Справа № 522/6105/24-Е
Провадження № 2-др/522/1017/25
16 грудня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Науменко А.В.,
за участю секретаря - Зелінська К.Ю.
розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 522/6105/24-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи
30 липня 2025 року судом ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, позов задоволено.
29 серпня 2025 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати. Заява отримана головуючим 11.09.2025 року, оскільки суддя Науменко А.В. перебував у плановій частковій щорічній відпустці з 25.08.2025 року по 10.09.2025 року.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що під час ухвалення заочного рішення від 21.08.2025 у справі № 522/6105/24-Е про стягнення шкоди від залиття судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення. Позивач зазначає, що ним понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн, витрати на проведення експертизи у сумі 5 300,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 133,00 грн, підтверджені договором, актом виконаних робіт та платіжними документами. Заявник наголошує на співмірності витрат на адвоката, вказуючи, що їх обсяг зумовлений тривалістю розгляду справи та процесуальною поведінкою відповідачів, чия неявка спричиняла численні перенесення засідань, що вимагало додаткових витрат часу на прибуття та очікування в суді, які згідно з практикою Верховного Суду підлягають компенсації. Щодо строку подання доказів, позивач просить визнати причини його пропуску поважними, оскільки судове рішення вважається врученим через електронний кабінет лише 22.08.2025, а в останній день встановленого законом строку (27.08.2025) стався технічний збій у роботі підсистеми «Електронний суд», що унеможливило вчасну подачу документів. З огляду на повне задоволення позовних вимог, заявник просить солідарно стягнути з відповідачів на свою користь усі понесені судові витрати в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.09.2025 року заяву прийнято до провадження.
У судове засідання призначене на 16 грудня 2025 року сторони не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
30 липня 2025 року судом ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, позов задоволено, однак судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 5 ст.265 ЦПК України у резолютивній частині рішення вирішується питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При подані позову позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача наступні судові витрати:
?1233,00 грн. оплата судового збору;
?5300,00 грн. витрати на проведення експертизи;
?2000 грн за годину за складання процесуальних документів та 2500,00 за участь у судовому засіданні - витрати на правничу допомогу.
Судовий збір.
Позивачем при подані позову було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 7654-5728-1418-8708 від 18.04.2024 року. Вказана сума судового збору є доведеною та враховується судом при розподілі судових витрат.
Витрат, пов'язаних з розглядом справи.
1. Витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем при подані позову було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн за годину за складання процесуальних документів та 2500,00 за участь у судовому засіданні.
Аналізуючи зміст попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, наданого позивачем, суд вважає за необхідне роз'яснити наступне.
Попередній розрахунок судових витрат, за своєю суттю, є процесуальним прогнозом сукупного розміру грошових коштів, які сторона вже фактично сплатила або об'єктивно очікує сплатити у майбутньому за результатами розгляду справи в цілому. Законодавець визначає цей документ як «орієнтовну суму», що покладає на сторону обов'язок окреслити загальний фінансовий обсяг витрат, а не просто надати прейскурант (прайс-лист) чи погодинні ставки на окремі види юридичних послуг адвоката.
Визначення лише вартості одиниці послуги без зазначення підсумкової суми не може вважатися належним виконанням вимог щодо надання попереднього розрахунку. Метою встановлення обов'язку подання орієнтовного розрахунку є забезпечення принципу передбачуваності судового процесу та надання іншій стороні можливості оцінити свої потенційні фінансові ризики. Таким чином, попередній розрахунок має відображати кінцеву цифру витрат, яку сторона планує стягнути, виходячи з очікуваної складності справи та обсягу робіт, а не лише алгоритм чи тарифну сітку адвокатського гонорару.
Як вбачається з матеріалах справи у позовній заяві позивач зазначає, що докази понесення витрат на адвоката будуть надані протягом п'яти днів з моменту винесення рішення.
У заяві від 30.07.2025 року представник позивача зазначила, що відповідні докази витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів.
Однак відповідні докази подані стороною позивача подані лише 29.08.2025 року разом з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Посилання представника на поважність причин пропуску строку суд сприймає критично виходячи з наступного.
Вступна та резолютивна частина рішення від 30.07.2025 року отримано представником позивача в електронний кабінет 31.07.2025 року, що підтверджує відповідна довідка.
Дослідивши обґрунтування заявника щодо поважності причин пропуску процесуального строку, суд сприймає їх критично та відхиляє, виходячи з наступного.
Зі змісту резолютивної частини рішення є очевидним, що питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалося. Оскільки позивач у позовній заяві скористався правом, передбаченим ч. 8 ст. 141 ЦПК України, заявивши про надання доказів витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення, перебіг цього строку розпочався саме з моменту вручення судового рішення (його вступної та резолютивної частин), проте у встановлений законом строк відповідні докази суду надані не були.
Суд також не може визнати поважними доводи представника щодо неможливості подання заяви через технічні збої у підсистемі «Електронний суд». По-перше, системний аналіз процесуального законодавства свідчить, що цифрова форма подання документів не є виключним способом звернення до суду. Заявник мав об'єктивну можливість надіслати докази засобами поштового зв'язку, кур'єрською доставкою або подати їх особисто через канцелярію суду. По-друге, наданий стороною Акт приймання-передачі наданих послуг датований лише 22.08.2025 року, що підтверджує факт відсутності цього доказу як такого у визначений законом п'ятиденний строк після ухвалення рішення. Таким чином, неможливість подання документа, який на той момент ще не був підписаний сторонами, не може бути виправдана технічною несправністю інформаційних систем.
Окремо суд звертає увагу на те, що договір про надання правничої допомоги, на який посилається заявник, датований 01.11.2023 року, тобто він був наявний у розпорядженні позивача ще до моменту звернення з позовом. Будь-яких обґрунтувань, чому вказаний документ не був доданий до позовної заяви або поданий у ході розгляду справи по суті, заява не містить.
Враховуючи, що докази понесених витрат надані з порушенням імперативних строків, встановлених ч. 8 ст. 141 та ст. 270 ЦПК України, а клопотання про поновлення строку не містить належних та підтверджених доказів поважності причин такого пропуску, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення
2.Витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Рішенням суду було встановлено, що розмір шкоди підтверджується висновком експерта № 005/2024 від 01.03.2024, згідно з яким вартість відновлення становить 12 657,68 грн.
Також встановлено, що витрати позивача на проведення експертизи в сумі 5 300,00 грн. підтверджуються Актом виконаних робіт та банківською квитанцією.
Виходячи з вищевикладеного, вказані витрати також є доведеними та підглягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 522/6105/24-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи-задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі №522/6105/24-Е яким стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) 1 211,20 грн. судового збору, 5 300,00 грн. судові витрати, пов'язані із проведенням експертизи в рівних частках по 3255,6 грн з кожного.
В іншій частині заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Суддя: А.В. Науменко
Повний текст рішення складено 22.12.2025 року.
Суддя: А.В. Науменко
16.12.2025