ОСОБА_2 із 1980 року, коли вона проживала із ОСОБА_3 однією сім'єю. ОСОБА_3 був інвалідом ІІІ групи, оскільки був без ноги. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, ОСОБА_5 є сусідкою, то їй відомо особисто, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, разом робили ремонт. ОСОБА_2 готувала їжу, обробляла територію біля будинку, прибирала в оселі, прала речі. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до його смерті виконували всі обов'язки які притаманні сім'ї.
В матеріалах справи наявна копія Медичної карти амбулаторного хворого № 3576/09 від 02.04.2009 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (абзац перший частини другої статті 3 СК України).
Згідно приписів ч. 4 ст. 3 СК України сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких. Що не суперечать моральним засадам суспільства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, оскільки факт спільного проживання сам по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.
Вказаний висновок сформовано у постанові КЦС/ВС від 04.12.2023 року за результатами розгляду справи № 543/563/22, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
Суд доходить переконання про доведеність факту спільного проживання позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 1980 року по день смерті останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується вищевказаними письмовими поясненнями сусідів.
Однак, щодо визначення судом періоду проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
За загальним правилом дії законів та інших правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що не можна встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 01 січня 2004 року, оскільки законодавством України, яке діяло до 2004 року, встановлення такого факту не мало правового значення.
Суд зазначає, що відповідачем жодним чином не було спростовано та заперечено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, докази, надані позивачкою в підтвердження її порушеного права є належними, достовірними, допустимими, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даного позову та належному судовому захисті порушених спадкових прав позивача.
На підставі та керуючись ст.ст. 392, 1264, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, в період з 01.01.2004 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер