Справа № 522/19137/23
Провадження № 4-с/522/99/25
03 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Ю.П.,
приватного виконавеця - Шуляченка М.Б.,
інші учасники справи в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», боржники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича,
10.11.2025 ТОВ «Гелексі Фінанс», боржники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулось до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, у якій просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610 щодо не вчинення виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_4 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м.
В обґрунтування скарги зазначено, що 28.01.2025 рішенням суду позов ТОВ “Гелексі Фінанс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петров О.А. про стягнення заборгованості у сумі 606 494,66 грн задоволено частково. Стягнуто із спадкоємиці ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця. Стягнуто із спадкоємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця.
У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м., вартістю 2 829 653,00 грн.
Виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, були направлені на примусове виконання приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Шуляченку М.Б. На примусовому виконанні приватного виконавця Шуляченка М.Б. з 30.07.2025 перебувають виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, ВП 78738467, ВП 78738610.
З матеріалів виконавчих проваджень ВП 78738467, ВП 78738610 станом на 06.11.2025 можна встановити, що має місце відсутність у боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , спадкоємців в рівних частинах майна померлої ОСОБА_4 , коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс».
Враховуючи зазначене, з метою виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.01.2025 у справі № 522/19137/23, 14.10.2025 представник стягувача звернувся із письмовою заявою до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б.
У відповіді на заяву приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. зазначив, що примусове виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.01.2025 у справі № 522/19137/23, а саме вчинення виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м. на електронних торгах, буде відновлено після припинення запровадження воєнного стану.
Стягувач зазначає, що в резолютивній частині рішення не вказано, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
При примусовому виконанні рішення із спадкоємиці ОСОБА_2 із спадкоємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» кошти не стягнуто за їх відсутності, а тому приватним виконавцем має бути звернуто стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м. шляхом реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
Невчинення дій з реалізації спадкового майна є бездіяльністю приватного виконавця, у зв'язку з чим скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610 щодо не вчинення виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_4 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м.
17.11.2025 ухвалою суду скаргу ТОВ «Гелексі Фінанс» прийнято до розгляду.
24.11.2025 від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. надійшов відзив на скаргу, у якому він не погоджується зі скаргою та зазначає, що у нього на примусовому виконанні перебувають виконавчі провадження ВП № 78738467 та ВП № 78738610 про стягнення із спадкоємиці ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця та стягнення із спадкоємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця.
У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м., вартістю 2 829 653,00 грн.
Згідно відповідей з банківських установ у виконавчих провадженнях ВП № 78738467 та ВП№ 78738610 станом на 24.11.2025, встановлено що у ОСОБА_2 та у ОСОБА_5 грошові кошти для одноразового стягнення боргу на рахунках відсутні.
Однак звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , не видається можливим, так як в мотивувальній частині рішення № 522/19137/23 Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2025 зазначено, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного станув Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан у зв?язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Законом України від 24 травня 2022 року № 2263-ІX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який в подальшому було неодноразово продовжено і який діє по цей день.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцевих положень» Закону України «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2 такого змісту: у період дії в України воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об?єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Враховуючи, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.
Таким чином примусове виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.01.2025 у справі № 522/19137/23, а саме вчинення виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_4 - квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м. на електронних торгах, буде відновлено після припинення запровадження воєнного стану.
01.12.2025 від представника ОСОБА_2 надійшли заперечення на обґрунтування позиції щодо скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання, у яких вказано, що суд у своєму рішенні від 28.01.2025 врахував, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Законом України від 24 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який в подальшому було неодноразово продовжено і який діє по день подання скарги і по цей день.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Враховуючи, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать про безпідставність скарги стягувача на бездіяльність приватного виконавця та фактично зловживання процесуальним правом щодо подання скарги в підміну апеляційного оскарження чинного судового рішення.
З огляду на той факт, що рішення від 28.01.2025 знаходиться на стадії виконання, а приватним виконавцем Шуляченко М.Б. у повній відповідності із чинним Законом України «Про виконавче провадження», відкриті 30.07.2025 виконавчі провадження № 78738542 та № 78738467, дії приватного виконавця відповідають процесуальним нормам по виконанню рішення, яке набрало законної сили 28.03.2025.
Враховуючи викладене, просить суд ухвалити рішення яким відмовити стягувачу (позивачу у справі) у задоволенні скарги на бездіяльність органу примусового стягнення.
03.12.2025 від представника скаржника надійшла відповідь на заперечення боржника, у якій зазначає, що при примусовому виконанні рішення із спадкоємиці ОСОБА_2 та із спадкоємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» кошти не стягнуто, тому за їх відсутності приватним виконавцем має бути звернуто стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м. шляхом реалізації на електронних торгах, а не звернуто стягнення на предмет іпотеки.
03.12.2025 від представника скаржника надійшла заява про розгляд скарги без її участі.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши заперечення приватного виконавця та представника боржника, суд виходить з наступного.
28.01.2025 рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/19137/23 позов ТОВ “Гелексі Фінанс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петров Олексій Афанасійович про стягнення заборгованості у сумі 606 494,66 грн задоволено частково.
Стягнуто із спадкоємиці ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця. Стягнуто із спадкоємця ОСОБА_6 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 269 197,33 грн боргу спадкодавця. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м., вартістю 2 829 653,00 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто із спадкоємиці ОСОБА_2 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 4 376,64 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто із спадкоємця ОСОБА_6 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» 4 376,64 грн витрат по сплаті судового збору.
Виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, були направлені на примусове виконання приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Шуляченку М.Б.
На примусовому виконанні приватного виконавця Шуляченка М.Б. з 30.07.2025 перебувають виконавчі листи від 23.07.2025 № 522/19137/23, видані на підставі зазначеного рішення, ВП № 78738467 та ВП № 78738610.
Номер виконавчого провадження: 78738467 з примусового виконання виконавчого листа від 23.07.2025 №522/19137/23, боржник ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 273 573,97 грн. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4кв.м., вартістю 2 829 653,00 грн.
Номер виконавчого провадження: 78738610 з примусового виконання виконавчого листа від 23.07.2025 № 522/19137/23, боржник ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 273 573,97грн. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4кв.м., вартістю 2 829 653,00 грн.
Заперечуючи проти скарги приватний виконавець Шуляченко М.Б. зазначає, що згідно відповідей банківських установ у ВП № 78738467 та ВП № 78738610 станом на 24.11.2025 у боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_5 кошти для одноразового стягнення боргу на рахунках відсутні. Однак звернути стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , не видається можливим, так як в мотивувальній частині рішення № 522/19137/23 Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2025 зазначено, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного станув Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан у зв?язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Таким чином, примусове виконання рішення буде відновлено після припинення запровадженого воєнного стану.
Судом встановлено, що при примусовому виконанні рішення із спадкоємиці ОСОБА_2 та із спадкоємця ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» кошти не стягнуто. За їх відсутності приватним виконавцем має бути звернуто стягнення на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м. шляхом реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, у разі не здійснення одноразового платежу відбувається звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ст. 1282 ЦК України).
У постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц (провадження № 61-25487св18) Верховний Суд зазначив, що правовідносини, які виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст. 1282 ЦК.
Спірні правовідносини не регулюються Законом України «Про іпотеку» а саме статтями 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Кредитор не звертається до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У наведеній нормі права передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця. Водночас зазначена норма права не конкретизує способів звернення стягнення на майно та не передбачає можливості звернути стягнення на майно, отримане спадкоємцями, шляхом визнання на нього права власності за кредитором, а лише встановлює обов'язок суду в разі пред'явлення відповідного позову та доведення його підстав звернути стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 645/6151/15-ц).
В рішенні суду зазначено, що судом встановлено, що між ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» та ОСОБА_4 26.10.2021 був укладений договір № 26-10-21-01-0 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на суму 500 000,00 грн.
Орієнтовна загальна вартість споживчого кредиту складає 117,40 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 587 000,00 грн та включає в себе: 1.8.1.1 проценти (відсотки) за користування споживчим кредитом 15,00 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 75 000,00; 1.8.2 Додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов'язкові для отримання кредиту: 1.8.2.1. Вартість послуг за вчинення нотаріальних дій - 5 500,00 грн; 1.8.2. Інші додаткові та супутні послуги третіх осіб: 1.8.2.1. Вартість послуг за надання правової допомоги 6 500,00 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 , які виникли з договору № 26-10-21-01-О надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ОСОБА_4 та Позивач 26.10.2021 уклали іпотечний договір. Боржник передав в іпотеку Кредитодавцю (Кредитору) нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 3 (трьох) житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв. м., жилою площею 54,7 кв.м.
Судом встановлено, що за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання кредитного договору, а саме 05.08.2022 ОСОБА_4 звернулась до Позивача з письмовою заявою вх. № 1012-0, у якій просила збільшити суму кредиту згідно Договору № 26-10-21-01-О на 83 000,00 грн та продовжити строк кредитування з кінцевою датою повернення 26.01.2023.
05.08.2022 ОСОБА_4 підписала паспорт споживчого кредиту № 26-10-21-01-0 з сумою кредиту 583 000,00 грн, строком користування 15 місяців та сплатою 30 % річних.
05.08.2022 між Позивачем та ОСОБА_4 укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору № 26-10-21-01-0 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
З метою забезпечення виконання додаткових зобов'язань ОСОБА_4 , які виникли з Договору № 1 про внесення змін та доповнень до договору № 26-10-21-01-0 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ОСОБА_4 та Позивач 05.08.2022 уклали Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору іпотеки.
Тобто, після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" до Договору № 26-10-21 01-0 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 26.10.2021 за погодженням сторін 05.08.2022 вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов'язань та докредитації ОСОБА_4 .
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ п5-2. у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов'язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
Таким чином, наведені положення Закону в частині мораторію на виконання рішення щодо реалізації предмета іпотеки на електронних торгах, не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами першою, другою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина перша, пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Таким чином, примусовому виконанню приватним виконавцем Шуляченко М.Б. підлягають виконавчі листи, видані Приморським районним судом м. Одеси 23.07.2025 № 522/19137/23 на виконання рішення суду від 28.01.2025, в яких відсутнє посилання на неможливість виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а в разі виникнення питань, пов'язаних з виконанням рішення суду, приватний виконавець не був позбавлений права на звернення до суду з заявою про роз'яснення рішення.
Нездійсненя приватним виконавцем всіх можливих заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» свідчить про неправомірну бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610, а відтак скарга ТОВ «Гелексі Фінанс» на бездіяльність приватного виконавця є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», боржники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича у виконавчому провадженні ВП 78738467 та у виконавчому провадженні ВП 78738610 щодо не вчинення виконавчих дій з реалізації спадкового майна померлої ОСОБА_4 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 91,4 кв.м.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом п'ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде складено протягом п'яти днів.
Суддя І.А. Павлик
У зв'язку з тривалим аварійним відключенням світла та застосуванням графіків відключення світла, повний текст ухвали складено 22.12.2025.